24.05.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 10-87/11 Головуючій в 1-ої інстанції:
категорія: санкція Брикало Т.В.
Доповідач: Нікітін Г.В.
Копія:
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
27 квітня 2011 року Апеляційний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді: Нікітіна Г.В.,
суддів: Андрейченко А.А., Коваленка О.Ю.,
за участю прокурора Лісунова С.В.,
адвоката: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні апеляційного суду м. Севастополя апеляції адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 7 квітня 2011 року, якою стосовно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого неповнолітню дитину, працюючого директором ТОВ „Компанія „АС”, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, обвинуваченого в скоєні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
продовжено строк тримання під вартою до 4 місяців, тобто до 7 червня 2011 року,
в с т а н о в и в:
Старшим слідчим відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, скоєних членами організованих груп та злочинних організацій СУ УМВС Україні в місті Севастополі 04 квітня 2011 року, за погодженням з прокурором міста Севастополя, до суду направлено подання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 до 4 місяців, тобто до 7 червня 2011 року.
Подання мотивовано тим, що ОСОБА_4 звинувачується у вчиненні умисних корисливих особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 12 років, також він не має постійного місця проживання та реєстрації в місті Севастополі, перебуваючи на свободі може ухилитися від слідства і суду, та від виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність. Менш сувора міра запобіжного заходу, на думку слідчого, не зможе забезпечити повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінальної справи.
Крім того, слідчий вказує на необхідність виконання значної кількості слідчих дій, а саме: ознайомити обвинуваченого з висновками судових експертиз, призначених та проведених раніше, на підставі отриманих результатів експертиз виконати ряд інших слідчих дій, виконати в повному обсязі слідчі дії, перераховані у вказівках ГСУ МВС України, пред’явити остаточне обвинувачення, виконати вимоги ст. ст. 217, 218 КПК, виконати інші слідчі дії, направлені на повне, об’єктивне та всебічне розслідування кримінальної справи та закінчення досудового слідства.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в скоєні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України скоєного при наступних обставинах.
У період з листопада по грудень 2007 року посадові особи ТОВ «Теплопріборсервіс», ЄДРПОУ 33924648, юридична адреса: місто Севастополь вул. Мельника, д. 9, кв. 14, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами, шляхом зловживання службовим становищем, вступили в злочинну змову з посадовими особами Головного Управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації (далі ГУ ЖКГ СМДА), розташованого за адресою: місто Севастополь вул. Леніна, д. 2, а також з посадовими особами ПП «Ріо-стиль», в результаті чого заволоділи грошовими коштами в особливо великому розмірі, що належать ГУ ЖКГ СМДА, за таких обставин.
Так, 29 листопада 2009 року, директор ТОВ «Теплопріборсервіс» - ОСОБА_6, перебуваючи на території міста Севастополя, точне місце в ході слідства не встановлено, уклала з ГУ ЖКГ СМДА, договір підряду № 5-д, з постачання обладнання та виконання монтажних, пусконалагоджувальних робіт з оснащення інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків м. Севастополя, приладами обліку води, на загальну суму 4 258 000 грн., не маючи наміру виконувати зазначені в договорі роботи, в повному обсязі.
У грудні 2007 року, точна дата в ході слідства не встановлено, директор ТОВ «Теплопріборсервіс» ОСОБА_6, переслідуючи загальний злочинний умисел щодо заволодіння грошовими коштами, за попередньою змовою з посадовою особою ГУ ЖКГ СМДА ОСОБА_7 , що є начальником служби замовника ГУ ЖКГ, з метою привласнення бюджетних коштів, внесли в офіційний документ - типову форму № КБ-2В (акт прийому виконаних підрядних робіт), завідомо неправдиві відомості про виконання робіт з установки індукційних лічильників, зазначених у договорі, в повному обсязі, що не відповідало дійсності.
Після чого, на виконання умов договору № 5-д від 29 листопада 2007 року, на підставі підробленого акту прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, платіжним дорученням № 4 від 27 грудня 2007 року з розрахункового рахунку № 35422016000752 ГУ ЖКГ СМДА, були перераховані на розрахунковий рахунок № 26000054801340 ТОВ «Теплопріборсервіс», грошові кошти на суму 2 587 200 грн.
Потім, директор ТОВ «Теплопріборсервіс» ОСОБА_6, з метою переведення грошових коштів, що надійшли від ГУ ЖКГ СМДА, з безготівкової форми в готівкову, з подальшим їх заволодінням, вступила в злочинну змову з ОСОБА_4, який присвятив ОСОБА_6 у злочинну схему з переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову з подальшим їх заволодінням. Переслідуючи загальний злочинний умисел ОСОБА_4 познайомив ОСОБА_6 з директором ПП «Ріо-стиль» ОСОБА_8 і ОСОБА_9, для подальшого переказу коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Теплопріборсервіс» на розрахунковий рахунок зазначеної фірми, з метою переведення з безготівкової форми в готівкову, з подальшим їх заволодінням.
У грудні 2007 року, директор ТОВ «Теплопріборсервіс» - ОСОБА_6, уклала фіктивний договір субпідряду № 0512/07 з ПП «Ріо-Стиль» в особі директора ОСОБА_8 на поставку обладнання та виконання монтажних, пусконалагоджувальних робіт з оснащення інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків міста Севастополя, приладами обліку води. Після цього, 28 грудня 2007 року директор ТОВ «Теплопріборсервіс» ОСОБА_6 перерахувала кошти, що надійшли від ГУ ЖКГ СМДА, на розрахунковий рахунок № 2600100340282 ПП «Ріо-Стиль». У свою чергу директор ПП «Ріо-Стиль» ОСОБА_8 в цей же день, перевів грошові кошти, що надійшли від ТОВ «Теплопріборсервіс» на картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_9
29 грудня 2007 ОСОБА_9 переслідуючи загальний злочинний умисел щодо заволодіння грошовими коштами, перебуваючи в місті Києві, в касі ПАТ КБ «Правекс-Банк», зняв зі свого карткового рахунку, грошові кошти в сумі 2 275 000 грн., розпорядившись ними на свій розсуд.
Згідно висновку головного державного податкового ревізора-інспектора ОБОДППП ДПА в м. Севастополі № 4/35-014/33924648 від 03 лютого 2011 року, оформлені ТОВ «Теплопріборсервіс» документи по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Ріо-стиль», були спрямовані на здійснення операцій з переведення безготівкових грошових коштів у готівку, тобто мають ознаки безтоварних операцій.
Згідно з висновками будівельно-технічного експерта № 648 від 28 листопада 2010 року, вартість невстановлених індукційних водомірів і комплектуючих до них, становить 1 201 342 грн. 22 коп.
Таким чином, директор ТОВ «Теплопріборсервіс» ОСОБА_6, діючи спільно та за попередньою змовою з начальником служби замовника ГУ ЖКГ СМДА ОСОБА_7, директором ПП «Ріо-Стиль» ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_4, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволоділи бюджетними коштами ГУ ЖКГ СМДА в особливо великому розмірі, на суму 1 201 342 грн. 22 коп.
В апеляції адвокат ОСОБА_3 просить постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 7 квітня 2011 року скасувати, обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід, не пов'язаний з утриманням під вартою, - заставу.
Апеляція мотивована істотним порушенням кримінально-процесуального закону, однобічністю прийняття процесуального рішення.
Апелянт зазначає, що посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_4 може перешкоджати встановленню істини у справі або сховатися від слідства є необґрунтованою, оскільки не підтверджується матеріалами справи.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_4 страждає тяжким захворюванням, у зв'язку з чим утримання його під вартою перешкоджає прийняттю необхідних лікарських препаратів.
Також суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_4 має реєстрацію і постійне місце проживання в місті Києві, має постійне місце роботи, є єдиним годувальником у сім’ї, на його утриманні перебувають батьки пенсійного віку, раніше він до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має позитивні характеристики.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_4 на підтримання апеляцій, прокурора, який просив оскаржувану постанову залишити без зміни, а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 148 КПК запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Згідно з роз’ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 р. № 4 (Із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 10 від 11 червня 2004 р. та № 15 від 24 жовтня 2008 р.) «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» судами повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу: вік обвинуваченого, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання. З’ясовуються дані про попередні судимості, соціальні зв’язки особи, її схильності (чи вживає наркотики, алкогольні напої тощо), спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі (чи не ухилялася раніше особа від слідства, суду або виконання судових рішень, чи не вчинювала злочини проти правосуддя). Дослідженню підлягають і відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов’язків та не займатиметься злочинною діяльністю. Може бути з’ясовано питання про фінансові можливості підозрюваного, обвинуваченого чи інших осіб щодо внесення застави та визначено її розмір, який міг би забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 25 листопада 2010 року у справі «Руденко проти України» зазначено, що підхід до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як протягом досудового слідства, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, наступне рішення про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання в право особи на свободу.
Між тим, судом не в повній мірі враховані вимоги процесуального законодавства та рекомендації, викладені в згаданої вище постанові Пленуму Верховного суду України та Європейського суду.
Приймаючи рішення про задоволення подання суд першої інстанції послався на обставини скоєного, данні про особу обвинуваченого, відсутність у нього в м. Севастополі постійного або тимчасового житла, тяжкість злочину, а також з метою запобігти спробам ОСОБА_4 ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, продовжувати злочинну діяльність та для виконання процесуальних рішень. На думку суду інший менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити його належну поведінку.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з такими доводами.
Як вбачається з наданих до суду матеріалів справи, данні, які безперечно свідчили б про наміри обвинуваченого перешкоджати встановленню істини по справі, ухилитися від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність відсутні.
Мотивація необхідності продовження строку тримання під вартою до 4-х місяців ОСОБА_4 великим об’ємом слідчих дій є необґрунтованою, оскільки не вказано, які саме слідчі дії повинні бути проведені та які з них вимагають тримання вказаної особи під вартою.
Процесуальні дії, які повинні бути проведені по даній кримінальній справі, а саме: ознайомлення обвинуваченого з висновками судових експертиз, пред’явлення остаточного обвинувачення, виконання вимог ст. ст. 217, 218 КПК, на думку колегії суддів можуть бути виконані і в разі застосування до ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою.
Погодившись з доводами слідчого про відсутність у ОСОБА_4 постійного місця проживання і реєстрації в м. Севастополі, суд не врахував положення ст. 33 Конституції України про право громадянина вільно пересуватися та вибирати місце проживання.
Як викладено в рішенні Конституційного суду України від 14 листопада 2001 року №15-рп/2001 згадане право є невідчужуваним та непорушним, водночас не є абсолютним. Свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені, але тільки законом.
Не оспорюючи право слідчого в межах даної кримінальної справи обмежити свободу пересування обвинуваченого, колегія суддів вважає, що таке завдання може бути досягнуто не тільки триманням під вартою, а й застосуванням інших допустимих видів запобіжного заходу, передбачених ст. 149 КПК.
Крім того, процесуальне законодавство не передбачає обов’язковість взяття під варту підозрюваного, обвинуваченого або підсудного у випадку відсутності у нього постійного житла або реєстрації у місці проведення слідства.
Отже змінюючи тримання під вартою на заставу, колегія суддів приймає до уваги, що остання, не зважаючи на характер і тяжкість злочину, буде в даному випадку достатнім стимулюючим фактором для ОСОБА_4 виконати покладені на нього процесуальні обов’язки під час слідства по кримінальній справі стосовно нього, встановлені ч. 1 ст. 1541 КПК.
Відповідно до вказаної норми метою внесеної застави є забезпечення належної поведінки ОСОБА_4, виконання ним зобов’язання не відлучатися із зареєстрованого місця проживання чи перебування або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування і суду. Якщо він порушить взяті на себе зобов’язання, застава буде звернута в доход держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 379, 382 КПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 7 квітня 2011 року про продовження терміну тримання під вартою ОСОБА_4, обвинуваченого в скоєні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, до 4 місяців, тобто до 7 червня 2011 року, змінити.
Обрати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід – заставу в розмірі 25 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1541 КК України покласти на ОСОБА_4 обов’язок не відлучатися із зареєстрованого місця проживання чи перебування або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, являтися за викликом до органу розслідування і суду.
Негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі судового засідання.
Головуючий Г.В. Нікітін
судді А.А. Андрейченко
О.Ю. Коваленко
Згідно з оригіналом:
суддя Апеляційного суду
м. Севастополя Г. Нікітін