ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
15.09.2006 |
Справа №2-15/12241-2006 |
За позовом Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта
До відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, смт. Сімеіз, м. Ялта
Про стягнення 1752, 62 грн.
Суддя І.А.Іщенко
Представники:
Від позивача - Басюл В.В. - начальник юридичного відділу, довіреність № 1/ю від 04.01.2006 р., у справі
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 1752, 62 грн. за договором НОМЕР_1на надання послуг водо забезпечення та водовідведення, з яких: 278, 38 грн. - основний борг, 43, 44 грн. - пені, 1430, 80 - перевитрата ліміту, також стягнення 102,00 грн. - державного мита та 118,00 грн. розходів за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідача в засідання суду не з'явився, витребувані судом документи не представив, про день слухання справи сповіщений у встановленому порядку: ухвала суду направлена за адресою його реєстрації рекомендованою кореспонденцією.
Справа розглядається по наявним у неї матеріалам, у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд -
Встановив:
Між Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 03.02.2004 р. укладений договір НОМЕР_2 про надання послуг водозабезпечення та водовідведення.
Відповідно до умов даного договору позивач надає відповідачеві послуги з забезпечення питною водою та надання послуг про прийманню стоків, а відповідач в свою чергу зобов'язаний вчасно сплачувати отримані послуги.
Відповідно до пункту 3.5. договору відповідач був зобов'язаний оплачувати рахунки за воду і каналізацію протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку.
Проте, відповідачем за отримані послуги, передбачені договором, по виставленим рахункам за період з 01.02.2006 р. по 01.06.2006 р. не проводились належним чином, що привело до виникнення заборгованості.
За станом на 01.03.2006 р. основний борг відповідача складає 278, 38 грн., про що свідчить розрахунок водокористування та водовідведення НОМЕР_2 СПД ОСОБА_1 ( а.с. 9), що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Беручи до уваги, що судом під час розгляду наявності заборгованості СПД ОСОБА_1 про стягнення 278, 38 грн. основного боргу за договором НОМЕР_1на надання послуг водозабезпечення та водовідведення підтверджені матеріалами справи підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлена позовна вимога також про стягнення пені за період з 01.01.2006 р. до 01.06.2006 р. у розмірі 43, 44 грн. (а.с.8)
Згідно пункту 3.5. договору НОМЕР_1 за кожен день прострочення нараховується пеня у розмірі 0,2% від суми боргу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України згідно Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р.
За приписами пункту 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписи вказаної статті кореспондуються з відповідними статтями Господарського кодексу України, а саме, пункт 1 статті 230 штрафні санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання ,якщо інше не встановлено законом або договором, припиняються через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 43, 44 грн. за період з 01.01.2006 р. до 01.06.2006 р.
Відповідно до пункту 2 договору НОМЕР_2 від 03.02.2004 року передбачає пред'явлення розрахунку нормативного водокористування та водовідведення на кожен рік до 15 жовтня. Відповідач умову договору по надання розрахунку нормативного водокористування та водовідведення не виконав.
Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 79 від 27.01.2005 р. та Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 1 від 12.01.2006 р. встановлено нульовий ліміт водокористування та водовідведення на 2005р. та на 2006 р.. (а.с.14-15, 16-17)
Згідно Правил користування системами комунального водоспоживання й водовідведення в містах і селищах України № 65 від 01.07.1994 року, п. 1.2. Рішення Ялтинської міської Ради № 79 від 27.01.2005 р. п. 1.2. Рішення Ялтинської міської Ради № 1 від 12.01.2006 р. абонент, який не представив узгоджений розрахунок водокористування на 2005 р. та на 2006 р., або перевищили встановлений ліміт водокористування сплачують за використаною воду п'ятикратному тарифі, таким чином за відповідачем виникла заборгованість за перевитрату ліміту у сумі 1430, 80 грн. за перший, другий, четвертий квартал 2005 року та за перший квартал 2006 року (а.с.9)
Відповідачем Рішення № 79 від 27.01.05 р . Ялтинської міської Ради у встановленому порядку не оскаржено, тому воно е дійсним для виконання.
Позовні вимоги щодо стягнення перевитрату ліміту у сумі 1430, 80 грн. за перший, другий, четвертий квартал 2005 року та за перший квартал 2006 року підлягають задоволенню.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, розрахунковий рахунок відсутній) на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму,98612 м. Ялта, вул. Кривошти, 27 ( р/р 26003300081001 у ЯФ АБ „Південний”, МФО 384522 ЗКПО 03348005 ) 278, 38 грн. основного боргу, пені 43, 44 грн., перевитрати ліміту 1430, 80 грн., 102,00 грн. - державного мита та 118,00 грн. розходів за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.