ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" травня 2011 р. Справа № 47/301-10 (н.р. 40/89-10)
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П. , суддя Камишева Л.М. ,суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1 ( довіреність ВРВ № 376880 від 28.09.2010 р.)
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №02-29/56 від 10.01.2011 р.)
3-ої особи –ОСОБА_3 (довіреність ВРЕ № 485572 від 12.04.2011 р.),ОСОБА_4.( довіреність ВРЕ № 485572 від 12.04.2011 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (вх. № 1151Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2011 року по справі № 47/301-10
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків
до Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Золочів Харківської області
про визнання договору укладеним
та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6, м. Харків
до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків;
2. Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Золочів Харківської області
про визнання договору недійсним
та за зустрічною позовною заявою Золочівської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Золочів Харківської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків
про визнання договору недійсним
встановила:
В судовому засіданні 04.05.2011р. представник позивача ФОП ОСОБА_5 заявив клопотання про відкладення розгляду справи для врегулювання між сторонами спору шляхом укладення мирової угоди.
Представники відповідача та третьої особи проти задоволення клопотання заперечили , оскільки їм не відомо про намір сторін укласти мирову угоду.
Судова колегія розглянула клопотання та відхилила його, оскільки укладення мирової угоди сторонами на стадії перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не впливає на порядок даного перегляду. Господарським процесуальним кодексом не передбачено наслідків укладення мирової угоди на даній стадії судового розгляду та повноважень суду апеляційної інстанції щодо її затвердження.
ФОП ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд визнати договір на оренду земель водного фонду від 29.06.2000 р. укладений між ним та Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області дійсним на 10 років до 08.10.2011 р.( з урахуванням уточнень позовних вимог від 20 травня 2010р., а.с. 36 , т. 1).
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.06.2010 р. по справі № 40/89-10 (суддя Хот енець П.В.) позов задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2010 р. рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2010 р. скасовано, з тих підстав , що не було залучено до участі у справі особу ,на чиї права дане рішення впливає , справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою суду першої істанції від 06.12.2010р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача –ОСОБА_6.
Третя особа по справі - ОСОБА_6 подала до господарського суду Харківської області позов, в якому просила суд визнати недійсним договір оренди від 29.06.2000 р., укладений між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області та ФОП ОСОБА_5
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2011р. прийнято зустрічну позовну заяву , змінено статус третьої особи , як третьої особи , що заявляє самостійні вимоги.
Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області подано зустрічний позов, в якому останння просила суд визнати недійсним договір оренди від 29.06.2000 р. укладений між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області та ФОП ОСОБА_5
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.02.11 р. у справі № 47/301-10 (суддя Светлічний Ю.В.) залучено другого відповідача - Золочівську районну державну адміністрацію за позовом третьої особи – ОСОБА_6 У задоволенні первісного позову ФОП ОСОБА_5 відмовлено. Позов третьої особи ОСОБА_6 задоволено. Зустрічний позов Золочівської районної державної адміністрації задоволено. Визнано недійсним договір на оренду земель водного фонду від 29.06.2000 р. укладений між Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області та ФОП ОСОБА_5 Стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 42,50 грн. державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. Стягнуто з Золочівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_6 42,50 грн. державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь Золочівської районної державної адміністрації 85 грн. державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
ФОП ОСОБА_5 з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.02.11 у справі № 47/301-10 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ФОП ОСОБА_5 задовольнити повністю, у задоволені позовних вимог ОСОБА_6 та Золочівської районної державної адміністрації відмовити.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що Золочіською райдержадміністрацією було пропущено строк позовної давності,сторонами було погоджено істотні умови договору , текст договору від 29.06.2000р відповідає формі договору оренди,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 197 від 17.03.1993р., рішення про внесення змін до договору від 29.06 2000р. Золочівськой райрадою не приймалося.
Представник Золочівської районної державної адміністрації Харківської області в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення-без змін.
ОСОБА_6 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що жодних порушень норм процесуального права судом першої інстанції не було допущено. Спір було розглянуто за письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, з встановленням всіх фактичних обставин справи та при правильному застосуванні норм матеріального права, тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2011 року по справі № 47/301-10 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
29 червня 2000 року між позивачем ФОП ОСОБА_5 (орендар) та відповідачем за первісним позовом(орендодавець) укладено договір на оренду земель водного фонду, посвідчений нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 .. договір на оренду земель водного фонду (далі по тексту - договір). Даний договір було посвідчено 29 червня 2000 року приватним
Відповідно пунуту 1.1. договору Золочівська райдержадміністрація передає, а підприємець ОСОБА_5. приймає у тимчасове користування землі водного фонду, які знаходяться близ села Велика Рогозінка, площею: площа водного дзеркала-10,75 га, площа прибережної смуги –1.,2 га.Земля водного фонду передана для розведення риби, птиці ( п. 1.2. договору ).
