донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.05.2011 р.           справа №6/32

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівБойченка К.І., Черноти Л.Ф.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:                      ОСОБА_1  дов. від 07.09.2010 року

ОСОБА_2 дов. № 1922 від 23.12.2008 року

від відповідача:ОСОБА_3дов. від 20.05.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дондіпрошахт»м. Донецьк   

на рішення господарського суду Донецької області

від05.04.2011р.

у справі№ 6/32 (суддя Подколзіна Л.Д.)

за позовомКомунального підприємства «Тепломережа»м. Донецьк  

доПублічного акціонерного товариства «Дондіпрошахт»м. Донецьк

про стягнення 152 566грн. 38коп.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Тепломережа»м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дондіпрошахт»м. Донецьк 152 566грн.38 коп., з яких: 148 660 грн. 31 коп. сума неоплаченої теплової енергії, поставленої за договором на постачання теплової енергії №435 від 01.01.2009р., пеня у сумі 2 615 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 506 грн. 29 коп., інфляційні втрати у сумі 783 грн. 98 коп.

Позивач у заяві від 29.03.2011р. уточнив період виникнення боргу з 01.10.2010р. по 31.12.2010р.

Господарським судом справа розглянута з урахуванням уточнень.

Господарський суд Донецької області рішенням від 05.04.2011р. у справі № 6/32 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Публічне акціонерне товариство «Дондіпрошахт»м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. у справі № 6/32 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги заперечує проти суми боргу, оскільки вважає, що дана сума визначена позивачем як різниця між сумами, які нараховані позивачем у спосіб, що не відповідає умовам договору, і сумами, які розраховані відповідачем відповідно до умов договору та сплачені у встановлені терміни.

Заявник скарги заперечує проти визначення вартості теплової енергії, яка постачалась до головного корпусу, не обладнаного приладом обліку, шляхом множення опалювальної площі на тариф за 1кв.м., оскільки це не передбачено умовами договору, суперечить п.п.2.3, 5.1, 5.8 договору № 435 від 01.01.2009року, не відповідає умовам застосування тарифів, затверджених рішенням Донецької міської ради від 20.02.2009 року № 28/2, тому заявник скарги вважає, що розрахунок сум, що підлягає платі, має здійснюватись саме виходячи з кількості спожитої теплової енергії, а не з кількості квадратних метрів опалюваної площі.

Заявник скарги вважає, що надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, рахунки-фактури не є належними доказами у справі, оскільки складені позивачем в однобічному порядку.

Заявник скарги зазначає, що суд прийняв рішення на користь юридичної особи з ідентифікаційним кодом 09334636, з якою ПАТ «Дондіпрошахт»господарських стосунків не має.   

Представник позивача вважає рішення господарського суду від 05.04.2011р. у справі № 6/32 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, представник позивача просив долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи КП «Тепломережа», копію довідки про включення до ЄДРПОУ, копію статуту КП «Тепломережа»та змін і доповнень до нього. Дані документи залучені судовою колегією до матеріалів справи.  

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

Між Комунальним підприємством „Тепломережа” (поставщик) та Відкритим акціонерним товариством „Дондіпрошахт” (споживач) 01.01.2009 року укладено договір № 435 на поставку теплової енергії, за умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання поставити теплову енергію, а відповідач зобов’язався прийняти та здійснити оплату отриманої теплової енергії.

Відкрите акціонерне товариство „Дондіпрошахт” згідно наказу Мінвуглепрому України №298 від 11.08.2010р. перейменовано у Публічне акціонерне товариство „Дондіпрошахт” та стало правонаступником всіх прав та обов’язків Відкритого акціонерного товариства „Дондіпрошахт”.

У пункті 5.1 договору визначено, що облік теплової енергії виконується за приборами обліку або за їх відсутністю, розрахунковим засобом.

