Справа № 2-3072/2008р.
РІШЕННЯ
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
29.05.2009 p. Ленінський районний суд м. Луганська
в складі:
головуючого судді Таранової О.П.., при секретарі: Великоцькій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку квартири на підставі рішення суду про встановлення факту проживання однією родиною чоловіка та жінки без шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1, про визнання права власності на 1/2 частину квартири у порядку спадкування
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася з позовом до відповідачів про визнання права власності на 1/2 частку квартири на підставі рішення суду про встановлення факту проживання однією родиною чоловіка та жінки без шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що Ухвалою Ленінського районного суду від 29.10.2008 року в порядку окремого провадження встановлено факт проживання між нею і ОСОБА_4, однією родиною без шлюбу в період з 28 вересня 1993 року по 18 листопада 1994 року.Під час спільного проживання однією сім’єю без шлюбу ними на спільні кошти купили квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, не заперечував проти того, що позивачка дійсно має право на 1/2 частину спірної квартири, оскільки вона дійсно мешкала з його померлим батьком однією родиною і це встановлено рішенням суду і по друге, позивачка вкладала свої гроші в придбання квартири, які вона заробляла самостійно від померлого, як журналіст і мала заробіток більше ніж померлий ОСОБА_5.
Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала і у його задоволенні просила відмовити вважаючи, що позовна давність відносно поділу майна, заявленого після розірванню шлюбу з померлим ОСОБА_5 у позивачки сплила 18 листопада 1997 року і звернулась із зустрічним позовом в якому ставить питання до ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 у порядку спадкування, яка належала їх померлому батькові - ОСОБА_5 на праві власності. В обґрунтування свого позову ОСОБА_3 послалася на те, що вона є спадкоємцем першої черги, і у встановлений ст. 1269 ЦК України строк подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини юна належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ст, .392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється.
Відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_3 визнав частково, оскільки вважає, що !/2 частини квартири була придбана позивачкою за її власні кошти, яка вона заробляла в якості журналіста і її внесок у придбання квартири був значно вищий ніж у померлого, оскільки вона як журналіст завжди мала більш вищу оплату чим померлий ОСОБА_5, вважає, що як спадкоємці першої черги він та позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 мають право по 1/4 частині в спірній квартирі. Третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_1 просила зустрічний позов задовольнити частково. Суд, вислухавши сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності прийшов до наступного:
Як встановлено у судовому засіданні 06 вересня 2007 року помер ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії 1-ЕД № 130241, видане 13 вересня 2007 року, Ленінським відділом РАІДС ЛМУ, актовий запис №779 від 13 вересня 2007 року).
Померлий був батьком ОСОБА_7 і ОСОБА_8. ОСОБА_1 - колишня жінка померлого, шлюб із якою був розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 28.09.1993 року Ухвалою Ленінського районного суду від 29.10.2008 року в порядку окремого провадження встановлено факт; що позивачка - ОСОБА_1, і її колишній чоловік, померлий ОСОБА_5 проживали однією родиною без шлюбу в період з 28 вересня 1993 року по 18 листопада 1994 року. Зазначене рішення суду набуло законної сили.. Під час спільного проживання однією сім’єю без шлюбу ними за гроші які позивачка і померлий заробляли, працюючи журналістами, на спільні кошти купили квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується. договором купівлі-продажу квартири, зареєстрованого 23.06.1994 року у П’ятій Луганській державній нотаріальній конторі, реєстр №1-2851, в якому власником вказаний померлий ОСОБА_5. Спірна квартира квартиру за адресою: АДРЕСА_3 складається з: 1 -коридор пл. 6, 8 кв.м., 2 - санвузол пл. 2, 8 кв.м., З - кухня пл. 6, 2 кв.м., 4 - житлова пл. 12, 9 кв.м., 5 -житлова пл. 13, 9 кв.м., І - засклений балкон пл. 1, 8 кв.м. Інвентарна балансова вартість квартири на момент відкриття спадщини складає 11376 грн., що підтверджено Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно МКП БЛ м. Луганська №18025137 від 07.03.2008 р.
Після смерті ОСОБА_5, померлого 06 вересня 2007 року відкрилася спадщина яка складається з вищезазначеної квартири.
