Справа № 22-ц-618/2007р.                      Головуючий у 1-й інстанції Котенко О.А.

Категорія № 20                                     суддя-доповідач Попруга С.В.

 

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

2007 року червня 01 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Попруги С.В.

суддів             - Сибільової Л.О., Крамаренка В.І.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

та осіб, які приймають участь у справі позивачів ОСОБА_1.,ОСОБА_2. їх представників ОСОБА_3., ОСОБА_4, відповідачів ОСОБА_5 ОСОБА_6., розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщені апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_2, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 22 грудня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2 звернулись до суду з названим позовом, в якому посилались на те, що 03 квітня 2004 року ОСОБА_5. та ОСОБА_6 вчинили умисний злочин, передбачений ч.2 ст. 296 КК України з заподіянням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2. Спільними, умисними діями відповідачів було заподіяно матеріальну та моральну шкоду позивачам.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1. просили стягнути солідарно з відповідачів: на користьОСОБА_2. грошову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 7 380 грн. одноразово для проведення лікування і щомісячно в розмірі мінімальної заробітної плати починаючи з 04 квітня 2007 року; грошову компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 403 200 грн. шляхом щомісячної сплати в розмірі 400 грн., та на користь ОСОБА_1. моральну шкоду в розмірі 33 600 грн. шляхом щомісячної сплати в розмірі 100 грн.; грошову компенсацію за заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 2 000 грн. та 6 820 грн. на придбання путівок для санаторно-курортного лікування.

 

 Рішенням суду першої інстанції позовОСОБА_2. задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_5  ОСОБА_6. солідарно на користьОСОБА_2. 4 090 грн. - вартість медикаментозного лікування шляхом щомісячних платежів в розмірі 200 грн. до повної сплати суми в розмірі 4 090 грн.; стягнуто з ОСОБА_5  ОСОБА_6. солідарно на користьОСОБА_2. грошову компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 12 000 грн. шляхом здійснення щомісячних платежів в розмірі 200 грн. до повної сплати суми 12 000 грн.; зобов'язано ОСОБА_5  ОСОБА_6. в солідарному порядку відшкодувати ОСОБА_2. вартість санаторно-курортної путівки для лікування в санаторії урологічного профілю ( по профілю чоловічого безпліддя) в розмірі 3 000 грн. і в санаторії неврологічного профілю в розмірі 3 000 грн. шляхом перерахування вартості путівок для санаторно-курортного лікування на рахунок організацій,  що нададуть путівки ОСОБА_2 в 2007 році.

Відмовлено ОСОБА_2. в задоволенні вимоги про стягнення грошової компенсації в розмірі 7 380 грн. одноразово за шкоду заподіяну здоров'ю.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1.,  до якої приєднався ОСОБА_2,  просить змінити рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення про задоволення їхніх позовних вимог в повному обсязі.

При цьому рішення суду в частині вирішення вимог про стягнення 4 090 грн.,  зобов'язання відповідачів солідарно відшкодувати ОСОБА_2. вартість санаторно-курортних путівок у 2007 році не оскаржується.

Узагальнені доводи апеляційної скарги: невідповідність висновків суду обставинам справи,  порушення та неправильне застосування норм матеріального права,  порушення норм процесуального права.

В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали доводи апеляційної скарги,  а відповідачі вважили,  що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так,  згідно  ст.  23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди,  завданої внаслідок порушення її прав.

 

 Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2)        у душевних стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів;

3)        у душевних стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4)  у приниженні честі та гідності фізичної особи,  а також ділової репутації

фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення,  глибини фізичних та душевних страждань,  погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації,  ступеня вини особи,  яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування,  а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди,  яка підлягає відшкодуванню,  та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово,  якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1166 ЦК України передбачено,  що майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода,  завдана майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Особа,  яка завдала шкоди,  звільняється від її відшкодування,  якщо вона доведе,  що шкоди завдано не з її вини.

Шкода,  завдана каліцтвом,  іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили,  відшкодовується у випадках,  встановлених законом.

Шкода,  завдана правомірними діями,  відшкодовується у випадках,  встановлених цим Кодексом та іншим законом.

 

 Згідно  ст.  1190 ЦК України особи,  спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди,  несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб,  які спільно завдали шкоди,  у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Відповідно до  ст.  1195 ЦК України фізична або юридична особа,  яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі,  зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід),  втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності,  а також відшкодувати додаткові витрати,  викликані необхідністю посиленого харчування,  санаторно-курортного лікування,  придбання ліків,  протезування,  стороннього догляду тощо.

У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи,  яка в момент завдання шкоди не працювала,  розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Шкода,  завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,  відшкодовується без урахування пенсії,  призначеної у зв'язку з втратою здоров'я,  або пенсії,  яку вона одержувала до цього,  а також інших доходів.

Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди,  завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Статтею 1202 ЦК України встановлено,  що відшкодування шкоди,  завданої каліцтвом,  іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого,  здійснюється щомісячними платежами.

