Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1636/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Федченко І.М.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А.
суддів: Маловічко С.В.
Подліянової Г.С.
при секретарі Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2010 року по справі за позовом ПАТ «МетаБанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА :
В червні 2009 року АБ «Металург», яке згодом було реорганізоване у ПАТ «МетаБанк», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позові зазначило, що 05.07.2006 року між АБ «Металург»та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 625800000249, згідно з яким ОСОБА_3 надано кредит у сумі 33 797,00 доларів США на споживчі цілі. З метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором позичальником 05.07.2006 року між банком і ОСОБА_4 укладено договір поруки №9258000002402. Внаслідок невиконання відповідачами своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 25.05.2009р. складає 19 845,31 доларів США, що за курсом НБУ на момент здійснення розрахунку складає 151 141,87 грн., в тому числі: сума простроченої заборгованості за кредитом –7 798,72 долари США ( 59 395,05 грн.); сума простроченої щомісячної комісії за управління кредитом - 2 940,31 долари США (22 393,40 грн.); сума пені за несвоєчасну оплату –4 712,67 долари США ( 35 891,69 грн.); сума штрафу за порушення умов кредитного договору – 4 393,61 долари США ( 33 461,73 грн).
Посилаючичсь на умови кредитного договору і договору поруки та ст.ст. 509, 526, 549-551, 553-555, 610-612 ЦК України, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «МетаБанк»заборгованість за кредитним договором № 625800000249 від 05.07.2006 року в сумі 19 845,31 доларів США, що за курсом НБУ на момент здійснення розрахунку складає 151 141,87 грн
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «МетаБанк»заборгованість за кредитним договором № 625800000249 від 05.07.2006 року в сумі 151 141,87 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 державне мито 1 700 грн. та 250 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи на користь ПАТ «МетаБанк»
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі..
Заслухавши суддю-доповідача, апелянтів, представника банку, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції є неповне з»ясування судом обставин, які мають значення для справи.
Задовольняючи позов Банку у повному обсягу заявлених вимог, суд першої інстанції вважав їх доведеними та такими, що грунтуються на вимогах закону.
Апелянти в особі обох відповідачів наголошують на порушеннях судом першої інтсанції норм процесуального права –неперевірці розрахунків банку щодо суми заборгованості, зокрема, по пені та штрафних санкціях, розрахунок яких взагалі відсутній в матеріалах справи. Крім того, вважають, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме: ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України, згідно з якими договір поруки є припиненим, тому судом необгрунтовано притягнуто поручителя до солідарної відповідальності з позичальником за невиконання останнім умов кредитного договору.
Перевіривши зазначені доводи апелянтів, колегія суддів дійсно виявила відсутність розрахунків по пені та штрафним санкціям в матеріалах справи, що є неповнотою встановлення обставин у справі, а саме –суми дійсної заборгованості за кредитним договором. Це упущення суду першої інстанції вбачається також і з ухваленого рішення, в мотивувальній частині якого відсутнє вмотивування розміру заборгованості з зазначенням кожної її складової: тіла кредиту, простроченого тіла кредиту, процентів, комісії, пені, штрафів. Зазначене свідчить, що суд першої інстанції взагалі суму заборгованості не перевіряв.
Досліджуючи ці доводи апеляційної скарги, колегія суддів витребувала у Банку розрахунки заборгованості по пені і штрафам, та у судовому засіданні за участі відповідачів ретельно вивчили ці розрахунку та матеріали справи в частині розміру заборгованості.
Встановлено та не заперечується сторонами у справі, що 05.07.2006р. між АБ «Металург», правонаступником якого є ПАТ «МетаБанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 625800000249, згідно якого останній отримав кредит у сумі 33 797 доларів США на споживчі цілі –придбання транспортних засобів на строк 84 місяці, тобто по 05.07.2013р. включно / а.с. 8-9/.
З матеріалів справи вбачається, що за кредитні кошти, які були перераховані Банком на розрахунковий рахунок продавця –«Прокуб»ТОВ НВП, ОСОБА_3 був придбаний автомобіль «Mitsubishi Оutlander», який до погашення кредиту був переданий в заставу банку / а.с. 13/.
Згідно з пунктом 1.1 кредитного договору ОСОБА_3 взяв на себе зобов»язання при отриманні кредиту сплатити одноразову суму комісії в розмірі 3830,51 грн., здійснити повне погашення кредиту в строк до 06.07.2013р., щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 10 % річних та комісію за управління кредитом в розмірі 101,39 долари США. Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору позичальник здійснює погашення частини кредиту, сплату відсотків та сплату комісії за управління кредитом шляхом внесення щомісячного платежу у сумі 666,39 доларів США / а.с. 9-зворот/.
З метою забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_3 за кредитним договором 05.07.2006р. між АБ «Металлург»( ПАТ «МетаБанк») та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, згідно пункту 1 якого поручитель зобов»язалась сплатити борг, відсотки за кредитом, комісію, суми неустойки і нанесених збитків та інші платежі, тобто в повному обсягу зобов»язань позичальника / а.с. 11/.
Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору Банк має право прийняти рішення про дострокове погашення позичальником кредиту і достроково стягнути суму виданого кредиту, відсотків та інших платежів за цим договором, в тому числі за рахунок забезпечення, у випадку порушення позичальником умов цього договору, зокрема, у випадку затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць та інш.
Згідно з пп. «а»пункту 6.4 кредитного договору у разі порушення позичальником своїх зобов»язань щодо щомісячної сплати відсотків та частини кредиту позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 0,5 % від суми отриманого кредиту за кожен факт такого прострочення.
У відповідності до п. 6.5 кредитного договору в разі виникнення простроченої заборгованості за відсотками або кредитом позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожен день прострочення.
З наданої Банком виписки по кредитному договору № 625800000249 за період з 05.07.2006р. по 01.11.2010р. вбачається, що ОСОБА_3 сплачував щомісячний платіж нерегулярно та не в повному обсягу / а.с. 68-69/, а заборгованість стала утворюватись вже з серпня 2006р., тобто з наступного місяця з дати отримання кредиту.
Тому Банк з 06.08.2006р. почав нараховувати пеню згідно п. 6.5 на суму простроченного кредиту та на суму прострочених відсотків у розмірі 0,2 %, а також згідно з п. 6.4 за кожний факт прострочки щомісячного платежу штраф у сумі 168,99 доларів США.
Внаслідок неналежного виконання зобов»язань за кредитним договором ОСОБА_3 у нього станом на 25.12.2008р. утворилась поточна заборгованість у розмірі 708,28 доларів США, у зв»язку з чим банком було прийнято рішення від 25.12.2008р. про зупинення кредитування та наближення дати повернення всієї суми кредиту у розмірі 24719 долари США на 09.01.2009р. / а.с. 12, 14/. Це рішення ОСОБА_3 було отримано 30.12.2008р. / а.с. 12/, але добровільно він нараховані за кредитним договором суми не сплатив.
Тому на погашення заборгованості був реалізований придбаний за кредитні кошти автомобіль, який було продано 06.03.2009р. за 17912,98 доларів США / а.с. 64, 65, 70/. Після погашення частини боргу шляхом перерахування цих коштів Банку сума простроченого тіла кредиту складала 7798,72 долари США, на яку продовжувалось нарахування пені. Станом на 25.05.2009р. заборгованість позичальника згідно довідки Банку склала 19845,31 доларів США, а саме: по тілу кредиту –7798,72 долари США, заборгованість по комісії - 2940,31 даларів США, заборгованість по штрафу - 4393,61 доларів США, пеня по простроченному кредиту та відсоткам - 4712,67 доларів США / а.с. 7/, яку Банк просив стягнути в солідарному порядку з позичальника та поручителя.
З уточненного в ході слухання справи в апеляційному суді розрахунку Банку вбачається, що Банком допущено помилки: в розрахунку комісії, яка станом на 25.05.2009р. складає не 2940,31 доларів США, а фактично 2475,83 долари США; в розрахунку штрафу згідно п. 6.4 кредитного договору, розмір якого складає 31 х 168,99 = 5238,69 доларів США ( 31 –фактів прострочки, 168,99 доларів США –розмір штрафу за 1 факт прострочки). Ці дані відповідають наданим табличним відомостям руху коштів по кредитному договору № 625800000249.
Відповідачами та представником ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду оглянуті надані Банком розрахунки та заявлено клопотання про застосування річного строку позовної давності щодо пені, яке підлягає задоволенню з огляду на те, що раніше у матеріалах справи не було розрахунку пені, тому вони були позбавлені можливості оспорити її розмір або заявити відповідне клопотання.
Враховуючи вимоги п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, пеня може бути стягнута тільки за 1 рік назад з дня звернення з позовом. Банк звернувся з позовом 23.06.2009р., тому до стягнення підлягає пеня, нарахована з 23.06.2008р. В межі річного строку вкладається пеня за несвоєчасне погашення кредиту, нарахована з 06.08.08р. по 25.05.2009р., сума якої складає 4180,93 долари США. Така велика сума склалась внаслідок того, що з 09.01.2009р. по 05.03.2009р. пеня нараховувалась на всю достроково визначену до повернення суму кредиту в розмрі 25235,04 долари США, а з 06.03.2009р. по 25.05.2009р. –на залишкову суму заборгованості за кредитом у розмірі 7798,72 долари США, в той час як в попередній період, який не вкладається в межі позовної давності, пеня нараховувалась рівномірно лише на суми щомісячної заборгованості.
Пеня за несвоєчасне погашення процентів в межах позовної давності вираховується за період з 06.07.2008р. по 05.03.2009р. та складає 113,67 доларів США. В подальшому відсотки за користування кредитом Банком не нараховувались, а відповідно не нараховувалась і пеня.
