ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.07.06р. | Справа № 3/143(35/36) |
За позовом Закритого акціонерного товариства "Криворіжбудмеханізація", м. Кривий Ріг
до Закритого акціонерного товариства "Криворіжаглобуд", м. Кривий Ріг
про стягнення 55 907 грн. 64 коп.
Суддя Юзіков С.Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
позивача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
відповідача - Чапала Ю.О., начальник юр. відділу, дов. №01/06-юр від 16.05.2006р.
Золотих Н.Ф., заступник ген. директора, дов. № 153-юр від 10.01.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути з Відповідача борг у розмірі 55 907,64 грн.
Відповідач позов заперечує, оскільки станом на 01.01.2004р. розрахунки за надані послуги здійснені в повному обсязі, що підтверджується рахунками, платіжними дорученнями, податковими накладними. У доповненнях до відзиву Відповідач вказав, що стягнення заборгованості за договором від 07.02.2000р. № 2/1 у сумі 3 424,44 грн. (листопад-грудень 2000р.) не може бути здійснене у зв’язку зі спливом строку позовної давності, що акти виконаних робіт, надані Позивачем на суму 477 836,05 грн. не стосуються предмету позовних вимог.
08.06.2006р. Позивач подав заяву про уточнення норм матеріального права, у якій посилаючись на ч.2 ст. 80 ЦК УРСР, що діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами, вважає, що у суду є підстави для захисту його порушеного права після спливу строку позовної давності, так як пропуск строку позовної давності стався у результаті того, що між сторонами були дружні стосунки, Відповідач обіцяв погасити борг після розрахунку з ним замовником –Південним гірничо-збагачувальним комбінатом. Наведене свідчить про поважність причини пропуску строку позовної давності. Щодо послуг, наданих Відповідачеві у 2001р., то хоч сторонами не було врегульовано розбіжностей при укладанні договору № 3/1 від 02.01.2001р., у Відповідача виник обов’язок оплатити послуги Позивача на підставі ст. 4 ЦК УРСР, якою передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не були передбачені законом, але у силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов’язки. Доказом надання послуг Відповідачеві у 2001р. є акти виконаних робіт форми 2, а також рапорти. У вказаних документах зазначено: яка машина працювала , на якому об’єкті, у який період, кількість відпрацьованих годин, документи підписані уповноваженими особами сторін їх підписи скріплені печатками. Доказом схвалення керівником підприємства Відповідача підписаних актів, є часткова їх оплата. Таким чином сторони своїми діями породили цивільні права та обов’язки, Позивач надав послуги, а Відповідач прийняв їх. Акти виконаних робіт у 2001р. підписувались як і у 2000р., які Відповідач не заперечує.
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.07.2006р.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, що брали участь у судових засіданнях, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
07.02.2000р. сторонами укладено договір субпідряду на капітальне будівництво №2/1 (далі - Договір-1), 02.01.2001р. підписано договір субпідряду №3/1 (далі –Договір-2).
Відповідно до п. 1.1 Договору-1 Позивач надавав послуги з передачі в оперативне підпорядкування будівельних машин з обслуговуючим персоналом та їх технічним обслуговуванням, а Відповідач у свою чергу зобов’язався оплатити вартість наданих послуг.
Згідно з п. 3.1 Договору-1 оплата виконаних послуг Відповідачем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок. У випадку відсутності грошових коштів, сторони можуть використовувати векселя або інші форми розрахунку, які не суперечать чинному законодавству з оформленням додаткової угоди.
Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що вартість надаваних послуг і робіт орієнтовно становить 500 000,00 грн., Наведена вартість уточнюється, виходячи із фактичного об’єму виконаних робіт, згідно з додатком № 1 і заявок Генпідрядника (Відповідача), прийнятих Субпідрядником (Позивачем). Вартість робіт за договірною ціною визначається на підставі погодженої Відповідачем договірної ціни Позивача.
За надані протягом листопаду –грудня 2000р. за Договором -1 послуги, Позивач просить стягнути з Відповідача 3 434,44 грн.
Виходячи зі змісту п. 3.1, 6.1. Договору -1, суд приходить до висновку, що Відповідач зобов’язаний був оплачувати надані Позивачем послуги до 30 числа наступного місяця.
