Справа № 2а/2570/2708/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Герасенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
18.05.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції (надалі – відділ ДВС) в якому просить звільнити з під арешту трактор колісний МТЗ-80, 81-17 ФЮ, 1994 року випуску, що належить йому на законних підставах та зобов'язати відділ ДВС провести дії по виключенню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна трактор колісний МТЗ-80, 81-17 ФЮ, 1994 року випуску. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою відділу ДВС про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.06.2010 року накладено арешт на все майно боржника – ТОВ «Рудка», до складу якого помилково потрапив і трактор колісний МТЗ-80, 81-17 ФЮ, власником якого він є. В зв’язку з цим позивач вважає, що неправомірні дії відповідача порушують його конституційне право власності щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав пояснення в яких просив розглядати справу без його участі та зазначив, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення боргів з ТОВ «Рудка» на користь Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі. В ході проведених виконавчих дій 21.06.2010 року постановою державного виконавця було накладено арешт на майно (сільгосптехніку) боржника – ТОВ «Рудка». Відповідно до відповіді Інспекції Державного технічного нагляду по Чернігівському району власником арештованої сільгосптехніки є ТОВ «Рудка». В зв’язку з цим, вважає, дії стосовно накладення арешту на майно боржника такими, що здійснені у відповідності до вимог законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.02.2009 року успадкував майновий пай розміром 17642,33 грн. у загальному пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства «Воля» с. Рудка Чернігівського району, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, наявним в матеріалах справи. 10.03.2009 року Рудківською сільською радою Чернігівського району позивачу було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Згідно витягу з протоколу № 1 загальних зборів колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства «Воля» від 14.05.2009 року та акту приймання-передачі пайового фонду від 14.07.2010 року позивачу на його майновий пай, передано у власність трактор колісний МТЗ-80, 81-17 ФЮ, 1994 року випуску. 13.05.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Інспекції Державного технічного нагляду по Чернігівському району з метою зняття з обліку належного йому трактора та здійснення його реєстрації за ним. 16.05.2011 року Інспекція Державного технічного нагляду по Чернігівському району повідомила позивача про неможливість зняття трактора з обліку, оскільки на ТОВ «Рудка» накладено арешт та заборону на відчуження майна постановою відділу ДВС від 21.06.2010 року.
Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.
Згідно п. 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 177 (надалі - Порядок), майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за встановленим зразком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
Таким чином, право власності на майновий пай (його частину) посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в судовому засіданні, позивач є власником майнового паю, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, виданим Рудківською сільською радою Чернігівського району. На майновий пай, позивачу у відповідності з вимогами чинного законодавства України передано у власність трактор колісний МТЗ-80, 81-17 ФЮ, 1994 року випуску.
Відповідно до ч. 1, 5, 8 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент винесення постанови від 21.06.2010 року) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Згідно ч. 1, 2 ст 55 вказаного Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Державним виконавцем за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З вказаної норми вбачається, що особа, яка не є боржником та яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту лише за умови, що зазначене майно на момент звернення з вказаним позовом знаходиться під арештом та є нереалізованим.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова відділу ДВС про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.06.2010 року, в частині накладення арешту на трактор колісний МТЗ-80, 81-17 ФЮ, 1994 року випуску та оголошення заборони на його відчуження, порушує права позивача, як власника майнового паю, а тому трактор підлягає звільненню з під арешту та виключенню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції - задовольнити.
Звільнити з під арешту трактор колісний МТЗ-80, 81-17 ФЮ, 1994 року випуску, що належить ОСОБА_1 на законних підставах.
Зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції провести дії по виключенню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна трактор колісний МТЗ-80, 81-17 ФЮ, 1994 року випуску.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.В. Заяць