КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2011 року Справа № 1170/2а-104/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря: Господарікова М.О.
представників
позивача –клопотання про розгляд справи без участі
відповідача –клопотання про розгляд справи без участі
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Прокурора м. Кіровограда
до відповідача: Кіровоградської міської ради
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
про визнання незаконним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень, суд,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Кіровограда звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської міської ради з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської міської ради від 16.09.2008 року № 1247 "Про передачу у власність земельних ділянок в районі проїзду Підлісного".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при здійсненні нагляду за додержанням та застосуванням законів у діяльності відповідача виявлено порушення чинного законодавства під час прийняття рішення № 1247 від 16.09.2008 року "Про передачу у власність земельних ділянок по проїзду Підлісному". Зокрема, генеральним планом м.Кіровограда територія земельних ділянок в районі проїзду Підлісного передбачена як територія зелених насаджень загального користування, а тому відповідна земельна ділянка не може передаватися у приватну власність, а проект забудови території та проект розподілу за передбаченою оскаржуваним рішенням адресою, розроблення якого визначено ст.15 Закону України "Про планування і забудову територій" у встановленому законодавством порядку не погоджувався і не затверджувався. Акт інвентаризації земель кварталу існуючої громадської та житлової забудови, яка на думку позивача, відповідно до вимог ст.35 Закону України "Про землеустрій", проводиться з метою встановлення місця розташування об’єкта землеустрою, не складався, у зв’язку з чим, не визначено статус земельної ділянки комунальної власності, про яку йде мова у відповідному рішенні, зокрема, чи належить вона до земель загального користування населених пунктів та (або) земель оздоровчого призначення, які мають особливу екологічну цінність та не можуть передаватися у приватну власність. Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оскаржуваним рішенням здійснено на підставі незаконного висновку природоохоронного органу, оскільки Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, в результаті розгляду протесту принесеного прокуратурою області, скасовано власні висновки. За наслідками проведеної перевірки та виявлених порушень закону в діяльності Кіровоградської міської ради прокурором м.Кіровограда на рішення Кіровоградської міської ради №1247 від 16.09.08р. "Про передачу у власність земельних ділянок в районі проїзду Підлісного" принесено протест від 17.06.2009 р. №3391-вих. з вимогою про скасування рішення Кіровоградської міської ради від 16.09.2008 р. №1247. Вказаний протест у встановлений законом десятиденний строк відповідачем не розглядався, ніякої інформації з цього приводу на адресу позивача не надходило.
Ухвалою суду від 18.09.2009 року залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Прокурор, належним чином повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, при цьому надавши письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, при цьому надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Треті особи, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про прокуратуру», предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, у тому числі, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Абзацом 2 частини 2 статті 20 цього Закону встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень.
Статтею 21 цього Закону передбачено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Судом встановлено, що прокуратурою м. Кіровограда було проведено перевірку з питань додержання законів при прийняті рішень Кіровоградською міською радою та встановлено, що 16.09.2008 року відповідачем прийнято рішення № 1247 «Про передачу у власність земельних ділянок по проїзду Підлісному» /а.с. 7,8/, яким:
- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 загальною площею 6600 га по проїзду Підлісному для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), акт визначення збитків для відшкодування власниками землі та землекористувачам, пов'язаних з вилученням земельної ділянки, передано цим громадянам у власність земельні ділянки по проїзду Підлісному загальною площею 6600 га для одно–та двоповерхової житлової забудови для будівництва та обслуговування жилих будинків, громадських будівель та споруд (присадибні ділянки), садів для ведення садівництва;
- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12 загальною площею 7800 га по проїзду Підлісному для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), акт визначення збитків для відшкодування власниками землі та землекористувачам, пов'язаних з вилученням земельної ділянки, передано цим громадянам у власність земельні ділянки по проїзду Підлісному загальною площею 7800 га для одно–та двоповерхової житлової забудови для будівництва та обслуговування жилих будинків, громадських будівель та споруд (присадибні ділянки).
В судовому засіданні встановлено, що за результатами перевірки прокуратурою м. Кіровограда 17.06.2009 року внесено протест №3391-вих. на рішення Кіровоградської міської ради від 16.09.2008 р. №1247 з вимогою про скасування або визнання таким, що втратило чинність /а.с.9-15/.
Згідно довідки спеціаліста І категорії прокуратури м. Кіровограда Третяк Н.В. станом на 01.07.2009 року будь-якої інформації з приводу розгляду Кіровоградською міської радою протесту прокурора від 17.06.2009 року № 3391-вих. до прокуратури міста не надходило. /а.с.16/.
На момент прийняття рішення в даній справі, протест прокурора залишається не розглянутим, чим порушено вимоги ст.21 З.У. «Про прокуратуру».
Згідно ст.21 Закону України «Про прокуратуру» у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду.
Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно ст.12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу та ін.
У відповідності п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. вирішення відповідно до закону питань земельних відносин відбувається виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ст.21 Закону України "Про основи містобудування" визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації місцевих правил забудови з урахуванням планів земельно-господарського устрою. Визначення територій та вибір земель для містобудівних потреб здійснюються за погодженням спеціально уповноважених органів з питань містобудування та архітектури.
Відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами : вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій - ст.12 Закону України “Про планування і забудову територій”.
Як встановлено в судовому засіданні, що не заперечувалося сторонами, генеральним планом м.Кіровограда територія земельної ділянки в районі проїзду Підлісного передбачена як територія зелених насаджень спеціального призначення.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, передбачені статтею 19 Земельного кодексу України.
Виходячи з положень ст. 51 Земельного кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів. З цього вбачається, що земельна ділянка в районі Підлісного, на якій зростає велика кількість багаторічних насаджень (сосни звичайної) у доброму стані, за своїм цільовим призначенням повинна була віднесена до категорії земель рекреаційного призначення.
Водночас згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про планування і забудову територій» згідно з генеральним планом населеного пункту за рішеннями відповідних рад розробляється детальний план території, який визначає розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури відповідно до детального плану території подають висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах повноважень, визначених законом, зокрема, щодо визначення земельних ділянок для розташування та будівництва об'єктів містобудування та іншого використання.
Відповідачем не надано до суду доказів стосовно прийняття ним рішень про погодження і затвердження проекту забудови території за адресою –в районі проїзду Підлісного, що передбачено ст.15 ЗУ “Про планування і забудову територій”(далі Закон N 1699-III) та рішень про розроблення та затвердження проекту розподілу частини мікрорайону (кварталу) за передбаченою адресою (в районі проїзду Підлісного), всупереч вимогам ст.16 цього Закону.
Відповідно до ч.4,5 ст.16 Закону N 1699-III, проект розподілу території є основою для визначення меж земельних ділянок на територіях існуючої забудови для розташування будинків і споруд, розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення в установленому законодавством порядку правовстановлюючих документів власникам, співвласникам, орендарям, а також встановлення меж земельної ділянки в натурі. Площі окремих земельних ділянок та територій при розробленні проекту розподілу території визначаються з урахуванням державних будівельних норм і детального плану території (проекту забудови території). Порядок розроблення проектів розподілу території встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.
Судом встановлено, що Кіровоградська міська рада не складала акту інвентаризації земель кварталу існуючої громадської та житлової забудови, яка проводиться з метою встановлення місця розташування об'єкта землеустрою, у зв'язку з чим не визначено статусу кожної земельної ділянки комунальної власності, включаючи також земельну ділянку в районі проїзду Підлісного згідно оскаржуваного рішення.
Згідно ст.35 З.У. «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.6 ст.123 Земельного кодексу України ( в редакції від 14.10.08р., яка діяла на момент прийняття спірного рішення), розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
Судом встановлено, що Головним управлінням Держкомзему в Кіровоградській області, розглянувши протести прокурора від 13.04.2009 року №№ 07/4-228-вих, 07/4-229 –вих., на висновки державної землевпорядної експертизи від 21.04.2008 року № 1384 та № 2440 від 28.07.2008 року, було видано накази про скасування вищезазначених висновків державної експертизи землевпорядної експертизи землевпорядної документації від 21.04.2009 року за № 39 та № 40 /а.с. 30/.
Крім того, за результатами розгляду протесту Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора від 02.04.2009 року № 296-вих.09, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища висновки №2021 -07/06 від 16.07.2008 та № 47-07/06 від 12.01.2008 року було скасовано та відкликано.
Підставами для скасування відповідного висновку стало порушення вимог ст.26,27 Закону України «Про рослинний світ», якими передбачено забезпечення охорони рослинного світу, збереження умов місцезростання об'єктів рослинного світу.
Пунктами 1 та 2 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Таким чином, Кіровоградська міська рада приймаючи рішення №1247 від 16.09.2008р. «Про передачу у власність земельних ділянок в районі проїзду Підлісного» не врахувала вимоги ст.13, 15, 16 Закону України «Про планування і забудову територій», ст.35 Закону України «Про землеустрій» щодо необхідності розроблення детального плану, проекту забудови території, проекту розподілу відповідного кварталу, акта інвентаризації земель мікрорайону (кварталу) існуючої громадської та житлової забудови.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 3 статті 72 КАС України зпзначено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи наведене, оскаржуване рішення прийнято з використанням повноваження на його прийняття без мети, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, тому, беручи до уваги вищенаведене та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської міської ради № 1247 від 16.09.2008 р. «Про передачу у власність земельних ділянок в районі проїзду Підлісного».
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.С. Петренко
Згідно з оригіналом