Справа № 2-435/2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
Головуючого: судді Козлова А.В.
при секретарі: Куксенко О.В.
за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, та їх представника ОСОБА_3,
відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, та її представника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, треті особи- приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, комунальне підприємство "Криворізьке бюро технічної інвентаризації, про визнання договорів купівлі- продажу нерухомого майна недійсними, визнання договору міни майна дійсним та визнання права власності на майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, треті особи- приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, комунальне підприємство "Криворізьке бюро технічної інвентаризації, про визнання договорів купівлі- продажу нерухомого майна недійсними, визнання договору міни майна дійсним та визнання права власності на майно, в обгрунтування якого посилалися на те, що їм на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1, яку позивачі придбали в 1996 році . Відповідач по справі ОСОБА_4 є сином позивачів і з 1995 року перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_5 З 1996 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з неповнолітньою дитиною стали мешкати у зазначеній квартирі. В 2002 році позивачі вирішили обміняти зазначену квартиру на належну ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2, яка складалася із двох кімнат. 13.05.2002 року, вирішивши укласти договір міни зазначених квартир сторони звернулися до нотаріуса ОСОБА_8 для нотаріального посвідчення договору міни. В цей же день відповідач ОСОБА_4 запропонував позивачам оформити право встановлюючі документи на його ім"я. Не задумавшись про наслідки, які може за собою потягти таке укладання договору, позивачі погодилися. Однак, в такому випадку укласти договір міни майна сторони не змогли, оскільки відповідач ОСОБА_4 не був власником однокімнатної квартири. Саме тому, з метою приховати фактично укладений між позивачами та відповідачкою ОСОБА_7 договір міни майна, сторони уклали договори купівлі- продажу житлових квартир. За
договором купівлі-продажу за реєстраційним номером 1289, позивач ОСОБА_1 ніби то продав ОСОБА_7 належну йому^днокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 договірніби то вчинений ними за 2000 грн. Однак, позивачі не отримували від відповідачки зазначених коштів. За іншим договором купівлі-продажу за реєстраційним номером 1292 відповідачка ОСОБА_7 ніби- то продала відповідачу ОСОБА_4 житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, продаж вчинявся за 5000грн. Однак, передачі коштів сторонами по договору не проводилося. З цього моменту ОСОБА_7 стала мешкати в раніше належній позивачам однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, а відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 з неповнолітньою дитиною в раніше належній ОСОБА_7 двокімнатній квартирі АДРЕСА_2. Однак, стосунки між відповідачами ОСОБА_4 погіршилися і влітку 2006 року шлюб розірваний. ОСОБА_5 категорично відмовляється залишити двохкімнатау квартиру та стверджує, що вона належить також і їй. Саме з цього моменту позивачі вважають, що стали порушуватися їх права. Оскільки між позивачами та відповідачкою ОСОБА_7 в дійсності був укладений договір міни зазначених спірних квартир, позивачі просили суд договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 визнати недійсним у зв"язку із його удаваністю; договір купівлі - продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, укладений 13.05.2002 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 визнати недійсним у зв"язку з його удаваністю. Визнати договір міни, укладений між позивачами по справі та відповідачкою ОСОБА_7 , 13.05.2002 року, відповідно до якого позивачі передали у власність ОСОБА_7 належну їм квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_7 передала у власність позивачам належну їй квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2- договором міни. Визнати договір міни, укладений між позивачами по справі та ОСОБА_7 - дійсним. Визнати за позивачами право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2. Визнати за відповідачкою ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 (кожен окремо), та їх представник ОСОБА_3, підтримали свої позовні вимоги і суду пояснили, що позивача м на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1, в якій мешкали їх син ОСОБА_4, невістка ОСОБА_5. В 2002 році позивачі вирішили обміняти зазначену квартиру на належну ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2, яка складалася із двох кімнат. 13.05.2002 року, вирішивши укласти договір міни зазначених квартир сторони звернулися до нотаріуса ОСОБА_8 для нотаріального посвідчення договору міни. В цей же день відповідач ОСОБА_4 запропонував позивачам оформити право встановлюючі документи на його ім"я. Не задумавшись про наслідки, які може за собою потягти таке укладання договору, позивачі погодилися. Однак, в такому випадку укласти договір міни майна сторони не змогли, оскільки відповідач ОСОБА_4 не був власником однокімнатної квартири. Саме тому, з метою приховати фактично укладений між позивачами та відповідачкою ОСОБА_7 договір міни майна, вони з відповідачкою ОСОБА_7 уклали договори купівлі- продажу житлових квартир. За договором купівлі-продажу за реєстраційним номером 1289, позивач ОСОБА_1 ніби то продав ОСОБА_7 належну йому однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 договір ніби то вчинений ними за 2000 грн. Однак, позивачі не отримували від відповідачки зазначених коштів. За іншим договором купівлі- продажу за реєстраційним номером 1292 відповідачка ОСОБА_7 ніби- то продала відповідачу ОСОБА_4 житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, продаж вчинявся за 5000грн. Однак, передачі коштів сторонами по договору не проводилося. З цього моменту ОСОБА_7 стала мешкати в раніше належній позивачам однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, а відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 з неповнолітньою дитиною в раніше належній ОСОБА_7 двокімнатній квартирі АДРЕСА_2. Однак, стосунки між відповідачами ОСОБА_4 погіршилися і влітку 2006 року шлюб розірваний. Однак, відповідачка ОСОБА_5 категорично відмовляється залишити двохкімнатну квартиру та стверджує, що вона належить також І їй. Саме з цього моменту позивачі вважають, що стали порушуватися їх права. Тому позивачі та їх представник просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 згоден з позовними вимогами.
Відповідачка ОСОБА_7 з позовними вимогами згодна і суду пояснила, що між позивачами та нею фактично був договір міни. Нотаріус в останню мить запропонувала укласти договори купівлі- продажу. Я нібито - продала двохкімнатну квартиру, і купила однокімнатну квартиру. В двокімнатній квартирі мали проживати ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Відповідачка ОСОБА_5 проти позову заперечує і суду пояснила, що позивачі зазначають, що фактично була здійснена міна однокімнатної квартири, що належала їм на квартиру, що належала відповідачці ОСОБА_7 Однак, предмети обміну різні за ціною. Квартира АДРЕСА_2 придбана ОСОБА_4 в період шлюбу за кошти їхньої сім»ї. У 2006 році ОСОБА_5 та ОСОБА_4 І, В. розірвали шлюб, що і стало причиною для пред»явлення зазначеного позову. Позивачі мають намір залишити її без житла у вигляді частки спірної квартири.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є матір»ю відповідачки ОСОБА_5. Квартиру АДРЕСА_2 купували ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Вона позичала їм кошти в сумі 5000 грн.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що двохкімнатну квартиру купували ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5. позичали у них кошти на придбання двохкімнатної квартири та купили її вони.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона познайомилася з відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які мешкали у двокімнатній квартирі АДРЕСА_2. Зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що зазначену квартиру вони придбали за спільні кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що знає ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 1998 року. Вони мешкали у квартирі АДРЕСА_2. Зі слів ОСОБА_5 йому відомо, що зазначену квартиру вони придбали за спільні кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Оскільки правовідносини виникли між сторонами в 2002 році, суд вважає за необхідне керуватись нормами ЦК України в редакції 1963 року.
Відповідно до положень ст. 58 ЦК України, в редакції 1963 року, недійсна угода, укладена тільки для виду, без наміру створити юридичні наслідки. Якщо угода укладена для приховання іншої угоди, то застосовуються правила, які регулюють угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Згідно зі ст. 214 ЦК України, в редакції 1963 року, по договору міни між сторонами відбувається обмін одного майна на інше. Кожен із учасників в міні вважається продавцем того майна, яке він передає в обмін, і покупцем майна, яке він отримує.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі- продажу від 13 травня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу
ОСОБА_8, ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_4 купив квартиру АДРЕСА_2. (а.с. 11).
Згідно договору купівлі- продажу від ІЗ травня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_7 купила квартиру АДРЕСА_2. (а.с. 13).
Удавані угоди вчиняються з метою приховати угоду, яку сторони договору насправді мали на увазі. Позивачі не є сторонами по двом договорам купівлі- продажу спірних квартир та не довели, що між ними та відповідачкою ОСОБА_7 відбувся обмін одного майна на інше.
Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачі не довели в судовому засіданні позовні вимоги, у зв"язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені позову в повному обсязі за недоведеністю позовних вимог.
На підставі викладено, і, керуючись ст. ст. 58, 214 ЦК України( в редакції 1963 року), ст. ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, треті особи- приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, комунальне підприємство "Криворізьке бюро технічної інвентаризації, про визнання договорів купівлі- продажу нерухомого майна недійсними, визнання договору міни майна дійсним та визнання права власності на майно, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.