Відповідно до п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Пред’явлення рахунків виконується: на проведення авансових платежів  до 10 числа, на проведення  остаточного розрахунку не пізніше 25 числа. Оплату за послуги теплопостачання споживач виконує до 10 числа місяця, що слідує за звітним, згідно рахунку, наданого постачальником. Абонент має право здійснити оплату за кілька місяців наперед. (п. 6.3 договору)          

Як вбачається з матеріалів справи за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року позивачем відповідачеві надані послуги з теплопостачання, що підтверджується наявними у справі документами, у тому числі актом на включення опалення від 05.10.2010р.

Позивач, вважаючи, що рахунки-фактури по оплаті теплової енергії оплачені частково, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 148 660грн. 31коп.  

Згідно із ст.20 ЗУ «Про теплопостачання»№ 2633 від 02.06.2005 року тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб’єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку є регульованими, а отже не можуть встановлюватись за домовленістю сторін.

Відповідно до п.3 ст.31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004р № 1875 органи місцевого самоврядування затверджують тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Рішенням Донецької міської ради №28/5 від 20.02.2009р. „Про корегування тарифів на послуги з теплопостачання і гарячого водопостачання, які надаються Комунальним підприємством ”Тепломережа” бюджетним організаціям та іншим споживачам встановлено з 01.03.2009р. наступні тарифи на тепло постання: Опалення без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за 1кв.м опалювальної площі-22,38грн. без ПДВ; при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період-за 1 Гкал-529,20грн. без ПДВ.

Згідно п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1кв.м. (куб.м.) опалювальної площі квартири (будинку садибного типу).

Прийняті на себе за договором зобов'язання відповідач належним чином не виконав, вартість поставленої теплової енергії за період з  01.10.2010р. по 31.12.2010р. не оплатив, документів, підтверджуючих оплату поставленої теплової енергії у сумі 148 660грн. 31коп. суду не надав.  

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, і відповідач не заперечує проти факту поставки теплової енергії, а відповідачем не надано документів, підтверджуючих оплату отриманої теплової енергії, слід визнати правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 148 660грн. 31коп.                 

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6.4 договору у разі порушення строку оплати, споживач повинен сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином прийняті на себе зобов’язання стосовно оплати отриманої теплової енергії, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про доведеність позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 2 615 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 506 грн. 29 коп., інфляційних втрат у сумі 783 грн. 98 коп.

Доводи заявника скарги про необхідність застосування п.23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 є необґрунтованими.

За приписами п.23 Правил користування тепловою енергією у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Укладений між сторонами договір від 01.01.2009р. №435 не містить умов щодо визначення теплового навантаження.  

Порядок нарахування вартості теплової енергії, відпущеної відповідачу у приміщення, що не має приладів обліку, відповідає умовам договору. За пунктом 5.1 договору облік теплової енергії здійснюється за приладами обліку або, за їх відсутності, розрахунковим методом. Відповідно до рішення від 20.02.2009 № 28/5 тариф на послуги з опалення без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період становить 22 грн. 38 коп. (без ПДВ) за 1 м2 опалювальної площі. Умовами договору сторонами визначено, що застосовується саме тариф за 1 м2 опалювальної площі, рішенням органу місцевого самоврядування встановлено зміни до тарифу, визначеного договором, сторонами договору не вносились будь-які зміни до договору в частині порядку розрахунку вартості отриманих послуг з опалення.

Тому, посилання заявника скарги на необхідність застосування п.23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 є безпідставними.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. у справі № 6/32 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

В резолютивній частині рішення від 05.04.2011р. у справі № 6/32 господарським судом допущена описка щодо ЗКПО позивача, яку, у відповідності до ст.89 ГПК України, господарський суд вправі виправити, оскільки ця описка не зачіпає суті рішення.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дондіпрошахт»м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. у справі № 6/32 залишити без змін.

Головуючий                                                                   Т.А. Шевкова

Судді          К.І. Бойченко    

          Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

                                                                                1 –позивачу                                        

                                                                                2 –відповідачу                                        

                                                                                3 –до справи                                        

                                                                                4 –гос. суду Донецької області                                                                                                                        5 – ДАГС