Справа № 2-2197/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05. 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі: головуючого судді: Таранової О.П., при секретарі: Великоцькій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в м. Луганську за позовом Кредитної спілки «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2008 року до Ленінського районного суду м. Луганська надійшла позовна Кредитної спілки «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення боргу рафних санкцій по кредитному договору.

В позовній заяві вказано, що 20 липня 2006 року ОСОБА_2 на підставі поданої ним заяви отримав в кредитній спілці «Оберіг» кредит у сумі 2000 грн. терміном на 12 місяців на придбання пральної машини, про що було складено та підписано сторонами кредитний договір №502 від 20.07.2006 року та договір застави нерухомого майна від 20.07.2006 року, що є невід’ємною частиною кредитного договору. Отримання ОСОБА_2 готівкових коштів із каси кредитної спілки підтверджується видатковим ордером від 20.07.2006 року №488.

До січня 2007 року ОСОБА_2 сплачувались частково суми кредиту та відсотків, останній платіж ним було зроблено 04 січня 2007 року, ним було сплачено 664 кредиту та 258, 4 грн. відсотків. До 20.07.2007 року ОСОБА_2 запевняв кредитну спілку, що ним зобов’язання за кредитним договором будуть виконані.

По закінченню строку дії кредитного договору заборгованість по кредиту склала 30 грн., відсоткам - 385, 4 грн.

При спробі зв’язатись з боржником ОСОБА_2 по телефону після 20.07.2007 дружиною боржника ОСОБА_1 було заявлено, що її чолові боржник за вищезазначеним договором помер. Представити довідку про смерть чоловіка вона відмовилась.

Відповідно до довідки, яка була надана 4-ю нотаріальною конторою м. Луганська дружина ОСОБА_2 не зверталась у встановлений законодавством строк про вступ у спадщину. Позивач вважає, якщо відповідачка та її померлий чоловік-боржник за вищезазначеним договором були прописані та мешкали за адресою: м. Луганськ, вул. =ц 5 кв. 25, тому відповідачку-Кварацхелія Н.М. необхідно вважати такою, що прийняла спадщину, позивач просить суд стягнути на користь кредитної спілки «Оберіг» з відповідачки борг її померлого чоловіка на суму 2671, 59 грн. як фактичної спадкоємиці, в тому числі: 1170, 00 грн. - залишок заборгованості по кредиту; 385, 40 грн. і нарахованих і не сплачених відсотків; 92, 32 грн. - пеня за користування кредитними коштами з 20.07.2007 року по 15.01.2008 року; 23, 87 грн. - пеня за несплату відсотків, штраф за порушення умов кредитного договору згідно п.5.2-50 % від суми кредиту.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на те, що останній час вона не проживала з боржником однією родиною. Були прописані за однією адресою в квартирі, яка належить її батькам. Померлий чоловік у своїй власності взагалі нічого не мав. Гроші у позивача померлий брав без її згоди, пральну машинку на отримані кошти від позивача, померлий не придбав. Інших будь-яких спадкоємців після смерті боржника зі слів відповідачки судом не виявлено. В квартирі де мешкає відповідачка із неповнолітніми дітьми і батьками похилого віку, все майно належить батькам. Оскільки померлий чоловік відповідачки грав у ігрових автоматах, то ніякого майна вони не придбали.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд прийшов до наступного:

Судом встановлено, що 20 липня 2006 року ОСОБА_2 на підставі поданої ним заяви отримав в кредитній спілці «Оберіг» кредит у сумі 2000 грн. сроком на 12 місяців на придбання пральної машини, про що було складено та підписано сторонами кредитний договір №502 від 20.07.2006 року (а.с. 8) та договір застави майна від 20.07.2006 року (а.с.9), що є невід’ємною частиною кредитного договору.

Отримання ОСОБА_2 готівкових коштів із каси кредитної спілки підтверджується видатковим ордером від 20.07.2006 року №488 (а.с. 10).

До січня 2007 року ОСОБА_2 сплачувались частково суми кредиту та відсотків, останній платіж ним було зроблено 04 січня 2007 року, ним було сплачено 664 грн. кредиту та 258, 4 грн. відсотків.

По закінченню строку дії кредитного договору заборгованість по кредиту склала 1170, 00 грн., відсоткам - 385, 4 грн.

При спробі зв’язатись з боржником ОСОБА_2 по телефону після 20.07.2007року дружиною боржника ОСОБА_1 було заявлено, що він помер. Представити довідку про смерть чоловіка відповідачка відмовилась.

Відповідно до довідки, виданою 4-ю нотаріальною конторою м. Луганська відповідачка - дружина ОСОБА_2 не зверталась у визначений законодавством строк про вступ у спадщину.

Так, статтею 37 ЦПК встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Відповідно до змісту ст.ст. 1220-1222 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, при цьому спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Статтею 1231 ЦК встановлено, що спадкування обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем, при цьому до спадкоємця переходить обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем, зокрема до спадкоємця переходить обов’язок сплатити і неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. У частинах 4 та 5 статті 1231 ЦК вказано на те, що майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.

Відповідно до правил, встановлених ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Статтею 1281 ЦК передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимога та встановлено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлю частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до вимог частини 4 ст. 10 ЦПК суд повинен сприяти всебічному повному з’ясуванню обставин справи, зокрема роз’яснювати особам, які беруть участі справі, їх права та обов’язки, попереджувати про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Статтею 33 ЦПК встановлено, що суд за клопотанням позивача, припиняючи розгляду, може замінити первісного відповідача належним відповідачем якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучити участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача с залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачка та її померлий чоловік боржник за договором мали двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2 Кетті, 1994 р та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 55-56) Судом з’ясовано відсутність у померлого боржника інших родичів, що за законом мали б право на спадщину. Статтею 11 ЦПК передбачено те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При вирішенні даного спору суд виходить із того, спадкоємиця ОСОБА_1 була б зобов’язана перед кредитором в межах отриманої спадщини, але судом встановлено, що ОСОБА_1 нічого не отримала в спадщину і позивачем не було представлено доказів, які підтверджують що відповідачка отримала щось в спадщину, що свідчить про те, що у відповідачки ніяких зобов’язань перед позивачем не виникло. Так, статтею 37 ЦПК встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Відповідно до змісту ст.ст. 1220-1222 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, при цьому спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Статтею 1231 ЦК встановлено, що спадкування обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем, при цьому до спадкоємця переходить обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем, зокрема до спадкоємця переходить обов’язок сплатити і неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. У частинах 4 та 5 статті 1231 ЦК вказано на те, що майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.

Відповідно до правил, встановлених ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Статтею 1281 ЦК передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимога та встановлено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати п відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлю частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень у судовому засіданні відповідачки у них із померлим ОСОБА_2 є двоє дітей ОСОБА_2 Кетті, 1994 р та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 55-56) Суд з’ясовував, що на час смерті боржника у його власності відсутнє будь яке майно.Так, статтею 37 ЦПК встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Відповідно до змісту ст.ст. 1220-1222 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, при цьому спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Статтею 1231 ЦК встановлено, що спадкування обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем, при цьому до спадкоємця переходить обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем, зокрема до спадкоємця переходить обов’язок сплатити і неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. У частинах 4 та 5 статті 1231 ЦК вказано на те, що майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.

Відповідно до правил> встановлених ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Статтею 1281 ЦК передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимога та встановлено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати п відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлю частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.. Судом встановлено про відсутність у померлого інших родичів, що за законом мали б право на спадщину. Крім того, судом встановлено, що при укладенні ОСОБА_3 Р, К. кредитного договору від 20.07.2006 року ніби то для придбання нової пральної машини - одночасно було укладено і письмовий договір застави майна рухомого майна, зокрема це три телевізора, пральна машина (а.с. 9), і що це зазначене майно в взагалі відсутнє і в наявності його, на момент укладення договору, не було

Таким чином, суд вважає вимоги позову не обґрунтованими та такими що не лягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 58-60, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1281 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволення позовних вимог Кредитної спілки «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду ганської області через Ленінський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення.