2-438/11

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________________________

З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 травня 2011 р.                                                                             Магдалинівський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого –судді Новік Д.І.

               при секретарі –Ровном І.О.

за участю: позивачки –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Магдалинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2011 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, у якому посилається на те, що в період з 28 грудня 2001 року по 31 березня 2011 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого вони мають неповнолітню дитину: сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який, після того як шлюбно-сімейні відносини між ними було припинено, залишився проживати разом із нею. Після припинення шлюбно-сімейних відносин відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку, тому для захисту прав неповнолітньої дитини вона вимушена звернутись до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в примусовому порядку в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 %  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судове засідання позивачка з'явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про одержання судової повістки, причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, та особистими поясненнями позивачки, що в період з 28 грудня 2001 року по 31 березня 2011 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину: сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який, після того як шлюбно-сімейні відносини між сторонами було припинено, залишився проживати разом із позивачкою. Після припинення шлюбно-сімейних відносин відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку, тому для захисту прав неповнолітньої дитини позивачка вимушена звернутись до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в примусовому порядку в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 %  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В силу ст.ст. 180, 181, 183 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, при цьому за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі, однак мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини вказані у ст. 182 СК України, а саме враховуючи стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, а також положення ст. 191 СК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 %  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в судовому порядку, починаючи стягнення з 05 травня 2011 року, тобто з моменту звернення позивачки до суду. Таку допомогу відповідач може надавати, оскільки є працездатним та інших осіб на його утримані не має.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 51 гривні, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Згідно до ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає обов’язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 88, 208-210, 212-215, 224, 367 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого по АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої по АДРЕСА_1, фактично проживаючої по АДРЕСА_2 щомісячно, аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 05 травня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 51 гривні, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривен.

Допустити негайне виконання рішення у межах сплати суми платежу аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі проголошення рішення у відсутності особи, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення, може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий                                                                                          Д.І. Новік