ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2011 року Справа № 2а/0370/1210/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Іванчуку О.В.,
за участю прокурора Рибака А.І.,
представника позивача Полячука О.Ю.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Прокурора Турійського району в інтересах держави в особі Турійського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю,
ВСТАНОВИВ:
Турійський районний прокурор в інтересах держави в особі Турійського районного центру зайнятості (далі – Турійський РЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю в сумі 5797,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Прокуратурою Турійською районну встановлено, що ОСОБА_2 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Турійського районного центру зайнятості. У зв`язку з відсутністю підходящої роботи 12.02.2010 р. їй було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. Турійським РЦЗ було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення та згідно акту № 96 від 23.12.2010 р. встановлено, що ОСОБА_2 була звільнена з роботи 04.02.2010 р. (наказ № 3 від 04.02.2010 р.) з СВК ім. О. С. Панасюка, але і в подальшому перебувала у трудових відносинах з даним господарством та з березня 2010 року по листопад 2010 року ОСОБА_2 нараховувалась заробітна плата. В ході перевірки встановлено, що відповідач реєструючись в Турійському РЦЗ 12.02.2010 р. як безробітна, перебувала в трудових відносинах з СВК ім.. О. С. Панасюка при цьому обманним шляхом приховувала одержання доходів. Турійським РЦЗ 05.01.2011 р. було направлено претензію про повернення допомоги по безробіттю отриманої обманним шляхом відповідачу, яку вона отримала 08.01.2011 р. про, що свідчить поштове повідомлення. На відповідну претензію ОСОБА_2 не відреагувала та кошти не повернула.
Оскільки ОСОБА_2 подала завідомо неправдиві відомості про свою зайнятість, то вона заподіяла шкоду Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та зобов`язана повернути державній службі зайнятості всю отриману допомогу по безробіттю в сумі 5797,58 грн.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача на користь Турійського РЦЗ – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 5797,58 грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, зобов’язується в подальшому, з отриманої пенсії повертати незаконно отриману допомогу по безробіттю.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до повного задоволення, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі – Закон України № 1533-ІІІ) передбачено, що Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в обов’язковому порядку фінансує витрати пов’язані з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах передбачених законом.
Статтею 11 Закону України № 803 – ХІІ передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.
Відповідно до пункту ''є'' частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» № 803–ХІІ (далі - Закон України № 803–ХІІ) держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.
Судом встановлено, що 12.02.2010 року ОСОБА_2 подала заяву до Турійського РЦЗ щодо надання їй статусу безробітної, в якій зазначила, що на той час вона трудовою діяльністю не займається та не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності. На підставі поданої заяви, відповідачу призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю з 12.02.2010 року.
05.02.2010 року відповідачем за участю спеціаліста Турійського РЦЗ заповнено персональну картку за № 031291210020500001, особи яка звернулася до центру зайнятості у пошуках роботи. При заповненні даної картки ОСОБА_2 не зазначила, що перебуває у трудових відносинах із СВК ім. О. С. Панасюка
Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 96 від 23.12.2010 року відповідно до ЗУ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено, що ОСОБА_2 була звільнена з СВК ім. О. С. Панасюка 04.02.2010 р., але і в подальшому перебувала у трудових відносинах з даним господарством.
Відповідно до книги обліку заробітної плати з березня 2010 року по листопад 2010 року ОСОБА_2 отримувала заробітну плату, з якої утримувались відповідні внески.
Згідно розрахунку загальної ціни позову до громадянки ОСОБА_2 загальний розмір допомоги по безробіттю виплаченої ОСОБА_2 становить: 5797,58 грн.
Згідно частини 2, 3 статті 36 Закон України № 1533-ІІІ, пунктів 6,8 Порядку, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної до категорії зайнятих така особа повинна повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі неповернення коштів у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Отже, ОСОБА_2, перебуваючи у трудових відносинах з СВК ім. О. С. Панасюка не мала права на отримання статусу безробітної та допомоги по безробіттю, незаконно отримала допомогу по безробіттю в розмірі 5797,58 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь Турійського районного центру зайнятості.
Керуючись ст.ст. 11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 34,35,36,38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Турійського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кошти в сумі 5797 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто сім) гривень 58 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 20 травня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський