Справа № 22-ц-762/2011
Категорія 19
Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.
Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я. Д.
суддів Бойчука І.В., Меленко О.Є.
секретаря Балагури М.О.
з участю: представника апелянта – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки – за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - на рішення Косівського районного суду від 08 лютого 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося з позовом до суду до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок та надвірні споруди що знаходяться в с. Химчин, вул. Садова № 21-А Косівського району.
Рішенням Косівського районного суду від 08.02.2011. року в позові ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення ухвалено без врахування дійсних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в позові суд безпідставно зіслався на те, що банк не звертається з позовом про стягнення з відповідачів вказаної суми заборгованості, а заявляє вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, та вказує на те, що реальна вартість будинковолодіння значно більша від суми кредитної заборгованості, а також що до
_____________________________________________________________________________
Cправа № 22-ц-762/2011р. Головуючий у 1 інстанції – Крилюк М.І.
Категорія 19 Суддя - доповідач Горблянський Я.Д.
матеріалів справи не долучено документів, які б підтвердили право власності відповідачів на будинок.
Однак ухвалюючи рішення суд не врахував те, що 15.06.2005 року відповідачу ОСОБА_4 надано кредит на 84 місяці, а відповідач зобов’язувався щомісячно до 15 числа кожного місяця погашати кредит та відсотки. Кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, відсотки та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
В забезпечення повернення кредиту за даним кредитним договором між банком і ОСОБА_5 16.06.2005 року було укладено договір іпотеки, предметом іпотеки якого є житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Оскільки відповідачем умови кредитного договору не виконувалися то банк згідно п.1.1,2.1.3,5.2 Договору іпотеки вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його. Посилання суду на те, що вартість предмету іпотеки є більшою ніж борг, та що ними не надано документів про право власності на предмет іпотеки є голослівними, оскільки під час укладення даного договору всі ці обставини перевірялися нотаріусом.
Однак суд першої інстанції даних обставин не врахував і ухвалив незаконне рішення.
Просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника апелянта, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зіслався на те, що позивач не звертався до відповідачів про стягнення з них даної кредитної заборгованості, не представлено графік погашення заборгованості, не враховано те, що вартість житлового будинку з надвірними спорудами є значно більшою, ніж заборгованість по кредитному договору, а також що до матеріалів справи не долучено документів про право власності на даний будинок.
Однак до такого висновку суд першої інстанції прийшов передчасно без врахування всіх обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимого цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно якого іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Колегією суддів встановлено що згідно кредитного договору № 014/0042/82/25846 від 15.06.2005 року між акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_4, останній отримав кредит у розмірі 5600 Євро зі сплатою12% за користування кредитом з терміном погашення до 14.06.2012 року. Часткове погашення кредиту та відсотки за отриманий кредит той повинен був сплачувати щомісячно до 15 числа відповідно до графіку погашення кредиту,
Для забезпечення виконання даного договору 16.06.2005 року між банком та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами заставною вартістю 35 тис. грн., загальна вартість нерухомого майна становить 43439 грн., яке згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, видане 23.05.2005 року Коломийським МБТІ, належить ОСОБА_5., згідно якого та виступила майновим поручителем перед банком за отриманий ОСОБА_4 кредит (а. с. 12 -14).
Оскільки відповідачем умови договору щодо погашення кредиту не виконувалися, тому банк відповідно до п. 6.5 кредитної угоди скористався правом стягнення кредиту до настання термінів, передбачених п.1.2 даної угоди, в тому числі і на заставне майно.
Згідно п. 1.1 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до п. 5 цього договору.
Відповідно до п. 5.2 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадку якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
У разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, відповідно до ч.1 ст.12 Закону «Про іпотеку» - іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель надсилав іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення (а.с.15-17), однак дана вимога виконана не була. Тому банк звернувся в суд про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивачем надано суду копії кредитного договору та договору іпотеки, розрахунок заборгованості за кредитним договором та розрахунок пені, а також вимоги відповідачам про виконання взятих на себе зобов’язань.
Однак суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув і ухвалив рішення без їх врахування, та без належної оцінки наданих доказів.
Тому врахувавши вище наведене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Рішення Косівського районного суду від 08 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки укладеного між акціонерним поштово – пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_5 16 червня 2005 року для забезпечення кредитного договору від 15.06.2005 року, укладеного між банком і ОСОБА_4, а саме на житловий будинок загальною площею 57,4 кв. м., житловою площею 24,1 кв. м., господарські будівлі і споруди – літню кухню, стодолу, стайню, навіс, вбиральню, огорожу, які знаходяться по АДРЕСА_1 Косівського району і належать ОСОБА_5 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого виконкомом Косівської районної ради 02.03.1990 року на підставі рішення від 11.10.1989 року і зареєстрованого Коломийським МБТІ за №462 в книзі №2, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 10853207, загальною вартістю 43439 грн., шляхом продажу з прилюдних торгів, задовольнивши кредитні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 36336 грн.77 коп. та 483 грн.37 коп. оплачених банком судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
І.В. Бойчук
О.Є. Меленко