Відповідно пункту 6.1. договору дана угода набуває сили з моменту її реєстрації і дійсна на десять років .
Позивач в позовній заяві вказує , що йому влітку 2009 року стало відомо про прийняття Золочівською райдержадміністрацією Харківської області розпорядження № 867 від 29 грудня 2007 року про надання згоди ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, що є предметом договору від 29 червня 2000 року.
Бажаючи встановити причину таких дій Золочівської районної державної адміністрації Харківської області позивач за первісним позовом звернувся до державного нотаріуса з проханням надати фотокопію договору від 29 червня2000року на оренду земель водного фонду.
До матеріалів справи додано фотокопію екземпляру договору ,що зберігався у нотаріуса, де в пункті 6.1.договору слово „десять” закреслено ручкою та від руки зверху написано слово „ п”ять” ( років).
Згідно відзиву на позовну заяву відповідача за первісним позовом, у нього є тільки екземпляр договору , де в п. 6.1.зазначено термін дійсності договору на п”ять років „ з поміткою нотаріуса читати вірно на п”ять років”.
Відповідачем додано до матеріалів справи його екземпляр договору , який є ідентичним з екземпляром нотаріуса та в якому в п. 6.1 закреслено ручкою слово
„десять „ та від руки написано зверху слово „ п”ять”, але будь - які оговорки, про те ким і на підставі чого зроблені виправлення в договорі - відсутні.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив судовій колегії , що виправлення зроблені нотаріусом, але чому зміни в договір не були внесені в порядку передбаченому законом він не знає.
Аналізуючи представлені суду екземпляри договорів судова колегія приходить до висновку, що неоговорені виправлення в екземплярі договору відповідача не є належним способом внесення змін до договору і тому не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вчинені відповідачем односторонньо, зміни в договір в порядку передбачеому законом сторонами не вносилися. Судова колегія критично відноситься до пояснень відповідача про внесення змін з оговорками здійсненими нотаріусом, оскільки в екземплярі позивача за первісним позовом такі виправлення відсутні, хоча екземпляр є нотаріально завіреним. Не відповідають дійсності доводи відповідача про наявність оговорки „ читати вірно: на п”ять років”, оскільки така відмітка в усіх екземплярах договору - відсутня.
Отже легітимною є редакція п. 6.1 договору за екземпляром позивача за первісним позовом , тобто :” Угода набуває сили з момену її реєстрації і дійсна на десять років”.
Разом із тим вимоги позивача про визнання договору укладеним на десять років не є належним способом захисту права, оскільки договір оренди від 29.06.2000 р. № 327 не було визнано недійсним або розірвано у встановленому законом порядку.Дані вимоги не є способом захисту права , а є ,по суті, констатацією факту , для чого окреме рішення не приймається.
Крім того спірний договір оренди не було зареєстровано , як того вимагає закон, що також позбавляє позивача права посилатися на нього , оскільки згідно ст. 18 Закону України „Про оренду землі”договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Посилання відповідача на наявність на останній сторінці договору штампу : „Зареєстровано реєстраційний № 04059510В051005 в реєстрі суб”єктів підприємницької дяльності 08 жовтня 2001року, як на належну реєстрацію правочинів, не можуть бути прийняті до уваги , про що сказано нижче.
За таких обставин позовні вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню.
Щодо зустрічних позовних вимог третьої особи та відповідача судова колегія вважає наступне.
Відповідач вважає договір від 29.06.2000р., укладений ним із позивачем за первісним позовом - недійсним, таким ,що не відповідає вимогам закону, оскільки договір не пройшов державну реєстрацію відповідно до „Порядку державної реєстрації договорів оренди землі.”
Третя особа посилається на ст 153 ЦК УРСР і на те, що договір не містить всіх істотних умов, його не можна вважати укладеним,тобто таким , що відбувся; „в наявності кількох різних примірників договору оренди між Золочівською райдержадміністрацією та ОСОБА_5 третя особа вбачає помилку щодо природи правочину”, також на думку третьої особи, оскільки згоди між сторонами щодо всіх істотних умов договору не досягнуто, договір слід визнати недійсним.Третя особа за первісним позовом також посилається на недійсність спірного договору, оскільки він не був зареєстрований в державному реєстрі правочинів.
В обгрунтування своїх позовних вимог відповідач та третя особа за первісним позовом посилаються на ст.. 48 ЦК Української СРСР.
Відповідно ст.85 Водного кодексу України правовідносини щодо користування землями водного фонду регулюються нормами земельного законодавства.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі»(що діяв на момент спірних відносин), відносини пов”язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно –правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст.16 Закону України „Про оренду землі”( в редакціїї,що існувала на час укладення дговору) договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладання спірного договору) укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом міністрів України.
Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджено Постановою Кабінету міністрів України №2073 від 25.012.1998 року.
