КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-1794/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" травня 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-1794/10/0270
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Екологія, комунальне обладнання»(Турбівський машинобудівний завод) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції до відкритого акціонерного товариства «Екологія, комунальне обладнання»(Турбівський машинобудівний завод) про стягнення заборгованості по платежах до бюджету, -
В С Т А Н О В И В :
Іллінецька міжрайонна державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Екологія, комунальне обладнання»(Турбівський машинобудівний завод) (далі –відповідач), в якому просила стягнути з відповідача заборгованість по платежах до бюджету у розмірі 116693, 55 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача в дохід місцевого бюджету за рахунок активів податковий борг по сплаті земельного податку у розмірі 116693 грн. 55 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з’ясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, відповідач подав податкові розрахунки земельного податку за 2009 рік, в яких було визначено розмір зобов`язань з земельного податку, який з врахуванням штрафних санкцій становив 125627, 64 грн. Враховуючи уточнення до позовних вимог, позивач просив стягнути 116693, 55 грн. податкового боргу з земельного податку.
Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі –Закон № 2181, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Враховуючи несплату відповідачем узгодженого зобов`язання, позивачем було направлено відповідачу першу податкову вимогу від 20 січня 2009 року № 1199/10/24-027 на загальну суму 561, 49 грн. та другу податкову вимогу від 04 березня 2009 року № 1191/10/24027 на загальну суму 17859, 11 грн. Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем.
Оскільки вказана сума земельного податку була самостійно визначена відповідачем, то вона є податковим боргом у розумінні п. 1.3 ст.1 Закону № 2181.
У відповідності до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 вказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.2 пункту 6.2 статті6 Закону № 2181 передбачено, що податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Згідно з п.п. 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181, податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Проаналізувавши вищенаведені норми Закону № 2181, колегія суддів приходить до висновку, що винесення податкових повідомлень-рішень (у випадку узгодження суми податкового зобов`язання контролюючим органом), направлення податкових вимог є процедурою, яка передує стягненню податкового боргу з платника податків. Вказана досудова процедура передбачена для добровільного погашення платником податків суми податкового боргу та виключає будь-яких негативних наслідків, що передбачені для останнього у зв`язку з примусовим стягненням. Апеляційний суд відзначає те, що вказані дії мають обов`язковий характер, а тому мають бути здійснені податковим органом перед зверненням до суду.
Згідно з п. 6.3.1 п.6.3 ст.6 Закону № 2181, у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Пунктом 10.1 статті 10 Закону № 2181 визначено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Враховуючи те, що другою податковою вимогою було визначено суму податкового боргу у розмірі 17859, 11 грн., то виключно вказана сума підлягає стягненню з позивача. Інша частина податкового боргу може бути стягнута виключно після дотримання позивачем процедур стягнення таких коштів, що перелічені вище.
Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов частково.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Екологія, комунальне обладнання»(Турбівський машинобудівний завод) задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позов частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Екологія, комунальне обладнання»(Турбівський машинобудівний завод) в дохід місцевого бюджету за рахунок активів податковий борг по сплаті земельного податку у розмірі 17859, 11 грн.
В іншій частині позову-відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.