Справа №  1-72/11

В И Р О К

і м 'я м    У к р а ї н и

30 травня 2011 року       Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінська Н. Л.

при секретаріБабиній І.Д.

         з участю прокурора            Нікітчина Р.О.

         та адвоката                           ОСОБА_2   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинуваченення  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, військовозобов’язаного, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

          Суд визнав доведеним, що підсудний ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з проникненням у приміщення.

Злочин вчинено за наступних обставин.

       Підсудний ОСОБА_3 30.03.2011 року близько 23 години умисно, таємно, з корисливих мотивів з метою крадіжки через отвір, що веде на горище хліва, проник в приміщення хліва домогосподарства ОСОБА_4, що знаходиться в АДРЕСА_2, звідки скоїв крадіжку болгарки «ТОРЕХ».

        Згідно висновку товарознавчої експертизи №68 від 27.04.2011 року, дійсна (ринкова) вартість, з врахуванням стану та зносу, бувшої у використанні болгарки «Торех», викраденої 30.03.2011 року у ОСОБА_4, станом на момент скоєння злочину становить 189 грн.  

            Таким чином, підсудний ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_4 збитку на загальну суму 189 грн.       

         Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винуватим себе  у вчиненні злочину при наведених вище обставинах визнав повністю, не заперечував факту вчинення крадіжки при вище наведених обставинах,  щиро розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати.

        За згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст.299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

          При цьому суд з’ясував, чи правильно підсудний ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 розуміють зміст фактичних обставин, які не оспорюються.

Сумнівів щодо добровільності та істинності позиції підсудного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 у суду немає.

          Суд також роз’яснив підсудному та потерпілому, що при таких обставинах вони позбавляються права у подальшому оспорити ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

            Переконавшись у добровільності та істинності   позиції підсудного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про можливість розгляду кримінальної справи за правилами ч.3 ст.299 КПК України.

            Таким чином, суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з проникненням у приміщення, винуватість його доведена під час проведення досудового слідства, а також визнана підсудним в судовому засіданні, дії органами досудового слідства кваліфіковані вірно і він повинен нести відповідальність  за скоєне за  ч.3 ст. 185  КК України.                          

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

             ОСОБА_3 щиро розкаявся у скоєному,   позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.43), до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с.42).  Ці обставини суд враховує як пом’якшуючі покарання підсудного ОСОБА_3

       Обставин, обтяжуючих покарання підсудного ОСОБА_3, судом не встановлено.    

           З урахуванням цих обставин, з урахуванням особи підсудного ОСОБА_3,  який щиро розкаявся у скоєному, до кримінальної відповідальності притягується вперше, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення підсудного ОСОБА_3 є покарання у виді позбавлення волі в умовах застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.  

         Речовий доказ: болгарку марки «Торех» слід повернути у власність потерпілого ОСОБА_4, відповідно до ст.81 КПК України.

         Керуючись ст.ст. 321,323,324 КПК України,  суд

З А С У Д И В :

          ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і засудити його за цією статтею до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

     На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного за цим вироком покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину.

             На підставі  п.п.2,3,4 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 протягом встановленого судом двохрічного іспитового строку обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в  кримінально-виконавчу інспекцію в Шаргородському районі Вінницької області.

        Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_3 попередній –  підписку про невиїзд.

         Стягнути з засудженого ОСОБА_3 480 грн. за проведення товарознавчої експертизи №68 від 27.04.2011 року.

        Речовий доказ: болгарку марки «Торех» повернути у власність потерпілого ОСОБА_4

           На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

          Суддя