Відповідно до п.3 Порядку державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради ... за місцем розташування земельної ділянки.Факт реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради або уповноваженої ними посадової особи.Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди( п. 12 Порядку). Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.
На останній сторінці спірного договору мається штамп ”зареєстровано в реєстрі суб”єктів підприємницької діяльності Золочівської райдержадміністрації за № 04059510В 0510050 від 08.10.2001р.
Дана реєстрація не є належною реєстрацією договору оренди землі,оскільки здійснена не в порядку визначеному п.п. 3; 12;14 „Порядку державної реєстрації договорів оренди землі”.
Постановою Кабінету міністрів №2073 від 25.12.1998 року здійснення реєстрації договорів оренди земельних ділянок не віднесено до компетенції районних державних адміністрацій. Тобто спірний договір оренди не зареєстровано в установленому законом порядку.
Відповідно письмових пояснень відповідача, даний штамп, який міститься на останній сторінці спірного договору, був виготовлений та використовувався відповідно положень п.10 Постанови КМУ «Про порядок державної реєстрації суб»єктів підприємницької діяльності»№740 від 25.05.1998 року
За таких обставин доводи відповідача та третьої особи за первісним позовом про відсутність державної реєстрації договору від 29.06.2000р. є обгрунтованими.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації.
.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації( ст.18 Закону України „Про оренду землі”( в редакції чинній на даний час).
Враховуючи положення даної спеціальної норми ( в редакціях закону з часу укладення спірного договору і по теперішній час) судова колегія приходить до висновку,що спірний договір не набрав чинності, не відбувся.
Відповідач та третя особа за первісним позовом наполягають на недійсності договору оренди від 29.06.2000р..
Закон не передбачає визнання недійсним договору у разі недотримання вимог закону про його державну реєстрацію.
Договір може бути визнаний недійсним, коли сторони пройшли всі стадії його укладення: досягнення згоди з усіх істотних умов,надання цій згоді необхідної форми, якої вимагає закон, передача майна (землі ),державна рестрація договору.За відсутності будь-якої стадії він є неукладеним і не може бути визнаний недійсним.
Отже відсутність такої стадії укладення договору як його реєстраціїя, свідчить про його неукладеність.
Договір, що є неукладеним, не може бути визнаний недійсним.
В судовому засіданні 18.04.2011р. за поясненнями представника відповідача встановлено, що акт приймання-передачі земельної ділянки за договором від 29.06.2000р. його сторонами не укладався, в матеріалах справи він відсутній ,отже предмет оренди формально не був переданий орендарю (позивачу за первісним позовом). Дана обставина також свідчить про неукладеність договору. За таких обставин користування земельною ділянкою відбувається без будь –яких правових підстав.
На підставі викдаденого судова колегія прийшла до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню у зв”язку із невідповідністю їх можливим способам захисту цивільних прав і інтересів та неукладеністю договору від 29.06.2000р.
Неукладеність договору від 29.06.2000р. є також підставою для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача та третьої особи за первісним позовом.
Суд першої інстанції, встановивши ту обставину, що договір від 29.06.2000р. не зареєстрований в державному реєстрі правочинів, прийшов до помилкового висновку про його недійсність.
Доводи скаржника про сплив позовної давності для подання позовних вимог відповідачем не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивачем не було заявлено суду першої інстанції про її застосування в порядку ч. 3 статті 267 Цивільного кодексу України, окрім того застосування позовної давності не можливе по даній справі у зв»язку із відмовою судом у задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача.
На підставі викладеного судова колегія прийшла до висноку , що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а саме пункти: ”3”;”4”;”5”;”6”;”7”; „8” резолютивної частини та необхідно прийняти в цій частині нове рішення , яким відмовити у задоволенні позовних вимог відповідача та третьої особи. В решті рішення залишити без змін.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання основного позову ФОП ОСОБА_5, зустрічного позову Золочівської районної державної адміністрації Харківської області та позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору –ОСОБА_6 покладаються на їх заявників. Судові витрати за подання апеляційної скарги, понесені позивачем за первісним позовом, покладаються на обидві сторони та на третю особу в рівних долях.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 33, 43, 85, 99, п. 2 статті 103, п. 1 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 21 лютого 2011 року по справі № 47/301-10 скасувати частково, а саме: пункти “3”, “4”, “5”, “6”, “7”, “8” резолютивної частини.
Прийняти в зазначеній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог Золочівської районної державної адміністрації Харківської області та позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору –ОСОБА_6.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути із Золочівської районної державної адміністрації Харківської області (62200, Харківська область, смт. Золочів, пл. Леніна, 5 ) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.05.1999 р., ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1) 14 грн. 16 коп. витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.
Стягнути зі ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.05.1999 р., ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1) 14 грн. 16. коп. витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Медуниця О.Є.
Повний текст постанови підписаний 10.05.2011р.