КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2011 року Справа № 1170/2а-1310/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря: Господарікова М.О.
представників:
позивача –Шаповалової К.С.,
відповідача - Стусь Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки плюс»
до відповідача Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, суд -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліки плюс» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції, яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення–рішення від 30 березня 2011 року № 0001552320 в частині незаконного застосування 922 грн. 20 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 17.03.2011 року посадовими особами ДПА в Кіровоградській області було проведено фактичну перевірку аптеки № 3 ТОВ «Ліки плюс» з питань дотримання порядку розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результати якої було складено акт № 000138 від 17.03.2011 року.
На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення–рішення від 30.03.2011 року № 0001552320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1007 грн. 20 коп.
Так, в частині застосування штрафних санкцій в сумі 922 грн. 20 коп. позивач не погоджується і вважає його протиправним та таким що підлягає скасуванню за наступного.
Для встановлення факту розбіжності товарно-матеріальних цінностей необхідне проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів структурного підрозділу, яка перевіряючими проведена не була.
В перевіряємій аптеці, відповідно до вимог діючого законодавства, були наявні, в тому числі і на момент перевірки, всі необхідні та належним чином оформлені первинні документи, зокрема видаткові накладні на товар, товарні звіти, контрольні стрічки, Z-звіти, квитанції до прибуткових касових ордерів, відповідно до яких ведеться облік товарів аптеки № 3 ТОВ "Ліки плюс".
До того ж в акті перевірки не зазначено порушення якого саме встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів ним допущено.
В судове засідання представник позивача прибув та позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, надавши письмові заперечення. Обгрунтувавши тим, що перевірка була проведена з дотриманням вимог законодавства, під час якої виявлено реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку, зокрема, при знятті залишків виявлено необлікований товар на суму 461,10 грн., чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відпвоідно до чого правомірно застосовані штрафні санкції.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
ТОВ "Ліки плюс", відповідно до довідки АА № 016164 з ЄДРПОУ/а.с. 13/, є юридичною особою та здійснює роздрібну торгівлю фармацевтичними товарами, медичними та ортопедичними товарами.
В судовому засіданні встановлено, що 17.03.2011 року посадовими особами ДПА в Кіровоградській області, на підставі наказу №102 від 01.03.2011 року/а.с. 12/, було проведено фактичну перевірку аптеки № 3 ТОВ "Ліки плюс" з питань дотримання порядку розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результати якої було складено акт № 000138 від 17.03.2011 року /а.с. /10-11/.
В даному акті було зафіксовано наступні порушення:
- п.11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - порушення режиму попереднього програмування найменування цін товарів та обліку їх кількості, згідно з п.6 ст.17 вищевказаного Закону відповідальність передбачає п’ять неоподаткованих доходів громадян (17 х 5 = 85 грн.);
- п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на суму 461,10 грн., згідно з ст.20 вищевказаного Закону відповідальність передбачає у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації (461,10 х 2 = 922,20 грн.).
На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення–рішення від 30.03.2011 року № 0001552320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1007 грн. 20 коп./а.с.8/. Дане рішення оскаржується позивачем лише в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 922,20 грн.
Так в акті перевірки певіряючими було зазначено - при вибірковому знятті фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей у порівнянні з даними обліку виявлені ТМЦ які обліковані з порушенням встановленого законодавством порядку, а саме: виявлено нестачу лікарських засобів на загальну суму 461,10 грн. за цінами реалізації /а.с. 11,22/.
Висновок податкових інспекторів про реалізацію позивачем товарних запасів, які необліковані та неоприбутковані у встановленому законодавством порядку, мотивований відсутністю даних стосовно реалізованих лікарських препаратів, перелік яких повинен бути відображений в РРО не по групах, а по назвах.
Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", облік товарних запасів фізичною особою–суб’єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) –у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб’єктів малого підприємництва. Обов’язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХIV зазначено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 2 зазначеного Закону визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі –підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.
З вищевикладеного, підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.99, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за №751/4044.
Згідно п. 4 Положення (стандарту) запаси - це активи, які, утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Пунктом 6 Положення (стандарту) визначено, що для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року; поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.
Згідно пункту 1.3 глави 1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року №2, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема: товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 1.4 вищезазначених Методичних рекомендацій передбачено, що з метою організації бухгалтерського обліку запасів розпорядчим документом, затвердженим (схваленим) власником (уповноваженим органом), визначаються: форми первинних документів, що використовуються для оформлення руху запасів, які не передбачені типовими формами первинного обліку; порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) транспортно-заготівельних витрат, застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат; метод оцінки вибуття запасів; періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів. Також у цьому документі додатково можуть бути визначені: правила документообороту і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб; порядок аналітичного обліку запасів; одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку.
Пунктами 3.1, 3.6 глави 3 Методичних рекомендацій передбачено, що надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади.
Для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.
З пояснень сторони позивача, товар надходить безпосередньо до аптечного кіоску №3 з відділу запасів ТОВ «Ліки Плюс», що знаходиться за адресою: вул. Пашутіна, 44б у м. Кіровограді, це також підтверджується первинними документами, зокрема товарним звітом за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. /а.с.32/, накладними на внутрішнє переміщення /а.с.33-64/, квитанціями до прибуткового касового ордера /а.с.6569/, відповідно до яких здійснюється облік товарів ТОВ «Ліки плюс».
Відповідно до Розділу 5 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.08 № 534, визначення повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) під час перевірки відображаються у відомості за формою, наведеною у додатку 3 до рекомендацій.
При дослідженні відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)/а.с. 25-27/, необхідно зазначити, що вона складена без зазначення усіх даних відповідно до встановленої форми. Так, у графах 4 та 5 не відображено залишки запасів за даними бухгалтерського обліку на початок звітної дати, не заповнені також графи 12-17 –вибуття запасів.
Стосовно зауважень представника позивача що встановити нестачу товару можливе лише шляхом проведення інвентаризації, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Згідно з п.7 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №69 від 11.08.94, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.08.94 за №202/412 (надалі - Інструкція) основними завданнями інвентаризації, зокрема, є виявлення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей в натурі та установлення лишку або нестачі цінностей шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 11.1 Інструкції для проведення інвентаризації розпорядчим документом керівника підприємства, створюється інвентаризаційна комісія, яка, згідно з вимогами, що викладені в п. 11.4 та 11.7 вказаної Інструкції, безпосередньо проводить інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, складає інвентаризаційні відомості та, шляхом звірення даних про фактичну наявність товарно-матеріальних цінностей з даними обліку підприємства, встановлює лишки або недостачу товарів.
В судовому засіданні встановлено, що інвентаризація товарно-матеріальних цінностей не здійснювалась.
Зі змісту оскаржуваного рішення та орієнтовного розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій вбачається, що штрафна санкція до позивача за порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосована на підставі ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з вищезазначеного, відповідальність встановлена даною статтею лише за продаж необлікованих товарів, а не їх наявність чи відсутність за місцем реалізації.
Як вбачається зі змісту п.2.2.7 акту фактичної перевірки, перевіряючими проведено контрольну розрахункову операцію та придбано води мінеральної "Поляна квасова" на суму 5,95 грн., але під час перевірки перевіряючими не було досліджене питання його облікованості.
В даному випадку, позивач зміг довести правомірність звернення до суду з позовними вимогами, перевіркою не встановлено факту реалізації позивачем необлікованих товарів, а тому суд приходить до висновку, що Кіровоградською ОДПІ було неправомірно нараховано штрафні санкції в сумі 992,20 грн.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 86, 159 –163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0001552320 від 30.03.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 922,20 грн.
Присудити позивачеві з Державного бюджету судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом