Справа № 2-1037/2011

                                                                                  Р І Ш Е Н Н Я
                                                                      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючої судді         - Овчаренко Н.Г.,

при секретареві             - Волошиній Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся  до суду з позовом до відповідача, про стягнення суми.

В підтвердженні уточнених позивних вимог позивач посилається на те, що вироком Амур-Нижньодніпропетровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 листопада 2008 року, який набрав законної сили 06.12.2008 року, відповідач був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і йому було призначене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами з застосуванням ст.ст.75,76 КК України на 1 рік. В рахунок відшкодування моральної шкоди та судових витрат з відповідача на користь позивача було стягнено 43 650 грн.

На виконання вироку Амур-Нижньодніпропетровським районним  судом м.Дніпропетровська позивачу був виданий виконавчий лист № 1-174 06.03.2009 року, який був мною наданий для виконання в Кіровський відділ державної виконавчої служби ДМУЮ.

Відповідач не виплатив позивачу завданої моральної шкоди та судових витрат.

З моменту набрання вироком суду законної сили у відповідача виникло перед позивачем грошове зобов’язання за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, згідно ст.625 ЦК України, за якою відповідач повинен виплатити інфляційну суму та 3% річних від простроченої суми.

Інфляційна сума та 3% річних від простроченої суми за розрахунками позивача складають 12 644,75 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь інфляційну суму за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року в сумі 9 821.25 грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 06.12.2008 року по 31.01.2011 року в сумі 2 821.50 грн., а всього 12 644.75 грн. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в своїх запереченнях проти позову посилається на те, що він та його сім’я знаходиться в скрутному матеріальному становищі, двоє малолітніх дітей, дружина у відпустці по догляду за дитиною, автомобіль в заставі у банку, на роботі, де він працює, постійно відправляють у неоплачувану відпустку та скорочують тривалість робочого часу, але він приймав різні шляхи задоволення матеріальних вимог позивача, який не відповідає на його пропозиції. Просить у задоволенні позову відмовити.

 Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та, посилаючись на ті самі підстави, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що вироком Амур-Нижньодніпропетровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 листопада 2008 року, який набрав законної сили 06.12.2008 року, відповідач був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і йому було призначене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами з застосуванням ст.ст.75,76 КК України на 1 рік. В рахунок відшкодування моральної шкоди та судових витрат з відповідача на користь позивача було стягнено 43 650 грн.

Відповідно до ст.509 ЦК України  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона
(боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених  ст.11цьогоКодексу.  Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Суд вважає, що правові підстави щодо стягнення з відповідача суми пені та інфляції, як зобов’язального правовідношення, що передбачено ст.625 ЦК України, не можуть бути підставою стягнення, що було призведене  за вироком суду.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 625 ЦК України,   ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення суми –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

       Суддя                                                                                Н.Г. Овчаренко