Справа № 2-а-4564/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 04 травня 2011 року                                                     м.Тульчин

                            Суддя  Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П.,                          

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України ( далі –ПФУ ) у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій неправомірними щодо перерахунку пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії за віком,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 01.04.2011 року звернулась до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій неправомірними щодо перерахунку пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії за віком, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач отримує державну пенсію за віком, призначену відповідачем. Перебуваючи на пенсії, вона продовжує працювати. В зв”язку з тим, що він є працюючим пенсіонером та після попереднього перерахунку пенсії має 24 місяців страхового стажу, то має право на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, що передбачено ст. 42 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.  Із змісту ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” випливає, що для перерахунку пенсій застосовується показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Адже, якщо при перерахунку пенсії береться заробітна плата відповідно до абзацу першого частини першої ст. 40, то, відповідно б має застосовуватися і той показник середньої заробітної плати, який береться при призначенні пенсії із заробітку відповідно до цієї ж частини першої статті 40 Закону, тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

          Окрім цього, вона є постраждалою від аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії, але розмір пенсійних виплат їй не відповідає вимогам ст..51 Закону України «Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

24.03.2011 та 28.03.2011 року вона звернуталась до відповідача з проханням здійснити їй перерахунок пенсій. Показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2009 рік  застосовується у 2010 році при нових призначеннях пенсій, як це визначено підпунктом другим пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян «. Незважаючи на це, відповідач відмовився проводити перерахунок з врахуванням цього показника середньої заробітної плати за 2009 року, посилаючись на обумовлений п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ” порядок визначення показника та спільний лист Міністерства праці та соціальної політики та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року на підставі чого перерахунок пенсії проведено із застосуванням показника заробітної плати за 2007 рік. В п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ” тільки підтверджується застосування показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік. Коригування заробітку шляхом множення коефіцієнта заробітку на показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, проводиться з метою осучаснення раніше отриманого заробітку, тобто приведення його до сьогоднішнього дня. Якщо для перерахунку пенсії подається заробітна плата за 2008 рік, то коригування цієї заробітної плати на показник середньої заробітної плати за 2007 рік втрачає позитивне соціальне значення. У такому випадку осучаснення заробітку не відбувається, а навпаки  провадиться його штучне заниження.

          У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсій у 2009 році відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік –1197,91 грн., не має під собою правового обгрунтування, не підкріплене посиланням на норми чинного законодавства і є всього лише спробами незаконно звузити права працюючих пенсіонерів і в 2009 році перераховувати пенсію в заниженому розмірі.

          Відмовив відповідач і в здійсненні перерахунку та доплати до додаткової пенсії як громадянці, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

        Позивач просить суд визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області незаконними. Зобов”язати відповідача провести перерахунок пенсії  по нормі Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування”, з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Стягнути з відповідача заборгованість пенсійних виплат, починаючи з 01.11.2010 року по час звернення до суду. Зобов»язати відповідача нарахувати та виплачувати щомісяця додаткову пенсію в розмірі 15%  мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.11.2010 року, стягнувши заборгованість із цього часу.

          Відповідач у відповідності до ст..183-2 КАСУ  надав суду заперечення проти позову, в яких стверджує,що правомірно відмовив позивачці у здійсненні перерахунку пенсій.

          .

        Ознайомившись з позовною заявою, запереченнями відповідача,  вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню.

          Із листа управління ПФУ України у Тульчинському районі від 28.03.2010 року № 7578-К-03 на адресу позивачки вбачається, що відповідач відмовив останній у перерахунку пенсії на підставі пп.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

          Таке тлумачення діючого законодавства відповідачем є хибним.

          Визнання неконституційним змін до будь-якого закону України не скасовує дію попередньої редакції такого закону і не потребує повторного прийняття такого закону Верховною Радою України. Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України “Про Конституційний Суд України»з часу прийняття такого рішення Конституційним Судом такі зміни втрачають чинність. При цьому сам Закон чинності не втрачає і продовжує регулювати відповідні правовідносини.

          За таких обставин суд вважає відмову відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі пп.3 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року протиправним .

Окрім цього ,позивачка, згідно паспорту серії НОМЕР_1 є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована і постійно проживає в м.Тульчині Тульчинського району Вінницької області, що згідно постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106, відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. Пенсію отримує за віком, починаючи з 01.04.2001 року, про що свідчить її пенсійне посвідчення  №НОМЕР_2, видане 30.03.2001 року. Вона є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), про що має посвідчення серії НОМЕР_3 видане Вінницькою облдержадміністрацією.       

Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України позивач має право на соціальний захист, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений та закріплений в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.

Відповідно до ст..51 вказаного Закону вона має право виплату додаткової пенсії як непрацююча пенсіонерка, що є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.  

В зв”язку з цим, позивачка звернулась до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про перерахунок та виплату  додаткової пенсії відповідно до ст..51 Закону України «Про статус…».

24.03.2011 року управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області дало позивачці  відповідь, що додаткова пенсія, передбачена ст..51 цього Закону призначено відповідно до цього ж Закону та постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року. Управлінням ПФУ також вказано, що пенсію позивачу призначено, та проведено всі перерахунки відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №6-рп/2007 від 09.07.2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пункт 30 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію абзаців 2, 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

        22.05.2008 року Рішенням Конституційного Суду України у справі №10-рп/2008 було визнано неконституційними положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України ” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28.12.2007 року , якими з 01.01.2008 року були внесені зміни  до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 28.02.1991 року.

         Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними, мають використовуватися окремі закони.

        Крім того, відповідно до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, дія положень даного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

         Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.         

За таких обставин, виплата позивачу  додаткової пенсії відповідно до ст..51 Закону України «Про статус …» у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року, а не в розмірах, встановлених  Законом суперечить його ст.ст..49, 51 та 71.         

         Відповідно до ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення громадянина до адміністративного суду за захистом своїх прав чи свобод. А тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в межах цього шестимісячного строку з часу звернення позивача до суду.

           На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

            Позов задовольнити повністю.

           Визнати дії управління ПФУ України у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії як працюючій пенсіонерці на підставі ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»протиправними.

          Зобов»язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до ст..42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»з 01.11.2010 року, виплативши заборгованість за період з 01.11.2010 року по теперішній час.

          Зобов»язати управління ПФУ  у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії відповідно до ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком,що становить 15% прожиткового мінімуму для непрацюючих осіб,щомісячно, починаючи з 20.07.2010 року, виплативши заборгованість з 20.07.2010 року по теперішній час з урахуванням раніше виплачених сум.

            У відповідності до ст. 256 КАС України постанова суду підлягає до негайного виконання.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

           Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя