КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-151/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі
головуюча суддя Шуляк Л.В.
при секретарі Колесниченко Л.К.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та територіальної громади міста Макіївки в особі Макіївської міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
4 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим під час розгляду справи позовом до ОСОБА_2 та територіальної громади м. Макіївки в особі Макіївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом на самочинно збудоване нерухоме майно, що залишилось після смерті її батьків, мотивуючи свої вимоги тим, що відсутність у спадкодавців права власності на самочинно збудоване нерухоме майно унеможливлює прийняття нею спадщини.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, підтримала позовні вимоги, в обгрунтування яких послалась на обставини, викладені у позовній заяві, та пояснила, що її батько ОСОБА_3 на відведеній йому у встановленому законом порядку земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Макіївка, вул. Риночна, 51, без затвердженої проектно-технічної документації самочинно побудував жилий будинок та господарчі споруди, технічний стан яких спеціалістами визнано задовільним. 18 листопада 1967 року батько помер і після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належного останьому домоволодіння, спадкоємцями першої черги за законом були вона, її брати - ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_4, які фактично прийняли спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном. 1 вересня 1989 року помер її брат ОСОБА_3, який ніколи не був одруженим. Після його смерті відкрилась спадщину у вигляді належної йому часті спірного нерухомого майна, спадкоємцем першої черги якої за законом була їх мати, яка фактично прийняла спадщину. 27 жовтня 1998 року мати померла і після її смерті відкрилася спадщина у вигляді належної останній частки у вищезазначеному домоволодінні, спадкоємцями першої черги за законом якого є вона та її брат ОСОБА_2, який спадщину не отримав і отримувати не бажає. Після смерті матері вона постійно опікувалась спірним майном, обробляла город та сад, практично повністю відновила будинок, поселила до нього свого сина, у неї знаходяться всі документи на будинок, вона сплачує всі комунальні платежі і податки, а з весни 2008 року стала сама у ньому постійно проживати разом зі своїм чоловіком, що свідчить про прийняття нею спадщини. Однак прийняти спадщину за законом вона позбавлена можливості, оскільки на самочинно збудоване нерухоме майно спадкодавці не набули права власності. Після смерті батьків вона не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, бо в силу юридичної необізнаності вважала, що у цьому немає потреби, оскільки вона фактично її прийняла.
Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті її батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з*явився, подавши заяву про можливість розгляду справи за його відсутності та нотаріально посвідчену заяву в якій зазначено, що позов ОСОБА_1 визнає, спадщина ним не прийнята і приймати її він не бажає.
Відповідач - територіальна громада м. Макіївки, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, подавши заяву про можливість розгляду справи за відсутності її представника, не заперечують проти задоволення позову ОСОБА_1
Вислухавши пояснення позивачки, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України) установив наступне.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому у подружжя народилось троє дітей: сини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. 7 травня 1991 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8, у з*язку з чим змінила прізвище на „Лосеву".
Відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 10 жовтня 1958 року, укладеного на підставі рішення виконкому Кіровської районної ради депутатів трудящихся № 8 від 18 березня 1954 року, ОСОБА_3 виділено земельну діляку № 51, площею 528 кв. м по вулиці Риночна, в селищі „Ново- робоче містечко" м. Макіївки. В подальшому будинку присвоєно № 29.
За даними технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок № 29 по вулиці Риночній в м. Макіївка, виготовленого службовою особою комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки», станом на 2 жовтня 2008 року на земельній ділянці № 29 по вул. Риночній м. Макіївки розташовані: індивідуальний житловий будинок садибного типу по плану літера А-1 із загальною площею приміщень 45, 1 кв. м., житловою 28, 4 кв. м. ; літня кухня літера Б-1, тамбур літера б-1, прибудова літера б 1, уборна літера Г-1, огорожа, водопровід.
Приписами статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до технічного висновку стану спірних господарчих споруд і житлового будинку, проведеного спеціалістами комунального підприємства градобудівництва, архітектури та проектування, яке має ліцензію на виконання таких робіт серії АБ № 104413, на земельній ділянці № 29 по вулиці Риночна м. Макіївки самочинно побудовано жилий будинок під літерою А-1 загальною площею 45, 10 кв. м, у тому числі житловою 28, 40 кв. м. та господарчі споруди літня кухня під літерою Б-1, з прибудовами під літерамит б-1, б 1, уборна під літерою Г-1., огорожа та водовід. Зазначені об*єкти нерухомого майна мають задовільний технічний стан, допущені до експлуатації.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4. її домоволодіння має спільну межу зі спірним домоволодінням. За життя спадкодавець ОСОБА_3 в межах своєї земельної ділянки зі сторони їх сумісної межі побудував будинок та надвірні будівлі: літню кухню з прибудовами, уборну, що не порушує її прав.
Житловим будинком, як визначено положеннями статі 380 ЦК України, є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно -правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, дані зазначені в акті технічного обстеження та технічного паспорту комунального підприємства - бюро технічної інвентаризації, суд дійшов до висновку, що самочинна забудова об’єктів нерухомого майна здійснена ОСОБА_3 в межах належної земельної ділянки. При споруджені ним не було допущено істотних порушень будівельних норм і правил, в результаті самочинного будівництва не порушені суспільні інтереси та законні права інших осіб. Зважаючи на те, що спірне нерухоме майно не було зареєстроване в бюро технічної інвентаризації, суд визнає факт належності ОСОБА_3 домоволодіння, розташованого за адресою: м. Макіївка, вул. Риночна, 29.
18 листопада 1967 року ОСОБА_3 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть виданим Центрально - Міським бюро ЗАГС м. Макіївки Донецької області від 20 листопада 1967 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, у вигляді належного останньому нерухомого майна, спадкоємцями першого черги за законом якого були: дружина померлого -ОСОБА_4 діти сини - ОСОБА_5, ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_1
Правовідносини щодо встановлення факту прийняття спадщини суд вважає за необхідне розглянути на підставі законодавства, що діяло на момент її виникнення, відповідно до положень п. 5 Заключних і перехідних положень ЦК України 2004 року.
Як передбачено ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Зазначені дії повинні бути зроблені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
За даними Третьої Макіївської нотаріальної контори на ім*я спадкодавця ОСОБА_3, який помер 18 листопада 1967 року спадкова справа не була відкрита, від імені останнього заповіти посвідчені не були, свідоцтво на право спадщину не видавалось.
На час смерті ОСОБА_3 його дружина та діти, які на час відкриття спадщині були неповнолітніми, були зареєстровані та проживали у спірному будинку, що підтверджено даними домової книги, а тому вступили в управління та володіння спадковим майном. 1 вересня 1989 р. ОСОБА_5 помер у віці 38 років, про що 4 вересня 1989 року в відділі реєстрації актів цивільного стану Центрально - Міського району м. Макіївки Донецької області зроблено актовий запис № 1341 і після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної останньому частки у спірному нерухомому майні, єдиним спадкоємцем першої черги за законом якого була його мати - ОСОБА_4, яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
27 жовтня 1998 р. ОСОБА_4 померла у віці 68 років, про що 27 жовтня 1998 року в міському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Макіївки зроблено актовий запис № 2094. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з належної останній частки будинку № 29, по вулиці Риночна в м. Макіївка, спадкоємцями першої черги за законом якої є її діти: дочка - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2
За даними Третьої Макіївської нотаріальної контори на ім*я спадкодавця ОСОБА_4 0.1. спадкова справа не була відкрита, від імені останньої заповіти посвідчені не були, свідоцтво на право спадщину не видавалось.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_10 займалась організаціє похорону матері, після чого розпорядилась її особистими речами, зробила капітальний ремонт у будинку, перекрила дах, замінила вікна та двері на пластикові, відремонтувала фундамент будинку, підвела до будинку воду та каналізацію, замінила електричну проводку, поселила у нього свого сина, разом з яким обробляла город, збирала врожай, відновила сад, сплачувала вся комунальні платежі та податки, у неї знаходиться договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, технічна документація на будинок та домова книга. З весни 2008 року вона разом з чоловіком та сином постійно проживає у спірному будинку.
Зазначені обставини підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_9 Факт проведення позивачкою оплати всіх комунальних послуг підтверджені відповідними квитанціями.
Аналізуючи викладене, суд визнає, що ОСОБА_1 виконала дії які свідчать про прийняття нею спадщини, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_4, а тому визнає, що позивачка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Відповідно роз’яснень викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 24.06.1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», з відповідними змінами та доповненнями, передбачений ст. 549 ЦК України шестимісячний термін для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою зацікавленої особи, за доведеністю поважності його пропуску. Якщо у встановлений термін позивач вступивши в управління чи володіння спадковим майном, або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права власності на спадкове майно, а не про продовження строку прийняття спадщини.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені сторонами в силу ст. 60 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, яке відкрилося після смерті її батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому визнає її позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212 - 215, 376, 380, Цивільного процесуального кодексу України, статтями 529, 548, 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на: житловий будинок (літера А-1), загальною площею приміщень 45, 10 кв. м., житловою - 28, 40 кв. м; господарчі споруди: літню кухню (літ. Б-1), тамбур (літера б-1), прибудову (літера б-1) уборну (літ. Г-1), водовід та огорожу, розташовані за адресою: Донецька область, місто Макіївка, вулиця Риночна, будинок № 29, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 18 листопада 1967 року, та ОСОБА_4, померлої 27 жовтня 1998 р.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: з оригіналом згідно.
Рішення суду набрало законної сили 27 квітня 2009 року