Справа №   2-о-22/11 р.

УХВАЛА

Іменем України

про закриття провадження по справі

10 травня 2011 року              Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого  судді                                                  - Корягіна В.О.

при секретарі                                                            - Коваленко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: управління пенсійного фонду України у м. Тернівка Дніпропетровської області, про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, у зв'язку з втратою годувальника, -

В С Т А Н О В И В :

          Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту втрати джерела засобів до існування в зв’язку зі смертю годувальника. Свою заяву вона мотивує тим, що з ОСОБА_2 перебувала у шлюбі. 01.02.2008 р. її чоловік ОСОБА_2 помер. ЇЇ чоловік на день смерті був пенсіонером та отримував пенсію у розмірі 2982,25 грн. та щомісячне відшкодування шкоди у розмірі 1099,19 грн. У зв`язку з чим дохід чоловіка, який він отримував до своєї смерті був для заявника основним та постійним джерелом засобів до існування. У зв’язку з втратою основного джерела до існування заявник має намір перейти на пенсію свого померлого чоловіка, але для цього їй необхідно встановити факт втрати основного джерела засобів до існування. На підставі ст. 36 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»просить суд встановити факт втрати  джерела засобів до існування в зв’язку зі смертю годувальника.

Заявник в судове засідання не з’явилася, але надала  суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутності,  заяву підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, але надав  суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності,  проти заяви не заперечує.

          Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.  

          Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,  перебували у шлюбі, який був зареєстрований 30 квітня 1973 р. Латиковською посилковою радою Слов`яносербського району Ворошиловоградської області , актовий запис № 11 що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.           

ІНФОРМАЦІЯ_3  чоловік заявника –ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане відділом РАЦС Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 46.

На час смерті чоловіка ОСОБА_1 працювала та отримувала  середню заробітну плату за період вересень 2007 р. –лютий 2008 р. у розмірі 638,88 грн., що підтверджується довідкою №27 від 08.02.2011 р. комунального підприємства «Тернівське житлово комунальне підприємство».

ОСОБА_2 до 01.02.2008 року отримував пенсію у розмірі 2982,25 грн. та щомісячне відшкодування шкоди у розмірі 1099,19 грн., що підтверджується відповідно довідкою УПФУ в м. Тернівка Дніпропетровської області № 299/06-12 від 19.01.2011 р. та довідкою   ВВД ФССНВУ в м. Тернівка Дніпропетровської області  № 269 від 28.11.2011 р.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.  

Частиною 1 ст. 256 ЦПК України передбачений перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.

До переліку, визначеному у ч.1 ст. 256 ЦПК України, юридичний факт, який просить встановити заявниця не відноситься.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у ч.1 ст. 256 ЦПК України, в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з матеріалів справи, заявниця лише має намір звернутися до органів Пенсійного фонду України з заявою про перехід зі своєї пенсії на пенсію чоловіка на підставі ч.1 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, який набрав чинності 01.01.2004 р., пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, який набрав чинності 01.01.2004 р., особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсії призначаються незалежного від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років.

          Відповідно до вимог діючого законодавства, в судовому порядку може бути оскаржена відмова в призначенні (переходу на інший вид) пенсії, а не в порядку встановлення факту відповідно до ст. 256 ЦПК України. Оскарження рішення пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії відбувається згідно ст. 17 КАС України, тобто в порядку іншого судочинства.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, у зв'язку з втратою годувальника слід закрити.

Керуючись ст. ст. 205 ч.1 п.1, 206, 209-210, 256 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: управління пенсійного фонду України у м. Тернівка Дніпропетровської області, про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, у зв'язку з втратою годувальника закрити.

Ухвала може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд  шляхом подачі апеляційної скарги у п’ятиденний строк з дня її отримання.

Головуючий