Розрахунки по інших складових заборгованості, надані Банком, апелянтами не спростовувались, контррозрахунку ними не було надано, клопотань про призначення відповідної експертизи ними не заявлялось. Розрахунки відповідають табличним даним про рух коштів за кредитним договором, умовам кредитного договору, положення якого позичальником не оспорювались. Тому відсутні підстави для того, щоб не брати їх до уваги як відповідний доказ розміру заборгованості відповідачів.
Стосовно доводів апеляційної скарги в тій частині, що є виходом за межі позовних вимог Банку висновки суду про стягнення заборгованості у гривнях, оскільки Банк просив стягнути її в долларах США, а також того, що невірно визначена заборгованість за курсом долара до гривні станом на 25.05.2009р., а не на момент звернення з позовом 18.06.2009р., то вони не заслуговують на увагу.
Так, в позові Банк просив стягнути гривневий еквівалент заборгованості, яка виникла за кредитним договором в доларах США станом на 25.05.2009р., а тому і курс долара застосував станом на час виникнення цієї заборгованості. За загальними правилами суд визначає розмір заборгованості станом на момент ухвалення рішення, якщо на цьому наполягає позивач, однак станом на 01.12.2010р. курс доллара до гривні складав взагалі 7,93 грн. за 1 долар США. Проте суд стягнув за курсом 7,61 грн. за 1 долар США, а тому нічим не порушив права відповідачів. А задоволення позову про стягнення заборгованості у гривні по зобов»язаннях, що виникли у іноземній валюті, не суперечить ст. 192 ЦК України.
Щодо солідарної відповідальності позичальника і поручителя колегією встановлено наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні
боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Апелянти вважають, що з поручителя не можна було стягувати заборгованість в солідарному порядку, оскільки порука припинилась через неповідомлення поручителя ОСОБА_4 Банком про зміну строку повного виконання зобов»язання за кредитним договором.
Проте, дострокове повернення кредиту у випадку порушення зобов»язань позичальником передбачено умовами кредитного договору, з такими умовами поручитель була ознайомлена і підписала поруку. Отже, відповідальність поручителя в такому разі не змінюється, а лише наближаються строки повернення кредиту.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов»язання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Стягуючи суму заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку з боржника і поручителя, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив із того, що відповідач ОСОБА_4 як поручитель повинна в силу умов договору поруки відповідати в солідарному порядку разом з основним боржником перед кредитором. Такий висновок є правильним та грунтується на досліджених доказах і вимогах норм матеріального права.
Доводи ОСОБА_4 про те, що порука припинилась в силу вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України, не відповідають матеріалам справи.
Так, відповідно до п. 4 договору поруки, поручитель зобов»язаний самостійно слідкувати за виконанням позичальником зобов»язань за кредитним договором. Банк вправі, але не зобов»язаний письмово інформувати поручителя про невиконання або неналежне виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором. Відповідно до п. 10 цього договору, він набуває чинності з моменту його підписання та діє до настання першої з подій: виконання в повному обсязі зобов»язань позичальником або поручителем.
Враховуючи, що строк виконання основного зобов»язання визначений кредитним договором 06.07.2013р., а позивач звернувся до суду 22.06.2009р. з позовом, зокрема, до поручителя в межах шестимісячного строку від визначеної дати дострокового повернення кредиту –09.01.2009р., доводи апелянтів про припинення поруки є безпідставними.
Таким чином, висновки суду щодо необхідності стягнення суми заборгованості з обох відповідачів в солідарному порядку є вірними, але рішення підлягає зміні в частині розміру визначених до стягнення сум. Отже, на користь Банку слід стягнути суму заборгованості за кредитним договором № 625800000249 від 05.07.2006р., яка утворилась станом на 25.05.2009р. в розмірі 150 856,51 грн., що еквівалентно 19807,84 даларам США, та складається з: заборгованості по простроченому кредиту –59395,05 грн. ( еквівалентно 7798,72 даларам США); по простроченій комісії –18855,92 грн. ( еквівалентно 2475,83 даларам США); пені по простроченому кредиту – 31841,96 грн. ( еквівалентно 4180,93 даларам США); пені по простроченим процентам – 865,71 грн. ( еквівалентно 113,67 даларам США); штрафу –39897,86 грн. ( еквівалентно 5238,69 даларам США), а також стягнути судові витрати: державне мито в сумі 1700 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 250 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 –задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2010 року у цій справі змінити в частині розміру стягнутих сум.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ «МетаБанк»суму заборгованості за кредитним договором № 625800000249 від 05.07.2006р., яка утворилась станом на 25.05.2009р. в розмірі 150 856,51 грн., що еквівалентно 19807,84 даларам США, та складається з: заборгованості по простроченому кредиту –59395,05 грн. ( еквівалентно 7798,72 даларам США); по простроченій комісії –18855,92 грн. ( еквівалентно 2475,83 даларам США); пені по простроченому кредиту –31841,96 грн. ( еквівалентно 4180,93 даларам США); пені по простроченим процентам –865,71 грн. ( еквівалентно 113,67 даларам США); штрафу –39897,86 грн. ( еквівалентно 5238,69 даларам США), а також стягнути судові витрати: державне мито в сумі 1700 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 250 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: