Справа № 1-285

2011 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року Деснянський районний суд м. Києва

складі головуючого – судді                        Овсієнко О.Г.

          при секретарі -                                         Савченко А.Ю.

          за участю прокурора-                              Моісеєнко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України,   не одруженого, не працюючого,  зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, судимого: 1) 29.11.1999 року Ватутінським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 141 КК України до 1 року позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) 07.06.2001 року  Ватутінським районним судом м. Києва за  ч.2 ст. 141, ч.1 ст. 145 КК України до покарання у вигляді позбавлення  волі на 1 рік 6 місяців; 19.05.2003 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186  КК України до 4 років позбавлення волі;  21.04.2009 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК україни до 1 року позбавлення волі;

          у вчиненні злочину , передбаченого ст. 395  КК України,

ВСТАНОВИВ:

          Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 12.01.2010 року ОСОБА_1, встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, згідно якої  встановлено ОСОБА_1 заборону залишати місце проживання щоденно, в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., виїздити  за межі постійного місця проживання без дозволу органів внутрішніх справ, та обов’язково  з’являтись 4 рази на місяць на реєстрацію до ОВС, про що ОСОБА_1, було оголошено 03.02.2010 року та попереджено  про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.

          Однак ОСОБА_1, будучи  попередженим про кримінальну відповідальність, діючи умисно у невстановлений досудовим слідством час середини літа 2010 року самовільно залишив місце проживання, під час перевірок 11.09.2010 року, 23.09.2010 року, 07.10.2010 року та 13.10.2010 року був відсутній за місцем  проживання після               22 години та  на відмітки до Деснянського РУ ГУ  МВС України в м. Києві умисно не з’явивлявся.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України визнав повністю, підтвердив вищевстановлені судом обставини вчинення злочину та показав , що  був багаторазово судимий, останній раз  21.04.2009 року  вироком Деснянського районного суду м. Києва засуджений  за ст. 309 ч.1 КК України  до 1 року позбавлення волі, звільнився   03.02.2010 року, при звільнені йому було оголошено, що відносно нього встановлено адміністративний нагляд та перелік обмежень,  та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання  встановлених  адміністративним наглядом обмежень. Після звільнення проживав по АДРЕСА_1.  Влітку 2010 року він  переїхав проживати на житловий масив «Борщагівка»до знайомої ОСОБА_2 та проживав за адресою : АДРЕСА_2. Про зміну місця проживання   не повідомив правоохоронні органи, на реєстрацію до ОВС не з’являвся.

          Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним  та іншими учасниками  судового розгляду змісту цих обставин за відсутності  сумнівів у добровільності та істинності  їх позиції , роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати  ці фактичні обставини  справи у апеляційному  порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1  доведеною і  його дії кваліфікує  за  ст. 395 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив порушення правил адміністративного нагляду, самовільне залишення місця проживання з метою ухилення  від адміністративного нагляду.   

          При призначенні покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу. ОСОБА_1  судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває з  квітня 2003 року на обліку у лікаря-нарколога, характеризується негативно.

          Обставинами, згідно ст. 66 КК України, що пом’якшують покарання підсудного суд вважає щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання підсудного відповідно до ст.67 КК України суд вважає рецидив злочину.

Приймаючи до уваги викладене, тяжкість злочину, дані про особу, обставини справи, суд призначає покарання ОСОБА_1 у вигляді арешту, яке є достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів.  

          На підставі викладеного , керуючись ст.ст.323,324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

          Визнати винним  ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 місяців арешту.

          Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з  часу затримання.

Запобіжний захід  до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити без змін- підписку про невиїзд.

          Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: