ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.05.11 р. Справа № 10/84пн
за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 03361075
до відповідача: Макіївської міської ради, м.Макіївка, ЄДРПОУ 02498346
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору стороні позивача: Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка, ЄДРПОУ 03336611
про визнання права власності
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: Шаров В.В. – нач.від.
від відповідача: не з’явився
від третьої особи: не з’явився
В засіданні суду брали участь:
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Макіївської міської ради, м.Макіївка про визнання права власності на нерухоме майно – гараж загальною площею 282,5 кв.м (літера Е-1) та вольєр загальною площею 18 кв.м (літера Ж), які знаходяться за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на набуття у власність нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу №443 від 29.12.1999р. та проведення його перебудови.
Відповідач у відзиві №05/12-857 від 23.05.2011р. будь-яких заперечень проти позову не надав. Одночасно, відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника Макіївської міської ради.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”.
Третя особа у поясненнях на позовну заяву б/н від 23.05.2011р. заперечень проти задоволення позовних вимог не надала, просила розглянути справу по суті без участі представника Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”.
Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.151 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. (приймаючи до уваги, що правовідносини стосовно купівлі-продажу спірного майна виникли під час дії цього Кодексу) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
Згідно із ст.224 вказаного Кодексу за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, 29.12.1999р. між Спеціалізованим орендним управлінням капітального будівництва та ремонтно-будівельних робіт „Спецстройремонт” (продавець) та Відкритим акціонерним товариством „Донецькоблгаз” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомості, який 29.12.1999р. зареєстровано за №443 на Товарній біржі „Українська-Донецьк”.
За змістом п.1 вказаного договору продавець продав, а покупець купив адміністративно-побутову будівлю, три гаража, вентиляційну, огородження площею 1127 кв.м, які розташовані за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46.
Пунктом 6 договору №443 від 29.12.1999р. передбачено, що продавець зобов’язаний провести поетапну передачу приміщень покупцю згідно проведеної оплати.
За змістом складеного між сторонами акту приймання-передачі, 30.12.1999р. Спеціалізованим орендним управлінням капітального будівництва та ремонтно-будівельних робіт „Спецстройремонт” було передано, а позивачем прийнято споруди, які розташовано за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46.
Виходячи зі змісту наявних у матеріалах справи документів, зокрема, витягу №415775 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статуту Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Теплострой”, вказана юридична особа є правонаступником прав і обов’язків Спеціалізованого орендного управління капітального будівництва і ремонтно-будівельних робіт „Спецбудремонт”.
Згідно із довідкою №1/23 від 23.05.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Теплострой”, як правонаступник продавця за договором купівлі-продажу нерухомості №443 від 29.12.1999р. підтвердило, що грошові зобов’язання за вказаним договором з боку позивача виконано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” свої обов’язки щодо оплати придбаного нерухомого майна перед продавцем за договором купівлі-продажу нерухомості №443 від 29.12.1999р. виконало у повному обсязі.
Відповідно до ст.153 Цивільнного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
За висновками суду, договір №443 від 29.12.1999р. відповідає вимогам чинного законодавства та містить умови, необхідні для договорів купівлі-продажу.
При цьому, умови спірного договору були виконані сторонами, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.12.1999р. та довідкою №1/23 від 23.05.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Теплострой”.
Одночасно, Закон України „Про товарну біржу” встановлює певні особливості укладення договорів на біржах. Зокрема, згідно із ст.15 Закону України „Про товарну біржу” угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Тобто, біржовий контракт з моменту його реєстрації на біржі є вчиненим правочином.
Як вказувалось вище, договір купівлі-продажу нерухомості від 29.12.1999р. було зареєстровано на Товарній біржі „Українська-Донецьк” 29.12.1999р. за №433, внаслідок чого вказаний договір є вчиненим з цієї дати.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.
Згідно із ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту позовної заяви, матеріалів справи та наданих у судовому засіданні 24.05.2011р. пояснень, наявність спірного права позивачем обґрунтовується посиланням на договір купівлі-продажу №443 від 29.12.1999р.
Укладання вказаного договору купівлі-продажу, у сукупності із доказами його реєстрації на Товарній біржі „Українська-Донецьк” у світлі не спростованих в межах цієї справи презумпцій щодо правомірності правочину і набуття права власності, зумовлюють висновок суду про виникнення у позивача права власності на придбане за цим договором нерухоме майно, проти чого учасники справи не заперечують.
Наявність у позивача статусу власника спірного майна передбачає і наявність відповідних повноважень із здійснення прав, встановлених ст.86 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України з володіння, користування та розпорядження своєю власністю.
За поясненнями позивача, в процесі його господарської діяльності Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” було самовільно перебудовано будівлю гаражу, внаслідок чого збільшено його площу та проведено будівництво вольєру.
Технічні характеристики перелічених об’єктів відображені у технічному паспорті, складеному 07.02.2011р. Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”.
Здійснення будівництва/перебудови хоча і охоплюється повноваженнями власника майна, встановленими ст.86 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України, проте потребує дотримання певного порядку, зокрема, погодження з уповноваженими органами та відповідність проведених робіт технічним вимогам.
Наразі, як вбачається із наданих до матеріалів справи документів, позивачем здійснено перебудову придбаного за договором №433 від 29.12.1999р. майна без отримання відповідних дозвільних документів.
При цьому, згідно з наданим до матеріалів справи висновком експертного дослідження №05/23/05/11 від 06.05.2011р., який складено експертом Приватного підприємства „Експерт-Оцінка” ОСОБА_1 (свідоцтво №НОМЕР_1 на право проведення будівельно-технічних експертиз, видане Міністерством юстиції України), гараж (літера Е-1) та вольєр (літера Ж), що розташовані за адресою: 86123, м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46, відповідають діючим будівельним нормативним правилам, пожежним та санітарним нормам, є нерухомим майном, мають 100% готовність та придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Будівлі та споруди конструктивно виконані з відповідних нормам будівельних матеріалів згідно із технологією, яка забезпечує правильне конструктивне з’єднання елементів, що не порушує експлуатаційну витривалість конструкцій та об’єктів в цілому.
За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з того, що згідно із свідоцтвом №НОМЕР_1 експерту Приватного підприємства „Експерт-Оцінка” ОСОБА_1 надано право проводити будівельно-технічні експертизи, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при здійсненні будівництва/перебудови спірних об’єктів нерухомого майна.
Одночасно, до матеріалів справи не надано яких-небудь доказів порушення позивачем прав та законних інтересів інших осіб при здійсненні повноважень власника вказаних об’єктів нерухомості, в тому числі, при проведенні будівельних робіт.
Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності звернень Макіївської міської ради до позивача, до суду з вимогою щодо усунення припущених порушень прав інших осіб внаслідок здійснення цього будівництва.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності порушень прав інших осіб під час проведення вказаних дій Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”.
Враховуючи встановлену згаданим технічним висновком відповідність спірних об’єктів будівельним вимогам, відсутність будь-яких порушень прав інших осіб, а також наявність у технічному паспорті від 07.02.2011р. Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки” індивідуалізуючих ознак (найменування, літери, площа), суд дійшов висновку стосовно здійснення позивачем перероблення власного майна у інший об’єкт.
Переробка власного майна у світлі положень ст.332 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість, за певних умов, набуття особою, яка здійснила переробку речі, приналежної іншій особі, права власності на відповідну нову річ, виключає у розглядуваному випадку можливість набуття права власності на створене майно будь-якою іншою, ніж Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” особою, що у повній мірі узгоджується із змістом права мирного володіння своїм майном, встановленим ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.
Приймаючи до уваги, що створене за результатами будівництва/перебудови майно відповідає ознакам об’єкту нерухомості, встановленим ст.181 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність у позивача права власності на таке майно, зважаючи на відсутність доказів суперечності суспільним інтересам, порушення прав інших осіб та порушення будівельних норм та правил.
Як свідчать матеріали справи, майно, яке позивач набув у власність на підставі договору №433 від 29.12.1999р., знаходиться на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46.
Згідно із ст.2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Приймаючи до уваги набуття у власність нерухомого майна на підставі договору №433 від 29.12.1999р., позивачем здійснювалась оплата податку на землю, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії податкових розрахунків земельного податку та довідку №5361/10/2-19-013 від 16.05.2011р. Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про відсутність станом на 16.05.2011р. заборгованості зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) Ремонтно-будівельного управління „Газ-сервіс”, яке є структурним підрозділом без права юридичної особи позивача.
Враховуючи, що відповідачем, як особою, що в силу закону здійснює права власника відповідної земельної ділянки, в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовано факту сплати Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” податку на землю, суд приймає до уваги перелічені вище документи як доказ належного виконання останнім обов’язку з оплатного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46.
За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.
Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов’язаних з позбавленням володіння.
На час розгляду справи Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” відкрито володіє майном, що є предметом позову та розташовано за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46. При цьому, відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю спірних об’єктів та належним чином оформити правоустановчі документи на належне позивачу майно, заважає вільно володіти, користуватись зазначеними об’єктами нерухомості та унеможливлює розпорядження ними.
За таких обставин, рішення суду опосередковує не захист вже наявного у особи права власності, а виступає саме правостворюючим чинником, що випливає із ч.5 ст.11 цього Кодексу, та направлено на захист майнових, охоронюваних законом інтересів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи, що технічний стан спірних будівель забезпечує їх подальшу безпечну експлуатацію, позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно – гараж загальною площею 282,5 кв.м (літера Е-1) та вольєр загальною площею 18 кв.м (літера Ж), які знаходяться за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи з того, що з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, м.Донецьк до Макіївської міської ради, м.Макіївка задовольнити повністю.
Визнати право власності Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, м.Донецьк на нерухоме майно – гараж загальною площею 282,5 кв.м (літера Е-1) та вольєр загальною площею 18 кв.м (літера Ж), які знаходяться за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 46.
У судовому засіданні 24.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Любченко М.О.
Повне рішення складено 30.05.2011р.