ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.09.06р. | Справа № 38/210 |
За позовом Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
до Повного товариства „ Валько, Миколюк „ Гранд”
про звернення стягнення на активи на суму 5 743,20 грн.
Суддя Н.А.Бишевська
Представники сторін:
Від позивача: Курченко О.Г. дор. №341/2/10 від 11.01.06 р.
Від відповідача: Левченко В.А . дор. від 03.02.06 р.
СУТЬ СПОРУ:
Північна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі ( далі - Позивач) 15.08.05 р. звернулась до суду про примусове стягнення боргу –штрафної санкції в розмірі 5 743,20 грн. з повного товариства „ Валько, Миколюк „ Гранд” ( далі відповідач ).
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача на час звернення до суду податкового боргу, який визначено в першій податковій вимозі № 1/645 від 25.11.04 р.
Відповідач заперечує проти задоволення позову, зазначаючи ,що на день розгляду справи Повне Товариство „ Валько, Миколюк „ Гранд” не має жодних податкових зобов’язань та податкових боргів, тому звернення стягнення на активи відповідача на суму 5 743,20 грн. є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.
22.09.05 р. провадження по справі № 38/210 зупинено в зв’язку з розглядом справи № 36/191 ( 17/13) предметом розгляду якої є визнання першої податкової вимоги № 1/645 від 25.11.04 р. недійсною.
31.07.06 р. провадження по справі № 38/210 поновлено за заявою позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Зазначена до стягнення сума в розмірі 5 743,20 грн. нарахована позивачем за результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ломбарду „ Гранд”, що належить відповідачеві. За результатами перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 10.03.04 р. № 276/0000242306/0/3917 про визначення відповідачеві податкового зобов’язання у вигляді застосування штрафних санкцій на загальну суму 5743,20 грн.
Відповідач оскаржив до господарського суду Дніпропетровської області зазначене податкове повідомлення –рішення ( справа № 23/87 ( 17/109), в результаті судового розгляду податкове повідомлення визнано недійсним в частині визначення штрафних санкцій як податкового зобов’язання, в решті позову відмовлено. В зв’язку з визнанням застосування штрафних санкцій на зазначену суму обґрунтованим, позивач 25.11.04 р. виставив першу податкову вимогу № 1/645 , в якій зазначив необхідність сплати податкового боргу в розмірі 5743,20 грн. повним товариством „ Валько, Миколюк „ Гранд”.
03.12.04 р. Повне товариство „ Валько Миколюк „ Гранд” оскаржило до господарського суду Дніпропетровської області винесення першої податкової вимоги Північної МДПІ від 25.11.04 р. № 1/645.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.05 р. у позові про визнання недійсною першої податкової вимоги № 1/645 від 25.11.04 р. відмовлено.
Постановою Вищого господарського Суду України від 10.08.05 р. рішення суду першої інстанції від 03.02.05 р. у справі № 17/13 скасовано, справа направлена на новий розгляд. Господарський суд Дніпропетровської області розглянув справу № 36/191 ( 17/13) та рішенням від 04.10.05 р. задовольнив позовні вимоги Повного товариства „ Валько, Миколюк „ Гранд” та визнав недійсною податкову вимогу Північної МДПІ № 1/645 від 25.11.04 р. на суму 5743,20 грн. Зазначене рішення податковим органом не оскаржено. При розгляді зазначеної справи суд виходив з того, що визначена сума в розмірі 5743,20 грн., не є податковим зобов’язанням відповідача та не може бути податковим боргом. Таким чином визначена Законом України „ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” процедура стягнення податкового боргу не розповсюджується на суму спірних санкцій.
На час розгляду справи позивач правові підстави стягнення штрафних санкцій в розмірі 5743,20 грн., не уточнював, зазначена в позовній заяві підстава –це ст. 10 п.11 Закону України № 509 від 04.12.1990 р., та Закон України „ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відповідно до ст. 10 п.11 Закону № 509 податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;
П.11 зазначеного Закону передбачає можливість застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України;
Відповідно до матеріалів справи, рішення про застосування до відповідача штрафної санкції , на час розгляду справи, не приймалося, податкове повідомлення –рішення та податкова вимога, визнані недійсними.
Відповідно до п.п. 3.1.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його
податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно п.п. 1.3 цього Закону ( 2181-14 ) податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не
сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
Відповідно до норм Закону України N 2181 ( 2181-14 ) узгоджуються ті податкові зобов'язання, що визначені платником податків самостійно або нараховані органами державної податкової служби.
Як встановлено матеріалами справи, у відповідача відсутній саме податковий борг в розмірі 5 743, 20 грн.
Таким чином, підстав для стягнення з відповідача зазначеної суми в розмірі 5 743,20 грн., суд не вбачає, в зв’язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 82–85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя Н.А.Бишевська