Справа №2-421/2007

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня2007 року Фрунзенский районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є. при секретарі - Лугінець Т. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "ХЗТД" про кінцевий розрахунок за затримку видачи заробітної плати, стягнення середнього заробітку та компенсації за втрату частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків їх виплати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якої вказує: позивач працював на підприємстві відповідача й 14.11.2000 року розірвав трудову угоду з відповідачем. Рішенням Фрунзенского районного суду м. Харкова від 20.12.2000 року з відповідача на користь позивача була стягнена сума заборгованості по заробітній платі, компенсація за затримку, і середньомісячна заробітна плата. Зазначене рішення суду було виконано тільки в 2004 році, і при цьому, відповідно до позовної заяви, відповідачем не виплачувалася компенсація на нараховану суму, а також незаконно повторно втримувався подохідний податок. Таким чином, позивач просив стягнути з підприємства відповідача, згідно коефіцієнта приросту споживчих цін на момент їхньої фактичної виплати за період із серпня 1997 року, з моменту початку затримки виплати заробітної плати, по серпень 2004 року, у сумі 658 гр 48 коп. Також позивач указав, що оскільки підприємство відповідача не виплатило зазначену суму в серпні 2004 року, то сума збільшилася на 145 грн 52 коп, з урахуванням коефіцієнта приросту споживчих цін за період із серпня 2004 року по травень 2006 року. У такий же спосіб, позивач розрахував суму компенсації за не зроблений перерахунок компенсації за затримку середньомісячної заробітної плати, що становить - 185 грн 77 коп. Таким чином, позивач просить стягнути суму в розмірі 937 грн 07 коп, тобто загальну суму компенсації втрати частини грошових доходів. Крім того, як указує позивач, у результаті несвоєчасної виплати заробітної плати в нього зруйнувалося сімейне життя, що заподіяло йому моральні страждання, які він оцінює в 2000 грн, і які просить стягнути.

У ході судових засідань позивач неодноразово змінював свої позовні вимоги, і 15.05.2007 року позивач подав у суд остаточні вимоги, згідно яким, він просить стягнути з відповідача, не змінюючи механізму вирахування, 1015 грн - грошову компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати (таблиця механізму вирахування надана позивачем), 2625 грн - моральна й фізична шкода, заподіяна виплатою заробітної плати не в повному розмірі, і несвоєчасна виплата заборгованості; 153 грн -грошову компенсацію за втрачений заробіток позивача за час слухання справи.

У судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги й просив їх задовольнити.

Представник відповідача, ліквідатор ВАТ "ХЗТД"ОСОБА_2, позовні вимоги визнав частково, та надав пояснення, відповідно яких: Представник відповідача згодний з виплатою суми компенсації за несвоєчасну виплату заборгованості по заробітній платі, певної Рішенням Фрунзенского районного суду м. Харкова від 20.12.2000 року - 2069, 72 коп. Відповідно до підрахунків представника відповідача, на підставі Порядку, затвердженого постановою KM України від 21.02.2002 року № 159, з наступними змінами, сума компенсації становить - 530,

2

всі виплати робилися відповідно до діючого законодавства, заподіяння морального збитку позивачеві не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи. Також представник відповідача вказав, що позивач зробив помилковий розрахунок, з 1997 року, тоді як в 2000 році було рішення суду, що вступили в законну силу про стягнення заробітної плати, і крім того, позивач у своїх розрахунках робить нарахування компенсації на компенсацію, що не передбачено чинним законодавством.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи при цьому з наступного:

Як встановлено у судовому засіданні позивач працював на підприємстві відповідача з 1987 року. 14.11.2000 року позивач звільнився за власним бажанням на підставі ст.. 38 КЗпП України.

Суд не погоджується с розрахунками позивача про стягнення компенсації за втрату частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, оскільки присуджена за рішенням суду заробітна плата не підлягає компенсації відповідно до Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року.

Відповідно до ст. З Закону України „про індексацію грошових доходів населення" від 3.07.1991 року та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого Постановою KM України від 07.05.1998 р. № 663, п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого Постановою KM України від 17.07.2003 року № 1078, об'єктом індексації є заробітна плата та інші виплати, які не мають разового характеру. Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 24.12.1999 р. № 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз'яснив, що індексації підлягає також присуджена за рішенням суду сума заробітної плати у разі його несвоєчасного виконання. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.12.2000 року на користь позивача з ВАТ "ХЗТД" було стягнуто: 2069,72 грн -сума заборгованості по заробітної платі; 122,98 грн - компенсація за затримку виплати заробітної плати; 411 грн - середній заробіток за час затримки. За своєю правовою природою сума у розмірі 411 грн та не вважається заробітною платою, а є санкцією за невиконання власником або уповноваженим ним органом вимог ст. 116 КЗпП України. За таких обставин, суд вважає, що присуджена до стягнення на користь позивача середній заробіток за час затримки, індексації не підлягають, тому суд в цієї частині відмовляє у задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість сплачувалась наступним чином: в серпні 2004 року - 1968,07 грн, 156,61 грн; 122,98 грн - 11 серпня 2005 року, 411 грн -19.04.2006 року. Суд не погоджується в вимогами позивача про проведення індексації з 1997 року по день винесення рішення суду, оскільки рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.12.2000 року вже була стягнута заборгованість, а також компенсація, які були сплачені позивачу у 2004, 2005 роках. Тому суд проводить індексації з моменту стягнення по день фактичної виплати заборгованості.

Суд погоджується з розрахунками індексації відповідача, відповідно яких сума індексації складає 530, 55 грн. Розрахунки позивача суттєво завищені, оскільки відповідно до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення" індексація проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення компенсації за втрачений заробіток у сумі 153 грн., оскільки позивачем не надані докази про його підтвердження, що передбачено ст. 60 ЦПК України.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у випадку, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків і жадають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що несвоєчасна виплата заробітної плати позивачу суттєво вплинуло на його життя, оскільки відсутність грошей потребує додаткових зусиль для організації життя.

3

На підставі ст. 22 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом у сумі 200 грн з урахуванням характеру правопорушення, виходячи з вимог розумності і справедливості. Суд вважає, що сума в розмірі 2625 грн суб'єктивно завищена позивачем, та вважає необхідним стягнути з відповідача суму в розмірі 200 грн, як відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 10, 11,, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,ст. 237-1 КЗпП України, ст. 22 ЦК України, Законом України „про індексацію грошових доходів населення" від 3.07.1991 p., Порядком проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого Постановою KM України від 07.05.1998 р. № 663, Порядком проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого Постановою KM України від 17.07.2003 року № 1078, Постанови Пленуму Верховного Суду України в п. 22 постанови від 24.12.1999 р. № 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Харківський завод тракторних двигунів" на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 530 (п'ятсот тридцять) грн 55 коп. - компенсацію за несвоєчасну виплату присудженої заробітної плати.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Харківський завод тракторних двигунів" на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 200 грн у якості відшкодування моральної шкоди

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подане протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.