ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 року Справа № 2а/2370/3320/2011
12 год. 35 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Чубар Т.М.,
секретар –Кузнецов В.С.,
за участю представників позивача державної податкової інспекції у м. Черкаси ОСОБА_1 –за довіреністю № 1173/10-017 від 14.01.2011р., ОСОБА_2 –за довіреністю № 19010/10-017 від 16.07.2010р.,
представника відповідачів підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області та відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 –за довіреністю № 269/04-01 від 09.02.2011р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася державна податкова інспекція у м. Черкаси, в якому просить скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про накладення штрафу від 07.04.2011р. та вимогу державного виконавця від 07.04.2011р.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про накладення штрафу від 07.04.2011р., обґрунтовуючи вимоги тим, що державна податкова інспекція у м. Черкаси не виконала рішення суду з об’єктивних причин, незалежних від податкового органу, зокрема відсутність законодавчих та реальних умов для виконання рішення суду. Відповідно, постанова про накладення штрафу є незаконною та безпідставною. Державний виконавець не з’ясував дійсних причин, що зумовили неможливість виконання рішення суду, не проаналізував відповідь податкового органу на його вимогу, при винесенні постанови про накладення штрафу діяв формально та упереджено.
Представник відповідача проти заявленого позивачем адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що позивач добровільно підтвердив факт невиконання рішення суду, вказавши на неможливість його виконання. Окрім того, представник відповідача зазначає, що позивач не скористався наданим йому правом заявлення клопотання до суду про залучення належного співвідповідача, звернення до суду про надання відстрочки, про роз’яснення порядку виконання тощо.
Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21.04.1999р. (далі –по тексту Закон).
Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) –це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу»№ 202/98-ВР від 24.03.1998р. примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів (управлінь) державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Відкривається виконавче провадження державним виконавцем на підставі виконавчого документа, як то виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; судові накази; виконавчі написи нотаріусів тощо (стаття 17 Закону).
Судом встановлено, що 03.02.2011р. Черкаським окружним адміністративним судом за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Державної податкової адміністрації України та державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання права на прожиття без ідентифікаційного номера видано наказ у справі № 2а-1067/08/2370, згідно якого суд постановив –зобов’язати Державну податкову адміністрацію України, державну податкову інспекцію у м. Черкаси здійснювати в подальшому облік ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 як платників податків та інших обов’язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові та місцем проживання).
11 лютого 2011 року підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області винесено постанову серії ВП № 24411167 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-1067/08/2370, виданого 03.02.2011р. Черкаським окружним адміністративним судом про зобов’язання Державної податкової адміністрації України, державної податкової інспекції у м. Черкаси здійснювати в подальшому облік ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 як платників податків та інших обов’язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові та місцем проживання), боржнику надано семиденний термін з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення суду.
Листом № 5899/29-029 від 23.02.2011р. державна податкова інспекція у м. Черкаси розглянувши постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.02.2011р. повідомила, що згідно з Податковим кодексом України для обліку фізичних осіб-платників податків використовується реєстраційний номер облікової картки –документа, який фізична особа подає для реєстрації платником податків. Облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу державної податкової служби повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, іменем, по-батькові та серією і номером діючого паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Порядок обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, здійснюється у відповідності до розділу VІІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України № 954 від 17.12.2010р. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Таким чином, діюче законодавство не передбачає ведення обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання. В зв’язку з чим виконати рішення суду неможливо.
Актом державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_11 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-1067/08/2370, виданого 03.02.2011р. Черкаським окружним адміністративним судом, встановлено невиконання рішення суду у термін встановлений державним виконавцем для самостійного виконання.
Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області серії ВП № 24411167 від 07.04.2011р. за невиконання рішення суду накладено на боржника –державну податкову інспекцію у м. Черкаси штраф у розмірі 680 грн.
Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до статті 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч. 2 статті 25 Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Так, згідно статті 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника –фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб –від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника –юридичну особу –від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Специфікою виконання рішень у немайнових спорах, на відміну від рішень про стягнення коштів, є те, що дії, обов’язок щодо вчинення яких визначений у рішенні суду, як то зобов’язання здійснювати облік платників податків без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові та місцем проживання), мають бути вчинені особисто боржником. При цьому єдиним можливим документом, що має підтвердити виконання рішення суду у немайновому спорі, може виступати лише особисте підтвердження боржником виконання присудженого згідно рішення суду обов’язку.
Як зазначалось вище, позивачем за результатами постанови про відкриття виконавчого провадження повідомлено підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про неможливість виконати рішення суду через відсутність згідно чинного законодавства відповідного механізму обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що з 01.01.2011р. порядок обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, врегульовано Податковим кодексом України та Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб –платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 954 від 17.12.2010р.
Згідно п. 63.6. статті 63 Податкового кодексу України облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.
Облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки (п. 70.1 статті 70 Податкового кодексу України).
Так, фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
Облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу державної податкової служби Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Фізична особа подає Повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних.
Взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби Повідомлення.
Про взяття на облік фізичної особи в окремому реєстрі Державного реєстру центральний орган державної податкової служби інформує орган державної податкової служби: за місцем обліку фізичної особи; за місцем проживання фізичної особи; за місцем отримання доходів чи місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування фізичної особи.
За зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (Розділ VІІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб –платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 954 від 17.12.2010р.).
Таким чином, на час виконання рішення суду задля обліку особою, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, має бути подано до органу державної податкової служби за місцем її проживання повідомлення, заповнене згідно даних паспорта. Належним чином заповнене повідомлене державною податковою інспекцією подається до Державної податкової адміністрації України, саме на яку і покладено обов’язок ведення Державного реєстру фізичних осіб –платників податків. Після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта орган державної податкової служби вносить до паспорта громадянина України такої особи відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Оскільки, по-перше, задля відповідного обліку необхідне особисте звернення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, до органу державної податкової служби з заповненим згідно паспортних даних повідомленням, що унеможливлює здійснення відповідної процедури податковою інспекцією за її відсутності та, як наслідок, відсутності паспортних даних такої фізичної особи, а, по-друге, навіть за умови означеного звернення встановлення обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, облік останніх здійснюється не за місцем проживання, а за серією та номером паспорта, суд вважає причини, з яких позивач не мав можливості виконати рішення суду, як то відсутність механізму обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання, поважними, а, отже, такими, що виключають накладення штрафу за невиконання рішення суду згідно статті 89 Закону.
Більше того, згідно наданого представником позивача повідомлення № 24144 в паспорті серія НОМЕР_1, який виданий громадянину ОСОБА_7 24.11.2006р. внесено відмітку за № 230129/06 про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Щодо посилання представника відповідача на невикористання позивачем свого права на заявлення клопотання до суду про залучення належного співвідповідача, звернення до суду про надання відстрочки, про роз’яснення порядку виконання тощо, суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи оскарження державною податковою інспекцією у м. Черкаси постанови апеляційної інстанції, винесеної в адміністративній справі № 2а-1067/08/2370, до Вищого адміністративного суду України, та, як наслідок, направлення даної адміністративної справ до суду касаційної інстанції, призначення судового засідання в адміністративній справі № 2а-1067/08/2370, на якому було б розглянуто процесуальне питання, зокрема щодо надання відстрочки, роз’яснення порядку виконання за відсутності адміністративної справи є неможливим.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення штрафу від 07.04.2011р. ВП № 24411167.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.М. Чубар
Повний текст постанови виготовлений 16 травня 2011 року.