№ 2-a-2835 /2009p
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2009 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області у складі: головуючого - судді Скобельського СІ. при секретарі Мейнарович Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення
Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
ВСТАНОВИВ:
Позивач 4 березня 2009 року звернулася до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що вона з 1986 року працює в м. Коростені, являється потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, та проживає в зоні добровільного гарантованого відселення в м. Коростені. Згідно ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання грошової допомоги у зв’язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництваі особистого підсобного господарства в розмірі 40 відсотків від мінімальної заробітної плати та доплату до заробітної плати в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат. Однак, відповідач дані виплати проводить в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а саме в сумі 2, 10 грн., та 10, 50 грн. Вважає своє право на отримання вказаної виплати порушеним, оскільки Закон має пріоритетне значення ніж постанова КМУ, тому просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачених коштів, передбачених ст. 39 вказаного Закону в сумі 31471, 5 грн. за період 01.01.2006 року по 1.01.2008 року та передбачені ст. 37 цього ж Закону в сумі 2530, 8 грн. за період з 1.01.2008 року по 1.01.2009 року, а всього 34002, 3 грн.
В судове засідання позивач не з’явився, просить суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але звернувся до суду з листом і просить суд розглядати справу у відсутність представника.позовні вимоги не визнають. Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність представника відповідача та позивача, за наявністю матеріалів, що є в справі.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності судом встановлено, що позивач проживає і працює в місті Коростені, територія якого відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, а тому має право на пільги та компенсації встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки є потерпілою від аварії на ЧАЄС 1 категорії.
Стаття 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає компенсації громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення у вигляді щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Стаття 39 цього ж Закону передбачає доплату громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Дія вказних норм на 2006, 2007 і 2008 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена згідно із Законами України"Про Державний бюджет України на 2006 рік "та 2007 і 2008 роки.
Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року і 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконстутиційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України" на 2007 рік і 2008 рік, в тому числі абзац другий, третій та четвертий частини першої ст. 37, абзац другий, третій, четвертий частини першої та частини другої ст. 39 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Дане рішення є чинним з моменту його винесення і має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Згідно п. 1, 2, 4 ОСОБА_2 КМУ № 936 від 20.09.2005 року „Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", використовуються кошти державного бюджету, головним розпорядником яких є Мінпраці, а розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління
праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
Виплата компенсацій та допомог певних видів, в т.ч. 1 передбачених ст. ст. 37, 39 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем ОСОБА_2 набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у зв"язку з чим вимоги позивача в частині стягнення коштів, передбачених ст. 37 і 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають частковому задоволенню.
Що стосується вимог в частині стягнення компенсаційних коштів, передбачених ст. 39 вищевказаного закону, а саме доплати за роботу у зоні гарантованого добровільного відселення, то вказані вимоги підлягають задоволенню частково в період дії норм Закону, а посилання позивачки на вимоги ст. 233 ч.2 КЗпП України, ст. 2 Закону України "Про оплату праці" є помилковими оскільки ці виплати не є заробітною платою
За таких обставин відповідач повинен виплатити позивачу, кошти передбачені ст. 37 вищевказаного Закону в розмірі 1503, 3 грн. за період з 01.06.2008 року по 1.01.2009 року в межах позовної давності, виходячи з проведеного розрахунку відповідно до розмірів мінімальної заробітної плати, який становив:
з 1.06.2008р по 1.10.2008 року - 525 грн. (525х40 %)х 4 = 840 грн.;
з 1.10.2008р по 1.12.2008 року - 545 грн. (545х 40 %)х2 = 436 грн;
з.1.12.2008р. по 1.01.2009 року - 605 грн.(605х40 %)х 1=242 грн, всього (840+436+242)=1518 грн.-14.7 грн. (отриманих за вказаний період коштів в розмірі 2.10 грн. за 5 місяців) =1503, 3 грн.
Кошти, передбачені ст. 39 Закону за період з 1.07.2007 року по 1.01.2009 року в розмірі 7516, 5грн., виходячи з наступного розрахунку з, врахуванням розміру мінімальної заробітної плати: з 1.06.2008 р. по 1.10. 2008 р. (525 х 2) х 4 = 4200 грн.;
з1.10.2008р по 1.12.2008 р (545 х 2) х2 = 2180 грн;
з 1.12.2008 р. по 1.01..2009 р. (605х2)х1 = 1210 грн.,
всього 7590 грн.-136, 5грн (отриманих щомісячно по 10, 5 грн за 7 місяців) = 7516, 5 грн
Таким чином, сума недоотриманих коштів становить: 1503, 3 +7516, 5 =9019, 8грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 12, 87, 98, 99, 158-163, 167 КАС України, ст. ст. 37, 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 "Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007, Законом України від 28.12.2007 року № 107- VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково визнавши дії посадових осіб відповідача протиправними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користьНестеренко ОСОБА_3 1503, 3 гривні щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст 37 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.06.2008 року по 1. 01.2009 року та 7516, 5 грн. доплати за роботу у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до вимог ст 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 1.06.2008 року по 1.01.2009 року, (сума визначена без вирахування податків та обов"язкових платежів).
Сторони звільнити від сплати судового збору: позивача як потерпілого від аварії на ЧАЕС, а відповідача на підставі рішення Коростенської міської ради.
ОСОБА_2 може бути оскаржена протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Київського окружного апеляційного адміністративного суду через Коростенський міськрайоний суд.