ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.09.2006 | Справа №2-15/12612-2006А |
(10 г. 00 хв.)
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :
Судді Іщенко І.А.
при секретарі Козлової Г.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За участю представників сторін:
Від позивача - Юркевич І.Ю., довіреність № 005-Д від 03.01.2006 р. у справі
Від відповідача – Носач П.А., довіреність № 186 від 17.04.2006 р. у справі
За адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, м. Сімферополь
До відповідача: Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Кримському регіоні” Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”, м. Сімферополь
Про визнання неправомірною та відміну постанови
ВСТАНОВИВ:
ВАТ „Крименерго” звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Кримському регіоні” Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” про визнання неправомірною та відміну постанови № 65-кр від 29.06.2006р. про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику у сумі 5100, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначена постанова прийнята відповідачем з перевищенням повноважень, оскільки штраф застосовано за невиконання припису, вимоги якого не засновані на нормах діючого законодавства.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. У судовому засіданні, яке відбулось 30.08.2006 р., позивач в порядку статті 51Кодексу адміністративного судочинства України змінив позовні вимоги та просить суд постанову № 33-кр від 22.03.2006 р. скасувати (а.с.25)
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на правомірне застосування штрафу, підстави чого викладені у відзиві на позовну заяву та у додатковому відзиві на позовну заяву (а.с.21,40-41)
У судовому засіданні встановлено, що ВАТ „Крименерго” за замовленням були видані СПД Хачібабову А.Г. технічні умови на електропостачання бази відпочинку: ТУ № 61-07-1179 від 28.12.2005 р.(а.с.61-63)
31.03.2006 р. начальником Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в АР Крим, яка входить до складу Регіональної державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Кримському регіоні був винесений припис № 03/09 від 31.03.2006 р. до ВАТ „Крименерго” про відміну пунктів вищезазначеного ТУ в строк до 14.04.2006 р.(а.с.6)
15.06.2006 р. Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в АР Крим було перевірено виконання припису, про що складено акт перевірки № 03/07(а.с.8) У акті зазначено, що позивачем не були виконані вимоги припису № 03/09 від 31.03.2006 р.
29.06.2006 р. Постановою № 65-кр Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в АР Крим накладено штраф у розмірі 5100, 00 грн.(а.с. 7)
При винесенні Постанови № 65-кр від 29.06.2006 р., відповідач керувався статтею 27 Закону України „Про електроенергетику”.
Стаття 1 Закону України „Про електроенергетику” № 575/97-ВР від 16.10.1997 р. до споживачів електричною енергією відносить суб’єктів господарської діяльності та фізичніх осіб, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Суб’єктами електроенергетики є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні.
Відповідно до пункту 3 статті 27 Закону України „Про електроенергетику” № 575/97-ВР від 16.10.1997 р. невиконання припису Державної інспекції за режимами споживання електричної та теплової енергії є підставою для накладення штрафу на суб’єктів господарської діяльності. Суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці:
за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об’єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, — штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій — штраф у розмірі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином при винесенні Постанови № 65-кр від 29.06.2006 р. та застосування штрафу відповідач не мав права керуватися цією статтею 27 Закону України „Про електроенергетику”, так як ця стаття передбачає накладення штрафу тільки на суб’єктів господарської діяльності, тобто споживачів електричної енергії, коли як позивач відноситься до суб’єктів електроенергетики - суб’єктів підприємницької діяльності.
Пунктом 12 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 665,до завдань та функцій державного енергетичного нагляду віднесено розгляд та вирішення в межах своєї компетенції питань, що виникають у споживачів та суб’єктів електроенергетики.
Це положення з урахуванням статті 9 Закону України „Про електроенергетику” слід розуміти таким чином, що питання, які можуть бути вирішені Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії мають належати до її компетенції, тобто стосуватися електричних і тепловикористовуючих установок та теплових мереж, а не спорів що виникають при виконанні господарських договорів і мають вирішуватись у судовому порядку.
Технічні умови, які видає ВАТ „Крименерго” є невід'ємною частиною договору про приєднання до електричних мереж.
Замовник має право обґрунтовано відхилити деякі вимоги ТУ, проте це повинне бути узгоджено з організацією, що видала ТУ, згідно пункту 3.2. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж. СПД Хачібабов А.Г. не звертався в ВАТ „Крименерго” з запереченнями до ТУ.
Згідно статті 15 Цівільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цівільного кодексу України передбачає особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.
Таким чином відповідач втрутився в договірні відношення, зобов'язавши вносити зміни в ТУ, тоді як сторони договору мають право вирішувати виниклі розбіжності за домовленістю сторін або в судовому порядку.
На підставі викладено, суд приходить до висновку, припис № 03/09 від 31.03.2006 р. з вимогами, які стосуються ВАТ „Крименерго” не як споживача, а як суб’єкта електроенергетики, винесено Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії в АР Крим з перевищенням встановленої Законом України „Про електроенергетику” компетенції.
Спірною Постановою на ВАТ „Крименерго” накладене штраф за ухилення від виконання припису, що абзацом 3 частини 3 статті 27 Закону України „Про електроенергетику” віднесено до правопорушень в енергетиці.
Статтею 19 Конституції України встановлено обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадовіх осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго” в спірних правовідносинах діє не як господарюючий суб’єкт, а як особа до складу якої входить Держенергонагляд, що здійснює контролюючи функції . Відтак є органом державної влади, який уповноважений здійснювати відповідні владні управлінські функції.
Підставою для скасування акту є його невідповідність вимогам закону і/або визначеною законом компетенції органу, який видав цій акт, а обов’язковою умовою є порушення прийняттям такого акту прав і охоронних законом інтересів позивача по справі.
За викладених обставин суд приходить висновку, що Постанова № 65-кр від 29.06.2006 р. суперечить статті 27 Закону України „Про електроенергетику”.
Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Пунктом 3 Розділу VII Прікинцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, розмір судового збору визначається відповідно до підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Таким чином за подачу цієї заяви мало бути сплачено державне мито у розмірі 0, 2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що становить 3, 40 грн.
На підставі пункту 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України вступна та резолютивна частини постанови проголошено та підписано складом суду 14.09.2006 р. з повідомленням сторін про виготовлення постанови суду в повному обсязі 21.09.2006 р. у 10 год.10 хв.
Постанову суду виготовлена у повному обсязі 21.09.2006 р. у 10 год. 10 хв.
Керуючись статтями 94, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії в АР Крим від 29.06.2006 р. № 65-кр скасувати.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банк одержувач: Управління Державного казначейства в АР Крим, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854)на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, 95034 м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6 (26007301320163 у філії КЦО ПИБ у м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 00131400) судові витрати по сплаті державного мита у сумі 3, 40 грн.
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.