УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Ігнатюка О.В.
суддів Шилової Т.С. , Шроля В.Р.
з участю прокурора Єлфімова І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2007 року -
встановила:
Органом досудового слідства ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Біла Церква Київської області, громадянин України, не працюючий, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимий та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Біла Церква Київської області, громадянин України, не працюючий, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимий
обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Згідно із пред"явленим обвинуваченням злочин був учинений за наступних обставин.
15 жовтня 2006 року близько 0 год. 40 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вступивши між собою в попередню змову направлену на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, прибули до гаражного приміщення, розташованого поряд з будинком № 5 по вул. Декабристів м. Біла Церква Київської області, де, пошкодивши замки, проникли всередину даного приміщення, звідки таємно викрали належне громадянину ОСОБА_3 майно на загальну суму 8690 грн. 50 коп., чим завдали йому матеріальної шкоди в указаному розмірі.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2007 року зазначена кримінальна справа повернута на додаткове розслідування. Дане рішення суд першої інстанції мотивував наявністю неповноти проведеного досудового слідства та наявністю порушень вимог кримінально-процесуального закону, які не можуть бути усунуті у судовому
Справа № 11-491 / 2007 Головуючий в 1-й інстанції Машарова З.А.
Категорія:
постанова про повернення Доповідач Ігнатюк О.В.
справи на додаткове розслідування
засіданні. Ця неповнота та порушення кримінально-процесуального закону, на думку суду, проявилися у тому, що додаткове розслідування у справі проведено без участі потерпілого, із ним не проводились слідчі дії, він не повідомлявся про закриття справи щодо однієї із осіб, внаслідок чого не зміг оскаржити відповідну постанову, не був повідомлений про закінчення слідства та не мав можливості ознайомитись з матеріалами справи. Цим самим були суттєво порушені права потерпілого і ці порушення не можуть бути усунуті в суді.
В апеляції прокурора вказано на незаконність постанови та необхідність її скасування. В обгрунтування апеляції прокурор посилався на відсутність підстав до повернення справи на додаткове розслідування. Висновки суду про порушення при проведенні додаткового розслідування прав потерпілого прокурор вважав такими, які не грунтуються на матеріалах справи. Просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який апеляцію підтримав, постанову вважав не законною та не обгрунтованою, просив задовольнити апеляцію, постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення.
У відповідності до п.3 ч.1 ст. 367 КПК України наявність істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону є підставою для скасування вироку або постанови.
За змістом ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. Із цього слідує те, що у випадку, якщо суд, під час судового розгляду справи, має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства або поновити порушені під час розслідування справи процесуальні права учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції зазначених вимог закону у повній мірі не дотримався.
Посилання суду, як на підставу для повернення справи на додаткове розслідування, на те, що потерпілий не повідомлявся про повернення прокурором даної справи на додаткове розслідування та про відновлення досудового слідства, а також на те, що додаткове розслідування було проведене без участі потерпілого, а в процесі додаткового розслідування із ним не проводились слідчі дії, є не обгрунтованим, оскільки діючим кримінально-процесуальним законодавством не передбачена необхідність обов"язкового повідомлення потерпілого про повернення прокурором справи на додаткове розслідування та обов"язковість проведення із потерпілим, під час додаткового розслідування, будь-яких слідчих дій, зважаючи на те, що в матеріалах справи є дані, які вказують на те, що в процесі досудового слідства необхідні слідчі дії із потерпілим виконувались.
Щодо посилання потерпілого та суду на порушення прав потерпілого під час прийняття рішення про закриття справи щодо ОСОБА_4 та при виконанні вимог ст. 217 КПК України, то, на думку колегії суддів, ці права потерпілого можуть бути відновлені в процесі судового розгляду справи. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом ст. 278 КПК України, питання про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи, в тому числі і шляхом направлення всього провадження в справі для проведення досудового слідства, може бути вирішене судом в процесі судового слідства внаслідок дослідження зібраних по справі доказів.
Із урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було належних та законних підстав для повернення даної справи на додаткове розслідування.
За наявності зазначених вище порушень закону, які колегія суддів вважає істотними,
постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2007 року про повернення даної справи на додаткове розслідування не може визнаватись законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд в процесі якого необхідно, із урахуванням наведеного, дослідити зібрані по справі докази, встановленим обставинам дати належну юридичну оцінку, прийняти по справі законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2007 року про повернення даної справи на додаткове розслідування скасувати.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України направити на новий судовий розгляд до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, іншим суддею.
Запобіжні заходи щодо обох підсудних залишити без змін - підписки про невиїзд.