За наявності обставин,  які мають істотне значення,  та з урахуванням матеріального становища фізичної особи,  яка завдала шкоди,  сума відшкодування може бути виплачена одноразово,  але не більш як за три роки наперед.

Стягнення додаткових витрат,  передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу,  може бути здійснене наперед у межах строків,  встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи,  а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки,  оплата проїзду,  оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Згідно  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі.

 

 Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі,  виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції вірно встановлено,  що 03 квітня 2004 року відповідачі вчинили злісне хуліганство,  групою осіб,  з заподіянням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2. 20 вересня 2005 року кримінальні справа відносно ОСОБА_6.,  ОСОБА_5 закрита на підставі акта амністії.

Як убачається із матеріалів справи,  позивачка ОСОБА_1. не надала суду жодного доказу на підтвердження вимоги про стягнення грошової компенсації за шкоду та збитки заподіяні злочином у розмірі 2 000 грн. це витрати,  як стверджує позивачка,  понесені на лікуванняОСОБА_2. відразу після отримання ним тілесних ушкоджень.

Тому суд першої інстанції на законних підставах відмовив в задоволенні цієї вимоги,  і доводи апеляційної скарги цього висновку суду не спростовують.

Суд першої інстанції на законних підставах відмовив ОСОБА_1. в задоволенні вимоги про стягнення грошових коштів на її санаторно-курортне лікування в сумі 6 820 грн.,  оскільки таке відшкодування можливе лише особі,  якій безпосередньо заподіяно шкоду внаслідок злочинних дій.

Отже доводи апеляційної скарги в цій частині не дають підстав для перегляду судового рішення.

Що стосується вимоги про стягнення на користьОСОБА_2. матеріальної шкоди одноразово за три роки (з 03 квітня 2004 року по 03 квітня 2007 року) в розмірі 7 380 грн. та щомісячно в розмірі мінімальної заробітної плати починаючи з 04 квітня 2007 року,  то ця вимога,  як вірно зазначив суд першої інстанції,  не грунтується на вищезгаданих законах,  бо уОСОБА_2. не відбулись втрата чи зменшення професійної або загальної працездатності,  отже доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги не приймаються.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди 12 000 грн.,  який був стягнутий на користьОСОБА_2.,  визначений судом першої інстанції в строгій відповідності зі  ст.  23 ЦК України. Підстав для його перегляду колегія суддів не вбачає.

В той же час,  суд першої інстанції помилково відмовив ОСОБА_1. в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

 

Колегія суддів вважає,  що позивачка зазнала душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів щодо її сина (п.2 ч. 1  ст.  23 ЦК України).

За таких обставин,  рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню,  в зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права,  з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цієї позовної вимоги та стягнення з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1.,  з урахуванням положень ч.3  ст.  23 ЦК України,  вимог розумності і справедливості,  моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Рішення суду першої інстанції в частині вимогиОСОБА_2. про відшкодування додаткових витрат на придбання ліків (медикаментозне лікування) підлягає зміні,  оскільки висновок суду про те,  що сума 4 090 грн. має стягуватись з відповідачів шляхом здійснення щомісячних платежів в розмірі по 200 грн. до повної сплати 4 090 грн.,  не відповідає вищезгаданим нормам матеріального права. В даному випадку,  закон передбачає стягнення 4 090 грн. одноразово.

З відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі по 14,  88 грн. з кожного,  та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь держави по 15 грн. з кожного.

В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін,  а апеляційна скарга без задоволення.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  303,  307 п.п.3,  4  ст.  309  ст.  ст.  313,  316,  319 ЦПК України,  колегія суддів

ВИРІШИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м.  Суми від 22 грудня 2006 року в частині вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Позов ОСОБА_1 в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5,  ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі п'ять тисяч (5 000) грн.

 

 Змінити рішення Ковпаківського районного суду м.  Суми від 22 грудня 2006 року в частині вимоги ОСОБА_2 про відшкодування додаткових витрат на придбання ліків (медикаментозне лікування).

Стягнути з ОСОБА_5,  ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_2 на відшкодування додаткових витрат на придбання ліків 4090 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір 14,  88 грн. на користь держави на рахунок 31410537700002,  МФО 837013,  код отримувача 23636315,  код платежу 22090100,  банк ГУДКУ в Сумській обл. та 15 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи на рахунок 31214259701002; КБКД 22050000,  одержувач Державний бюджет м.  Суми,  код 23636315,  банк ГУДКУ в Сумській області,  МФО банку: 837013.

Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір 14,  88 грн. на користь держави на рахунок 31410537700002,  МФО 837013,  код отримувача 23636315,  код платежу 22090100,  банк ГУДКУ в Сумській обл. та 15 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи на рахунок 31214259701002; КБКД 22050000,  одержувач Державний бюджет м.  Суми,  код 23636315,  банк ГУДКУ в Сумській області,  МФО банку: 837013.

В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м.  Суми від 22 грудня 2006 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.