Справа № 2-438/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

   12.05.2011 року                                                                      м. Білгород - Дністровський

          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого  одноособово судді Лук"янчук О.  В. ,

                    при секретарі  Охримчук  А.  В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород –Дністровському цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Белгород –Днестровськводоканал»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення ,

   В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення. У ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, вказуючи, що відповідач належним чином не сплачує надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення, тому просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, яка станом на 01.01.2011 р. складає 3 607 грн. 39 коп.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, згідно наданої на адресу суду просить справу розглядати у його відсутність, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що  відповідач проживає АДРЕСА_1 та являється абонентом комунального підприємства «Белгород – Днестровськводоканал».

Представник позивача у позовній заяві вказує, що відповідач являється абонентом КП “ Белгород – Днестровськводоканал”, згідно розрахунку розробленого КП “Білгород –Дністровськводоканал” за відповідачем склалася заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення яка станом на 01.01.2011 рік складає 3 607 грн. 39 коп., яку відповідач у добровільному порядку сплатити відмовляється.

Згідно Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач - фізична чи юридична особа,  яка  отримує  або  має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками  відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до ч. 3 п.1 ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачені обов’язки споживача, а саме: укласти договір  на  надання  житлово-комунальних  послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

З метою удосконалення  водокористування і водовідведення комунальними та відомчими   водопроводами і каналізаціями, взаємовідносин між підприємствами, які експлуатують водопровідно-каналізаційні системи, та їх абонентами на території України наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству  від  1  липня  1994  року  N 65 затверджено і введено в дію з 1 жовтня  1994  року Правила  користування  системами  комунального  водопостачання  та водовідведення в містах і селищах України.(надалі Правила).

Згідно п.1.3  цих Правил абонентами, що користуються послугами Водоканалу, можуть бути державні, колективні та інші підприємства,  організації,  установи (надалі - підприємства), а також окремі громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності (надалі -  громадяни),  на які  відкрито  особовий  рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна  сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 57 ЦПК України закріплено, що доказами є будь –які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 11.8. “Правил   користування   системами   комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України” підприємства зобов'язані один раз на квартал, а абоненти-громадяни 2 рази  на рік подавати Водоканалу довідку про кількість проживаючих, орендарів та інших водокористувачів, що споживають воду з мережі абонента, зелені насадження та поливальну площу.

Таким чином, суд вважає, що позивач вірно нарахував заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення виходячи із кількості проживаючих 5 осіб.

Так, відповідно до  п.  12.2  для  оформлення договору  або  особового  рахунку  (абонентської  картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну   кількість води  для  кожного  вводу,  акт  меж обслуговування  та  схему  зовнішніх   мереж   з   прив'язкою  до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів водокористування   ними вважається самовільним. Водоканал має право застосувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами. 12.7. Абоненти  розраховуються  за  воду і каналізацію в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Пунктом 9.8  “Правил  користування системами коммунального водопостачання та водовідведення в  містах і селищах України” передбачено, що у разі самовільного приєднання до комунального водопроводу та вводів абонентів або за безоблікове водокористування, коли водокористувач не оформлений як абонент чи не одержав дозволу Водоканалу, витрата води визначається згідно з п.  9.6 цих Правил за весь період користування водопроводом. Якщо дату початку самовільного приєднання  до водопроводу або безоблікового користування визначити неможливо, то вважається, що період самовільного користування водою складає один місяць.

Таким чином, необхідність укладення договору на послуги водопостачання та водовідведення передбачена законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинне виконуватись належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу. Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинно виконуватися належним чином у відповідності до умов договору і вимогам закону, а при відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які зазвичай пред’являються. Одностороння відмова від зобов’язання чи одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Таким чином, враховуючи, що відповідач користувався послугами з водопостачання та водовідведення, однак оплата за надані послуги відповідачем не здійснювалася належним чином,  внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.01.2011 р. складає 3 607 грн. 39 коп., суд вважає, що позовні вимоги комунального підприємства “ Белгород – Днестровськводоканал ” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути суму державного мита на користь держави у розмірі 51 грн. та оплачені витрати на ІТЗ розгляду справи на користь позивача .

Керуючись Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, “Правилами   користування   системами   комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”, ст. ст.  526, 527 ЦК України, ст. ст.10,11,212, 224-226 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позовну заяву Комунального підприємства «Белгород – Днестровськводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення – задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Белгород – Днестровськводоканал»» суму заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 3 607 грн. 39  коп., а також оплачені витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього суму у розмірі 3 637 грн. 39 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 51 грн  .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою  заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: