донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.05.2011 р. справа №16/178/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Волкова Р.В.
суддівНовікової Р.Г., Калантай М.В.
за участю представників сторін:
від кредиторів:не з’явився
від боржника:
від ПАТ „Креді Агріколь Банк”:
від ПАТ „УкрСиббанк”:
не з’явився
ОСОБА_1 за дов. №737 від 03.03.2011р.
ОСОБА_2за дов. №11 від 05.01.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиПублічного акціонерного товариства „Креді Агріколь Банк” м. Київ
Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” м. Харків
на ухвалу
господарського суду Запорізької області
від22.03.2011 р.
у справі№ 16/178/10 (суддя Ніколаєнко Р.А.)
за заявою кредитораМелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області м. Мелітополь Запорізька область
до боржникаПриватного підприємства „Алекс” с. Костянтинівка Мелітопольський район Запорізька область
пробанкрутство
В С Т А Н О В И В:
Господарським судом Запорізької області 22.03.2011 по справі № 16/178/10 винесено ухвалу, якою затверджено звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та витрати ліквідатора, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс приватного підприємства „АЛЕКС” с.Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, ліквідовано юридичну особу ПП „АЛЕКС”, припинено провадження по справі, визнані погашеними вимоги що залишились незадоволеними за недостатністю майна, зобов‘язано ліквідатора передати до архіву фінансово-господарські документи банкрута.
Публічне акціонерне товариство „КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” м.Київ (до 21.08.2011 назва банку була Публічне акціонерне товариство „ІНДЕКС-БАНК”, далі апелянт-1) не погодилось з прийнятою ухвалою та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить хвалу скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Посилається на порушення судом норм чинного законодавства та неповне з‘ясування обставин справи.
Вказує, що зобов‘язання боржника перед банком були забезпечені шляхом укладання договору іпотеки не житлового приміщення, укладеного банком з громадянином ОСОБА_3. Наголошує, що після ліквідації банкрута та припинення основного зобов‘язання боржника, припиняться і зобов‘язання ОСОБА_3. щодо іпотеки відповідно до ст.17 Закону України „Про іпотеку”. Вважає, що за таких обставин суд повинен був встановити на проведення ліквідаційної процедури максимальний передбачений ст.22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строк в 12 місяців з можливістю продовження його ще на 6 місяців. Не згоден з відмовою суду у задоволенні клопотання Банку про оголошення перерви в межах строку, відведеного на ліквідаційну процедуру.
Не погоджується з віднесенням своїх вимог до четвертої черги, вважає що їх слід віднести до першої черги, оскільки ст.31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не визначено чиїм саме майном має бути забезпечено вимоги кредитора для віднесення їх до 1 черги.
Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” м.Харків (далі апелянт-2) також не погодилось з прийнятою ухвалою та звернулося з апеляційною скарго, в якій просить ухвалу суду скасувати та продовжити строк ліквідаційної процедури боржника.
В обгрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не заявлення ліквідатором клопотання до господарського суду про перехід до загальної процедури у справі про банкрутство в зв‘язку з виявленням майна боржника, невжиття ліквідатором заходів до розшуку, виявлення та повернення майна банкрута яке знаходиться у третіх осіб, безпідставне відхилення клопотання банку про відкладення розгляду справи, помилковість тверджень суду про часткове погашення заборгованості боржника перед банком у розмірі 55016,73грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянтів, судова колегія встановила наступне.
Мелітопольською ОДПІ в порядку ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” було подано заяву по порушення справи про банкрутство ПП “Апекс” в зв’язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням, ненаданням більше року податкової звітності та неспроможністю виконати зобов’язання перед бюджетом.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.07.2010 заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 16/178/10
Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.08.2010 приватне підприємство “Алекс” (72364, с.Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, вул.Дорожня, буд.36 кор.1, код ЄДРПОУ 23792297) визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.
Господарським судом Запорізької області 22.03.2011 по справі № 16/178/10 винесено ухвалу, якою затверджено звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та витрати ліквідатора, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс приватного підприємства „АЛЕКС” с.Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, ліквідовано юридичну особу ПП „АЛЕКС”, припинено провадження по справі, визнані погашеними вимоги що залишились незадоволеними за недостатністю майна, зобов‘язано ліквідатора передати до архіву фінансово-господарські документи банкрута.
Саме ця ухвала є предметом апеляційного оскарження.
В своїй заяві про грошові вимоги до Боржника, апелянт-1 вказував на наявність заборгованості за Кредитним договором № 4/2007 від 30.01.2007 року, Договором про надання овердрафту № 5-о/2008 від 07.02.2008 р., Кредитним договором № 29/2008 від 26.03.2008 р. на суму 1532659,35 грн. За результатом проведеної ліквідаційної процедури борг перед апелянтом-1 був частково погашений в сумі 55016,73 грн.
З метою забезпечення виконання вищевказаних зобов'язань Боржника перед Апелянтом-1, між банком та громадянином Єрмоленком Олександром Вячеславовичем 26.03.2008 р. був підписаний Договір іпотеки нежитлового приміщення № 38-з.
Апелянт-1 зазначає, що відповідно до ст.609 Цивільного кодексу України та ст.205 Господарського кодексу України зобов'язання суб'єкта господарюванню припиняється його ліквідацією. Тобто після прийняття судом оскарженої про ліквідацію Боржника з подальшим виключенням його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, всі зобов'язання цієї юридичної особи - припиняються.
Стаття 17 Закону України «Про іпотеку»визначає, що іпотека припиняється припиненням основного зобов'язання.
Таким чином, апелянт-1 вказує, що після виключення Боржника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців його зобов'язання за Кредитними договорами припиняються, а як наслідок, припиняється майнова порука Єрмоленка Олександра Вячеславовича за Договором іпотеки. Це в свою чергу позбавить Банк можливості задовольнити свої майнові вимоги до Боржника за рахунок предмета іпотеки, який перебуває у власності Іпотекодавця - Єрмоленка О.В.
Апелянт-1 також вказує на заявлення відповідного клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні та перенесення слухання справи до 19.08.2011. з урахуванням встановленого ст.22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” 12ти місячний строк на проведення ліквідаційної процедури з можливістю продовження його ще на 6 місяців. Посилається на ст.77 Господарського процесуального Кодексу України.
Дійсно, в забезпечення виконання грошових зобов‘язань боржника перед апелянтом-1 між останнім та громадянином Єрмоленком Олександром Вячеславовичем 26.03.2008 р. був підписаний Договір іпотеки нежитлового приміщення № 38-з. Також 13.05.2010 був вчинений виконавчий надпис № 702, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець К.Є. про звернення стягнення на вказане нежитлове приміщення.
Таким чином, твердження апелянта-1 про можливість задоволення його вимог за рахунок вищевказаного предмету іпотеки відповідають дійсності та безпідставно не були прийняті місцевим господарським судом до уваги.
Відповідно до п.2 ст.22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
Вищенаведені обставини свідчать про те, що не було вжито всіх необхідних заходів для забезпечення погашення вимог кредиторів.
Згідно з п.1 ст.32 вказаного Закону, ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс з додатками лише після завершення усіх розрахунків з кредиторами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
П.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.
П.2 ст.32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначає, що якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Вищевказане свідчить про прийняття місцевим господарським судом ухвали про ліквідацію банкрута та про припинення провадження по справі без повного та всебічного дослідження обставин справи, та відповідно до вимог ст.104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для скасування судового рішення.
Апелянт-1 також не погоджується з віднесенням його вимог до четвертої черги, вважає що їх слід віднести до першої черги, оскільки ст.31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не визначено чиїм саме майном має бути забезпечено вимоги кредитора для віднесення їх до 1 черги. При цьому посилається на забезпечення зобов'язань Боржника перед Банком шляхом укладання між Банком та громадянином Єрмоленком Олександром Вячеславовичем 26.03.2008р. договору іпотеки нежитлового приміщення № 38-з.
З цього приводу судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду та також вважає, що виходячи з системного аналізу Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до першої черги задоволення відносяться вимоги, що забезпечені заставою саме майна боржника.
Стаття 33 Господарського процесуального Кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Щодо доводів ПАТ „УкрСиббанк” судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.6 ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.
Таким чином, перехід до судових процедур у справі про банкрутство є не обов‘язком, а лише правом суду, яке він реалізує залежно від обставин справи та наявності відповідного клопотання.
Стосовно тверджень про безпідставне відхилення місцевим господарським судом клопотання ПАТ „Укрсиббанк” про відкладення розгляду справи,
Щодо доводів про помилковість тверджень суду про часткове погашення заборгованості боржника перед ПАТ „Укрсиббанк” у розмірі 55016,73грн., судова колегія звертає увагу сторін на прийняття місцевим господарським судом 31.03.2011 ухвали по справі про виправлення описки в мотивувальній частині оскарженої ухвали, в тому числі стосовно цієї суми.
Вимога апелянта-2 до апеляційної інстанції продовжити строк ліквідаційної процедури приватного підприємства „Алекс” не може бути задоволена, оскільки встановлення строку ліквідаційної процедури не було предметом дослідження в суді першої інстанції і цей строк може бути визначений судом першої інстанції залежно від подальшого провадження по цій справі про банкрутство ПП „Алекс”.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку про неповне з‘ясування місцевим господарським судом всіх обставин по справі та про передчасність ліквідації банкрута та припинення провадження по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 36, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” м.Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.03.2011 по справі № 16/178/10 задовольнити.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” м.Харків на ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.03.2011 по справі № 16/178/10 задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.03.2011 по справі № 16/178/10 скасувати.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у касаційному порядку.
Головуючий Р.В. Волков
Судді: Р.Г. Новікова
М.В. Калантай
Надруковано: 9 прим.
2-заявнику
1-боржнику
2-кредиторам
1-арб.керуючому
1-госп суду 1- у справу
1- ДАГС