Згідно ч.1 ст. 74 Сімейного кодексу України, "якщо чоловік і жінка проживають однією сім’єю, але не одружені між собою, майно, придбане ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними". Той факт, що позивачка ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_5 проживали однією родиною підтверджується ухвалою Ленінського районного суду від 29.10.2008 року в порядку окремого провадження, яким встановлений факт проживання позивачки - ОСОБА_1 і померлого ОСОБА_5 однією родиною без шлюбу в період з 28 вересня 1993 року по 18 листопада 1994 року. Зазначене рішення суду набуло законної сили. Відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що позивачка ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_5 на час придбання укладання померлим договору купівлі-продажу спірної квартири мешкали однією родиною. Той факт, що позивачка приймала участь у придбанні, а саме вкладала зароблені нею кошти від здійснювання нею обов’язків журналіста, підтверджується поясненнями відповідача ОСОБА_2, який пояснив, що позивачка, як і померлий батько, працювала все життя журналістом, мала заробіток значно більший ніж померлий батько, до купівлі спірної квартири їх родина іншого житла не мала. Батьки складали гроші для його навчання, але потім вирішили за гроші, які вони склали для його навчання, витратити на придбання вищезазначеної квартири. Оскільки батьки мешкали разом однією родиною, то питання про те на кого з них буде оформлена квартира між ними не вставав, оскільки померлий завжди визнавав, що ОСОБА_1 є співвласником квартири і їй належить 1/2 частини спірної квартири. Той факт, що позивачка на час укладення договору купівлі - продажу квартири працювала і зароблені гроші витратила на придбання квартири підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які були допитані у судовому засіданні. З урахуванням вищенаведеного, суд визнає, що ОСОБА_1 є співвласницею спірної квартири. Відповідно до ст. 368 ЦК України, загальна власність двох чи більше осіб без визначення долів кожного з них в праві власності є загальною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, в разі виділу долі з майна, яке знаходится в загальній сумісній власності, вважається, що долі кожного з співвласників в праві загальної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено угодою між ними, законом чи рішенням суду. Керуючись ч. 2 ст. 370 ЦК України оскільки між співвласниками даної квартири угодою, законом чи рішенням суду не здійснений виділ чи розділ їх часток, вважається, що долі співвласників у спірній квартирі становлять по 1/2 за кожним із співвласників. А тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 Л, Ф. про визнання за нею права власності на 1/2 частину спірної квартири обґрунтованими і підлягають задоволенню. Посилання відповідачки ОСОБА_3 на те, що позивачкою ОСОБА_1 пропущений срок для звернення до суду із позовом про визнання за нею права на 1/2 частину спірної квартири суд вважає необгрунтованим, оскільки відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка порушила його права, що мало місце і в даному випадку. Позивачка дізналася про те, що існує особа, яка порушує її право тільки під час прийняття спадщини відповідачем ОСОБА_11, а саме у лютому 2008 року, до цього часу їй не було відомо про існування позашлюбної дочки - відповідачки ОСОБА_3, спадкодавця ОСОБА_5, і не могла довідатися про порушення свого права.
Що стосовно вимог відповідачки ОСОБА_3 про визнання за нею права власності у порядку спадкування на 1/ 2 частину на спірної квартири, то суд прийшов до висновку, що її позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячі із наступного:
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/ і яке здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи; часом відкриття спадщини є день смерті особи; місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини; право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, а у разі неохоплення заповітом всієї спадщини - спадкоємці за законом. Відповідно до ст.1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; першу чергу право на спадкування мають дружина /чоловік/ та діти спадкодавця. Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_12, яна ОСОБА_13 відповідно до свідоцтв про народження є рідними дітьми спадкодавця- Соколенко ОСОБА_14, померлого 06 вересня 2007 року (свідоцтво про смерть серії 1-ЕД № 130241, видане 13 вересня 2007 року, Ленінським відділом РАІДС ЛМУ, актовий запис №779 від 13 вересня 2007 року). Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, зареєстрованого 23.06.1994 року у П’ятій Луганській державній нотаріальній конторі, реєстр №1-2851, в якому власником вказаний померлий ОСОБА_5. Судом встановлено, що 1/2 частина в вищезазначеній квартирі належить на праві власності ОСОБА_1, а тому спадкова маса складається з 1/2 частини квартири, яка належала спадкодавцю, а тому діти спадкодавця ОСОБА_2 і ОСОБА_3 мають право на спадкування лише по 1/4 частини спадково маси. З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливим визнати право власності у порядку спадкування за ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_3. М. на 1/4 частину квартири за адресою АДРЕСА_1
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 294, 296, 367 ЦПК України, ст.ст.1216-1223, 1228, 1233-1236, 1245, 1258, 1261, 1268-1270, 1272, 1273 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати право власності за ОСОБА_5, якій помер 06.09.2007 р., на 1/2частку квартири за адресою: АДРЕСА_1.,
Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1., Зобов’язати МКП БТІ м. Луганська внести зміни в Реєстр прав власності на нерухоме майно за номером запису 56245/21 в книзі 1260, а саме - зареєструвати в рівних частках, а саме по 1/2 частині, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 і ОСОБА_5, встановивши, що долі ОСОБА_1 та ‘ ОСОБА_5 в праві загальної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1., є рівними, а саме по 1/2 за кожним із співвласників. Позовні вимоги ОСОБА_12, ОСОБА_15 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_12, ОСОБА_13 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, якій помер 06.09.2007 p., на 1/4частку квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.