У силу ст. 161, 162 ЦК Української РСР (ст. 525, 526 ЦК України) зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Доказів оплати вартості, наданих у листопаді –грудні 2000р. послуг, Відповідач суду не надав. Посилання Відповідача на проведення заліку зустрічних вимог за поставлені матеріали, судом не приймається, так як п. 3.1 Договору -1 передбачено, що розрахунки у будь якій формі, крім грошової, проводяться сторонами на підставі додаткових угод, докази укладання яких відсутні.
Позивач частково пропустив строк позовної давності для захисту своїх прав (за листопад 2000р. –2 723,28 грн.), так як відповідно до ч.1 ст. 80 ЦК УРСР, яка, згідно з ч.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2003р.) підлягає застосуванню до даних правовідносин між сторонами, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
В уточненнях до позовної заяви Позивач посилається на те, що між сторонами були дружні стосунки, Відповідач обіцяв погасити борг після розрахунку з ним замовником –Південним гірничо-збагачувальним комбінатом, що свідчить про поважність причини пропуску строку позовної давності.
Однак, наведені підстави пропуску строку позовної давності суд не може вважати поважними, так як причини пропуску такого строку залежить від волевиявлення Позивача, а не спричинена обставинами, що не залежать від нього.
За таких обставин, позовні вимоги у частині стягнення боргу за листопад 2000р. задоволенню не підлягають.
У позовних вимогах, з урахуванням уточнень, у частині стягнення боргу за 2001р. за Договором -2, Позивач посилається на ст. 4, 161, 162 ЦК УРСР, якими передбачено підстави виникнення цивільних прав і обов’язків.
З матеріалів справи вбачається, що хоч Договір -2 підписано сторонами, однак розбіжності стосовно вартості робіт, порядку проведення розрахунків, відповідальності сторін за порушення зобов'язань, тощо, сторонами не було врегульовано, у порядку , передбаченому ст. 10 Арбітражного процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на момент укладення договору). Тобто, Договір -2 вважається неукладеним.
Відповідач надав положення про структурний підрозділ - Будівельне управління "АГЛОБУД-4", положення про структурний підрозділ - Будівельне управління «ПРОМБУД-4», положення про структурний підрозділ - Будівельне управління №1, посадову інструкцію директора будівельного управління. Вказаними документами визначені повноваження керівників структурних підрозділів Відповідача.
З урахуванням положень про структурні підрозділи Відповідача, суд не може прийняти доводи Позивача щодо суми яка підлягає сплаті Відповідачем Позивачеві за результатами правовідносин (цивільних прав і обов'язків), що виникли між сторонами, відповідно до ст. 4 ЦК УРСР, виходячи із їх дій, у 2001р., так як із наданих до матеріалів справи документів не вбачається наявності відповідних повноважень у осіб, які підписували акти форми 2 у 2001р. від імені Відповідача, підписувати такі документи, а відповідно, й щодо виникнення обов’язку Відповідача сплати Позивачеві сум, зазначених у позовній заяві. Схвалення чи ні відповідними посадовими особами Відповідача дій підлеглих, вчинених з перевищенням повноважень, є правом повноважних посадових осіб, а не обов’язком (ст. 63 ЦК УРСР).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З наведеного вбачається, що Позивач обрав невірний спосіб захисту порушених, на його думку, прав, щодо відносин між сторонами про надання послуг машинами та механізмами у 2001р.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 33, 44, 75, 77, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Криворіжаглобуд", 50026, м. Кривий Ріг, пр. Південний, 1-а (код ЄДРПОУ 01238979, р/р 26005301140155 у Центрально-міському відділенні Промінвестбанку України м. Кривого Рогу, МФО 305493) на користь Закритого акціонерного товариства фірми "Криворіжбудмеханізація", 50051, м. Кривий Ріг, вул. Тевосяна, 5 (код ЄДРПОУ 01239453, р/р 26000301140332 у Центрально-міському відділенні Промінвестбанку м. Кривого Рогу, МФО 305493) 701 грн. 16 коп. –боргу, 7 грн. 01 коп. - витрат по сплаті державного мита, 1 грн. 48 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане 25.09.2006р.