УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого, судді: - Рубайло Г.Я.
суддів : - Черкасова В.М. , Романець Л.А.
за участю прокурора : - Єлфімова І.П.
засуджених : - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 12 березня 2007 року, -
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Ворзель Київської області, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, без визначеного місця проживання, раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст. 187 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Справа № 11- 558 / 2006 р. Головуючий в 1 інстанції-Савченко СІ.
Категорія : ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України Доповідач : - Черкасов В.М.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Макіївка Донецької області, громадянин України, освіта незакінчена середня, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий: 21.05.2002 року Макарівським районним судом Київської області за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки на підставі ст. 75 КК України, -
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 187 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі із конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна. Відповідно до ст. 71 КК України покарання, не відбуте за вироком Макарівського районного суду від 21.05.2002 року у вигляді 5 років позбавлення волі, частково приєднане до покарання, призначеного за цим вироком, і остаточно визначено покарання ОСОБА_2 8 (вісім) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Ірпінь Київської області, громадянин України, освіта середньо-технічна, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий, - засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі. Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Зобов'язано під час випробування періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання та роботи.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Малин Житомирської області, громадянин України, освіта середньо-технічна, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Зобов'язано під час випробування періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця свого проживання та роботи.
Також вирішено питання щодо цивільного позову та речових доказів. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_5 - 1 715 грн. вартості викраденого майна.
Згідно вироку ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за те, що 30.03.2004 р. близько 23 год., ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в вагоні електропотяга сполученням „Святошино-Тетерів" Південно-Західної залізниці, умисно, із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 1715 грн..
Крім того, 04.09.2004 року близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа, перебуваючи на платформі залізничної станції „Ворзель" в смт. Ворзель Київської області, за попередньою змовою між собою, умисно, із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, напали на потерпілу ОСОБА_5, яка сиділа на лавочці платформи, та незаконно заволоділи її майном на загальну суму 1 715 грн.. В результаті нападу, потерпілій були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Засуджений ОСОБА_7 в апеляції просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд або на додаткове розслідування, оскільки розбійного нападу на потерпілу він не скоював, а лише намагався з її мобільного телефону подзвонити, після чого його викинув. Потерпіла сама почала його ображати та кидалася битися. Він її лише відштовхнув, а вона впала на лавочку та вдарилася. Вважає, що в його діях було хуліганство. На досудовому слідстві було порушено його право на захи ст. Була однобічність та неповнота досудового слідства.
Засуджений ОСОБА_2 в апеляції просить вирок суду в частині кваліфікації його дій за ч.2 ст. 187 КК України скасувати та переглянути справу заново, оскільки вирок є незаконним, розбійного нападу на потерпілу він не скоював, було порушено його право на захист, досудове слідство проведено неповно, однобічно. Матеріали справи сфабриковані працівниками міліції.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи вирок суду в частині доведеності вини підсудних в інкримінованих їм злочинах та правильності юридичної кваліфікації, просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_2 скасувати у зв'язку з незастосуванням судом кримінального закону, який підлягає застосуванню та постановити новий вирок відносно ОСОБА_2, в якому врахувати обтяжуючу покарання обставину-рецидив злочинів.
Апеляцій щодо засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на надійшло.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції з доповненнями, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, а апеляції засуджених вважає такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених із доповненнями та прокурора не підлягають задоволенню.
Винність ОСОБА_1, ОСОБА_2 у розбійному нападі, а ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ще і відкритому викраденні чужого майна , при обставинах, вказаних у вироці суду, встановлена зібраними по справі доказами і підтверджується : частково показами засуджених, потерпілих, свідків, висновком судово-медичної експертизи, протоколами огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_5, впізнання та іншими доказами по справі.
Суд, розглядаючи справу, прийшов до обгрунтованого висновку, що у діях ОСОБА_1 має місце розбій (напад з метою заволодіння чужим майно), у діях ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 грабіж (відкрите викрадення чужого майна), а у діях ОСОБА_2 ще розбій ( напад з метою заволодіння чужим майно).
Юридична кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 187 КК України, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 за ч.2 ст. 186 КК України, а ОСОБА_2 ще за ч.2 ст. 187 КК України є правильною.
Посилання в апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та прокурора на незаконність вироку, безпідставні, та не обгрунтовані, а винність засуджених встановлена доказами по справі, які суд дослідив у судовому засіданні і дав належну оцінку всім доказам по справі.
При призначенні ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання, суд врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, дані про особу винних, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання і призначив їм правильне покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, додаткове досудове слідство та постановления нового вироку, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області, -
ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення, а вирок Ірпінського міського суду Київської області від 12 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України- без зміни.