копія
Справа 11-366/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Грох Л.М.
Категорія: ст. 125 ч. 2 КК України Доповідач Болотін С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.06.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого-судді Болотіна С.М.,
суддів Козачка С.В., Матущака М.С.,
потерпілої ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Ярмолинецького районного суду від 14 березня 2011 року,-
в с т а н о в и л а :
вироком Ярмолинецького районного суду від 14 березня 2011 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, водія Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1, раніше не судимого,
визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, та призначено покарання у виді 1700 грн. штрафу.
Постановлено стягнути із ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 3238 грн. моральної та матеріальної шкоди.
За вироком суду, 5 жовтня 2010 року біля 19 год. ОСОБА_3 на садово-городній ділянці по АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин в ході конфлікту зі ОСОБА_1 штовхнув останню, внаслідок чого вона впала на землю. Коли ОСОБА_1 піднялась, ОСОБА_3 наніс їй два удари кулаком у голову, а також удари мотузкою по різних частина тіла, чим заподіяв закриту черепно-мозкову травму голови у вигляді струсу головного мозку, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а також інше легке тілесне ушкодження.
В поданій апеляції захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та мають істотні суперечності. На його думку суд не взяв до уваги висновки медичних спеціалістів, які стверджували, що тілесні ушкодження потерпіла могла отримати внаслідок падіння, що виключає в діях засудженого склад злочину. Це на думку захисника свідчить про упередженість суду та є підставою для скасування вироку, та закриття провадження в справі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого та його захисника на підтримку апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, потерпілої, яка просить апеляцію залишити без задоволення, а вирок –без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені злочину при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Доводи апеляційної скарги захисника засудженого про те, що судове слідство в справі проведено упереджено, без з’ясування обставин, які мають значення для встановлення істини у справі, є необґрунтованими і спростовуються зібраними у справі та дослідженими судом доказами.
Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4, покази яких є послідовними та повністю узгоджуються між собою, ствердили обставини спричинення потерпілій тілесних ушкоджень засудженим, внаслідок ударів руками в голову, в час та при обставинах, які зазначені у вироку.
Як вбачається з матеріалів справи та фактично стверджується показаннями самого засудженого, останній хоча і викладає свою версію названих подій, однак не заперечує обставин конфлікту з потерпілою та вчинення активних фізичних дій відносно останньої.
Жодним чином не спростовані ні засудженим, ні його захисником послідовні показання лікаря-невропатолога ОСОБА_5, яка ствердила, що дійсно проводила обстеження потерпілої ОСОБА_1, яка скаржилася на головні болі внаслідок побиття, тобто відразу після конфлікту з засудженим.
Обставини звернення потерпілої до медичного закладу за лікарською допомогою відразу після конфлікту з засудженим стверджується даними медичної картки амбулаторного хворого № 459 дослідженими місцевим судом.
Крім того, факт вчинення ОСОБА_3 злочину стверджується даними висновку експерта № 517 від 14.12.2010 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 були заподіянні тілесні ушкодження у вигляді: одного синця на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки у верхній третині, закритої черпно-мозкової травми голови у вигляді струсу головного мозку.
Синець на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки у верхній третині заподіяні тупим твердим предметом, міг утворитися як від дії по лівій гомілці тупим твердим предметом із обмеженою травмуючою поверхнею, так і від удару вказаною ділянкою об виступаючу поверхню тупого твердого предмету, судячи по кольору синця він може мати давність утворення в межах 1-2 діб до проведення обстеження, міг утворитися в термін, на який вказує потерпіла, тобто 5 жовтня 2010 року, по своєму характеру відноситься до легких тілесних ушкоджень –згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року.
Закрита черепно-мозкова травма голови у вигляді струсу головного мозку могла утворитися від дії по голові тупими предметами, якими могли бути і кулаки рук сторонньої особи, так і при падінні ОСОБА_1 з висоти власного зросту та ударі головою об тупу тверду поверхню ґрунту (дорожнього покриття), могла виникнути незадовго до звернення в Ярмоленецьку ЦРЛ, цілком могла утворитись в термін та за обставин, на які вказує потерпіла, тобто 5 жовтня 2010 року, по своєму характеру відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я –згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року (а.с. 31-32).
Проаналізувавши висновок судово-медичної експертизи в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що виявлені у потерпілої ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, спричинені внаслідок побиття засудженим 05.10.2010 року, оскільки саме після нанесення ОСОБА_3 ударів кулаками в голову, а не внаслідок падіння, потерпіла відчула слабкість, різке погіршення стану здоров’я та вимушена була звертатися за медичною допомогою.
Наведені докази повністю спростовують доводи апеляції про необґрунтованість порушення кримінальної справи та засудження ОСОБА_3
Не звільняє засудженого від кримінальної відповідальності та не впливає на кваліфікацію його дій і та обставина, що свідком ОСОБА_5 не було дотримано Стандартів надання допомоги хворим в частині госпіталізації потерпілої, оскільки спростовуються даними висновку експерта № 517 від 14.12.2010 року, який повністю узгоджується з вищенаведеними доказами в їх сукупності.
Більше того, відсутність госпіталізації потерпілої після її побиття засудженим не стверджує про відсутність факту вчинення самого злочину та отримання потерпілою тілесних ушкоджень.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об’єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації ні засудженим, ні його захисником не надано.
Більше того, дані твердження засудженого та його захисника були предметом дослідження місцевого суду та ним детально проаналізовані.
З аналогічних підстав не впливає на кваліфікацію дій засудженого твердження захисника щодо необхідності виклику та допиту лікаря-невропатолога ОСОБА_6, оскільки вказані питання були висвітлені в висновку судово-медичного експерта № 517 від 14.12.2010 року щодо характеру та механізму тілесних ушкоджень в потерпілої і ОСОБА_1, який був предметом судового розгляду. При цьому ОСОБА_3 та його захисник були наділені правом поставити питання та отримати відповіді на них в процесі призначення експертного дослідження.
Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дав їм належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в умисному нанесені потерпілій тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, а тому правильно кваліфікував його дії за ст. 125 ч. 2 КК України.
В той же час, захисник не звернув увагу на ті обставини, що спричинення ОСОБА_3 потерпілій тілесних ушкоджень у вигляді синця на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки у верхній третині не інкримінувалося і за спричинення названих тілесних ушкоджень він засуджений не був (а.с. 66-68).
Призначене ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.
З урахуванням викладеного, підстав для скасування вироку суду у межах апеляції захисника не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Вирок Ярмолинецького районного суду від 14 березня 2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 –без задоволення.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.М. Болотін