24.05.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 11-152/11 Головуючій в 1-ої інстанції:
Категорія: ч. 1 ст. 186 КК України Орлова С.В.
Доповідач: Нікітін Г.В.
Копія:
УХВАЛА
і м е н е м У к р а ї н и
19 квітня 2011 року Апеляційний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді: Мудрової Є.Ю.,
суддів: Косенка А.М., Нікітіна В.Г.,
за участю секретаря Маслова О.О.,
за участю прокурора: Клочко К.В.,
засудженого: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Ленінського району м. Севастополя Махині В.В. на вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 17 січня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не маючого судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 186 КК України до двох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки
У відповідності зі ст. 76 КК України покладено обов’язок не виїжджати за межі Україні на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Вирішено питання з речовими доказами.
встановив:
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК за відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Як викладено у вирокові, 25 серпня 2010 року в період часу з 01.00 години до 02.20 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами і маючі на меті відкрито викрасти чуже майно, знаходячись біля будинку № 12 по вул. Революції 1905 року в м. Севастополі ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4, і відкрито викрав належне їй майно: мобільний телефон "Самсунг" в корпусі рожевого кольору, вартістю 640 грн, в якому перебувала сім-картка МТС вартістю 25 грн., на рахунку якої перебували грошові кошти в сумі 25 грн., ланцюжок з жовтого металу вагою 2 гр., вартістю 400 грн., на якій знаходився хрестик з жовтого металу вагою 1 гр., вартістю 300 грн., грошові кошти в сумі 400 грн., банківські карти "ВТБ" "Приватбанк ""Альфа банк", які не мають матеріальної цінності, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядився викраденим майном на свій розсуд, тим самим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 1 790 гривень.
В апеляції помічник прокурора Ленінського району м. Севастополя Махині В.В. не заперечуючи обставин скоєння злочину, правильності кваліфікації дій, просить вирок Ленінського районного суду м. Севастополя скасувати, визнати ОСОБА_2 винним за ч. 1 ст. 186 КК і призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК від відбування покарання звільнити з випробувальним строком на 3 роки. В іншій частині вирок залишити без зміни.
Апеляція мотивована невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особистості засудженого з огляду на надмірну м'якість.
На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, і новий злочин скоїв по закінченню короткого проміжку часу, вчинений ним злочин відноситься до категорії середньої тяжкості. Крім того, суд не врахував, що злочин скоєно у відношенні жінки та в стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання. Судом не взято до уваги, що щире каяття засудженого стало наслідком наявних у справі доказів його вини.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання апеляції, підсудного ОСОБА_2, який просив вирок залишити без зміни, провівши судове слідство, а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що вирок підлягає залишенню без зміни з наступних підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин не заперечується і підтверджується сукупністю зібраних у ході досудового слідства і досліджених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку у вироку.
Правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), у колегії суддів сумнівів не викликає і в апеляції прокурора не оспорюється.
Суд першої інстанції призначив покарання у відповідності до ст. 65 КК України, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК, відноситься до злочинів середньої тяжкості, особи винного, який в силу ст. 89 КК є таким, що не має судимості, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно.
Крім того суд першої інстанції відповідно до ст. 66 КК України прийняв до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а саме: явку з повинною, щире каяття в скоєному, повне добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
При цьому, суд першої інстанції відповідно до ст. 67 КК України, взяв до уваги обставини, що обтяжують покарання, а саме: вчинення злочину особою, що знаходиться в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і знову вчинив новий злочин, що відноситься до категорії середньої тяжкості, а також те, що злочин було скоєно особою, що знаходиться в стані алкогольного сп'яніння не заслуговують на увагу, оскільки вони не відповідають викладеному у вирокові.
Крім того, твердження апелянта про необхідність зарахування як обставини, що обтяжує покарання засудженого вчинення злочину щодо жінки, є таким, що суперечить закону.
Перелік обставин, які обтяжують покарання, і викладених в ст. 67 КК, є вичерпним і не може бути підданим вільному трактуванню.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання, визнається - вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.
Разом з тим, таких даних в матеріалах справи нема.
Доводи прокурора про залишення поза увагою суду того, що щире каяття засудженого у вчиненні злочину викликано наявністю у справі неспростовних доказів його вини та не може бути враховано, як пом’якшуюча обставина, не заслуговують на увагу.
За змістом ст. 96 КПК явка з повинною – це особисте, добровільне повідомлення заявником органу дізнання, слідчому, прокурору, судді або суду про злочин, вчинений ним до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо кримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину, таке повідомлення заявником має бути зроблене до винесення постанови про притягнення його як обвинуваченого.
При цьому мотив за яким підозрюваний розповів про скоєний ним злочин не має умовних обмежень.
З досліджених в суді матеріалів кримінальної справи видно, що 3 вересня 2010 року за заявою потерпілої ОСОБА_4 за наявністю ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, порушено кримінальну справу (а.с. 1).
У зв’язку із явкою з повинною ОСОБА_2 до Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі 14 жовтня 2010 року складено відповідний протокол (а.с. 29).
Лише наступного дня, 15 жовтня 2010 року, стосовно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу (а.с. 3) і він затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК.
Отже, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про вид та міру покарання, можливість застосування ст. ст. 75, 76 КК, враховані всі обставини справи і дані про особу підсудного, в тому числі й ті, на які посилається прокурор у своєї апеляції. У зв’язку з чим, законних і достатніх підстав для зміни такого рішення не знаходить.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 17 січня 2011 року стосовно ОСОБА_2, засудженого за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки залишити без зміни, а апеляцію старшого помічника прокурора Ленінського району м. Севастополя Махині В.В. - без задоволення.
Головуючий
судді
Згідно з оригіналом:
суддя апеляційного суду
м. Севастополя Г. Нікітін