ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.11 Справа № 29/85/2011
За позовом: Товариства з обмеженою
відповідальністю «Луганське
енергетичне об’єднання», м. Луганськ
до відповідача: Товариства з обмеженою
відповідальністю "Луганськвода",
м. Луганськ;
про стягнення 512399 грн. 72 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: Вершилова Л.М., провідний юрисконсульт
юридичного відділу департаменту
правової роботи по обслуговуванню
Краснолуцького району Південного регіону
Товариства, довіреність № 37 від
01.01.2011;
від відповідача: ОСОБА_1, провідний юрисконсульт,
довіреність № 466 від 20.04.2011.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України дана справа розглядалась у судовому засіданні 20.05.2011 було оголошено перерву на 26.05.2011 о 09 год. 45 хвил.
Обставини справи: Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(далі – ТОВ "ЛЕО", позивач у справі) заявлені вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ «Луганськвода», відповідача у справі) заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 1029на від 01.12.2008 у грудні 2010 року –лютому 2011 року у сумі 452660 грн. 41 коп., заборгованості за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії у сумі 39572 грн. 64 коп., пені за прострочення платежу за період з 13.01.2011 по 01.04.2011 у сумі 8519 грн. 65 коп., 1648 грн. 97 коп. - 3 % річних за період 13.01.2011 по 01.04.2011, 9378 грн. 24 коп. - інфляційні нарахування за період з січня 2011 року по березень 2011 року.
Позивач посилаючись на норми статей 15, 16, 96, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за спожиту електроенергію.
До початку розгляду справи від позивача надійшла заява від 20.05.2011 № 24/111 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої збільшує вимоги про стягнення інфляційних нарахувань за порушення строків оплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 9079 грн. 73 коп. та за компенсацію перетікання реактивної електроенергії у сумі 918 грн. 32 коп.
Загальна сума позову складає 512399 грн. 72 коп., з яких:
- 452660 грн. 41 коп. –заборгованість за спожиту активну електроенергію у грудні 2010 року –лютому 2011 року;
- 39572 грн. 64 коп. - заборгованість за компенсацію перетоків реактивної електроенергії;
- 9998 грн. 05 коп. - інфляційні нарахування;
- 1648 грн. 97 коп. - 3 % річних;
- 8519 грн. 65 коп. –пеня.
Розглянувши вказану заяву суд, керуючись статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), приймає її до розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у справі надав відзив від 23.05.2011 № 20, в якому визнав заборгованість з активної електроенергії в сумі 452660 грн. 41 коп. та реактивної електроенергії в 39572 грн. 64 коп. згідно акту звірки, та подав клопотання про зменшення суми неустойки на 50 %.
При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
01.12.2008 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 1029на (далі –договір) (а.с.13-17).
Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 2150 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатком до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача»та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
За умовами договору Споживач зобов’язаний:
- для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 1-ого числа, згідно з Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Звіт про використану електроенергію»та направляти уповноваженого представника до Постачальника для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором… (пункт 2.3.3);
- оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та ПКЕЕ здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" (пункт 2.3.4);
- здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії та сплачувати плату за перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею Постачальника та електричними установками Споживача згідно додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії»(пункти 2.3.5 та 2.3.6).
Пунктом 7.5 договору передбачено, якщо сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку складає 5000 кВт/год та більше, Споживач здійснює оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».
Відповідно до пункту 7.9 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків».
Пунктом 3 Додатку до договору «Порядок розрахунків»передбачено, що величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду (а.с.18).
За умовами договору остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (пункт 9 Додатку «Порядок розрахунків»до договору).
У відповідності з пунктом 4.4.1 договору у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії … споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожний день прострочення. На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань Споживачу надаються окремі рахунки.
На підтвердження виконання свого обов’язку щодо постачання електричної енергії позивачем надані акти про використану електричну енергію відповідачем з грудня 2010 року по лютий 2011 року, які підписані сторонами за позовом (а.с.27-29,33-35,39-41).
За результатами надання обумовлених договором послуг за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року позивачем відповідачеві нарочним надавалися відповідні рахунки за спожиту активну електроенергію та за перетоки реактивної електроенергії (а.с.25,26,31,32,37,38).
Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, у зв’язку з чим, за даними позивача, утворилась заборгованість:
- за спожиту активну електроенергію у сумі 452660 грн. 41 коп.;
- за перетоки реактивної електричної енергії 39572 грн. 64 коп.
На підставі умов пункту 4.4.1 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати поставленої електроенергії у сумі 8519 грн. 65 коп. На суму нарахованої пені відповідачу надавалися окремі рахунки (а.с.44,45).
Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу інфляційні нарахування у сумі 9378 грн. 24 коп. та 3% річних у сумі 1648 грн. 97 коп. На суму 3 % річних та інфляційних нарахувань, згідно пункту 4.1.1 договору, відповідачу надані окремі рахунки (а.с.47,49,51,53).
Оскільки споживачем повну оплату електроенергії не було проведено після одержання рахунків у встановлений договором строк, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.
Сторони здійснили звірення розрахунків та склали акт звірки взаємних розрахунків від 18.05.2011, в якому заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.122010 по 28.02.2011 за спожиту електроенергію складає 492233 грн. 05 коп., з якої: 452660 грн. 41 коп. –за активну електроенергію та 39572 грн. 64 коп. –за реактивну електроенергію, який залучено до матеріалів справи.
Відповідач надав відзив по даній справі від 23.05.2011 № 20, визнав заборгованість з активної електроенергії в сумі 452660 грн. 41 коп. та реактивної електроенергії в 39572 грн. 64 коп. згідно акту звірки. Крім того, подав клопотання про зменшення неустойки на 50 %, що підлягає до стягнення.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії № 1029на від 01.12.2008, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та параграф 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України).
Згідно частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.
Обсяги спожитої електроенергії у грудні 2010 року –лютому 2011 року позивач підтверджує відповідними актами про використану електроенергію та рахунками.
Втім, відповідач в порушення умов пункту 7.9 договору № 1029на від 01.12.2008 та пункту 3 додатку до нього не оплатив спожиту у грудні 2010 року –лютому 2011 року електроенергію у строк визначений пунктом 9 Додатку до договору «Порядок розрахунків», у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за вказаний період за активну електроенергію в сумі 452660 грн. 41 коп. та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у сумі 39572 грн. 64 коп., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, підлягає до стягнення з відповідача.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 8519 грн. 65 коп. за період прострочення з 13.01.2011 по 01.04.2011 оплати за спожиту активну та реактивну електроенергію у грудні 2010 року –лютому 2011 року.
Перевіривши розрахунок заявленої суми пені, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано, на підставі пункту 4.4.1 договору та з урахуванням вимог частини 6 статті 232 ГК України, нараховано та заявлено до стягнення пеню за період прострочення оплати за спожиту електроенергію у сумі 8519 грн. 65 коп. з 13.01.2011 по 01.04.2011.
Отже, вимоги позивача про стягнення пені у заявленій сумі підлягають задоволенню.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені на 50% з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства та не затвердження Луганською обласною радою економічно обґрунтованих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, а також з причин не виконання боржниками - вугільними та теплопостачаючими підприємствами зобов'язань по розрахунках за спожиту електроенергію навіть у примусовому порядку, оскільки знаходяться під правовим захистом Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
На підтвердження обставин, викладених у клопотанні відповідач подав звіти про фінансові результати за 2010 рік.
Позивач проти зменшення пені на 50% у судовому засіданні заперечував.
Оцінивши надані докази в обґрунтування клопотання суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.
Враховуючи вказані у клопотанні обставини, скрутне фінансове становище відповідача, відсутність прибутку та наявність збитків, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50%, що складає 4259 грн. 82 коп.
Отже, до стягнення підлягає пеня у сумі 4259 грн. 82 коп.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування у сумі 9998 грн. 05 коп. за період з січня 2010 року по березень 2011 року та 3% річних у сумі 1648 грн. 97 коп. за період прострочення оплати 13.01.2011 по 01.04.2011.
Судом перевірено розрахунки здійснені позивачем, порушень законодавства та помилок не встановлено.
Отже, інфляційні нарахування у сумі 9998 грн. 05 коп. та 3% річних у сумі 1648 грн. 97 коп. підлягають до стягнення з відповідача.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме: 452660 грн. 41 коп. - борг за спожиту активну електроенергію, 39572 грн. 64 коп. - борг за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, 4259 грн. 82 коп. - пеня, 9998 грн. 05 коп. - інфляційні нарахування, 1648 грн. 97 коп. - 3 % річних.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито у сумі 5124 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.) позивача покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача у справі.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», кв. Пролетаріату Донбасу, буд.166, м. Луганськ, 91047, ідентифікаційний код 35554719, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», кв. Гайового, буд.35А, м. Луганськ, 91021 ідентифікаційний код 31443937:
- на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання № 260303179060 у філії ЛОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 304665, код 31443937 борг за активну електроенергію у сумі 452660 грн. 41 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;
- на поточний рахунок № 2600518645 у ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код 31443937 борг за послуги з перетікання реактивної електричної енергії у сумі 39572 грн. 64 коп., пеню у сумі 4259 грн. 82 коп., інфляційні нарахування у сумі 9998 грн. 05 коп., 3 % річних у сумі 1648 грн. 97 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 5124 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –31.05.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко