ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2011 року Справа № 5005/1895/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 21.04.2011
від відповідача: ОСОБА_2, підприємець
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2011р. у справі №5005/1895/2011
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Дніпропетровськ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
про: стягнення 30 445,55грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2011р. по справі №5005/1895/2011 (суддя Євстигнеєва Н.М.) стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість у сумі 18589,06грн., 3% річних в розмірі 1282,63грн., інфляційні в розмірі 3792,16грн. Провадження у справі щодо стягнення пені в сумі 6781,70грн. припинено у зв’язку з відмовою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від позовних вимог в цій частині.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:
- платіжні документи приєднанні позивачем до справи не відповідають дійсності і це є помилка суду при прийнятті рішення про задоволення позову, а саме накладна №312 від 07.08.2008р. у рішенні суду містить дані про заборгованість перед ОСОБА_3 у сумі 1416,20грн., але на самому ділі заборгованість повинна становити 1084,20грн., так як товар на частину суми у 332,00грн. був бракований та повернутий ОСОБА_3, а сума поставки відповідно зменшена. Відповідно до накладної №390 від 30.10.2008р. з мене судом були стягнуті гроші у сумі 1032,80грн. Насправді заборгованість по поставленому товару була не тільки повністю перерахована мною ОСОБА_3, але й збільшена на 120грн. в розрахунок попередніх не сплачених сум, тощо.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (покупець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (продавець) 20 березня 2008 року був укладений договір №6/08, за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити продукцію (іменовану надалі разом або окремо –товар), що перерахована в специфікаціях, які являються невід'ємною частиною цього договору.
Ціни на товари, що продаються за цим договором, вказані в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору і встановлюються в гривнях (п.2.1 договору).
Сторонами узгоджено та підписано Специфікацію на поставку товару по договору поставки №6/08 від 20.03.20008 року, якою визначили найменування, кількість та ціну товару (а.с.13).
Відповідно до п.2.3 договору кількість товарів, що продаються за цим договором, вказані в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
Позивач на виконання умов договору здійснив поставку відповідачу товару, що підтверджується накладними (а.с.14-24).
Відповідно до п.4.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються у гривнях. Порядок розрахунків –перерахування покупцем грошових коштів згідно рахунків та видаткових накладних на банківський рахунок продавця. Покупець сплачує продавцеві суму грошових коштів за фактично прийняту ним кількість товару згідно з видатковою накладною продавця протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати отримання відповідної партії товару (п.4.2 договору).
Відповідач частково оплатив поставлений товар, що стало підставою звернення до суду з позовом.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За розрахунком позивача заборгованість за поставлений товар по договору №6/08 від 20.03.2008р. з 10.06.2008 по 19.02.2009р. складає 18 589,06грн.
Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що відповідач частково сплатив за спірними поставками заборгованість в сумі 7250грн., що підтверджується оборотною сальдовою відомістю підписаною сторонами.
Крім того, відповідачем частково сплачена поставка за накладною №232 від 10.06.2008р. в сумі 240,3грн. та повернуто товар за накладною №312 від 07.08.2008р. на суму 332грн., проти чого не заперечив представник позивача в судовому засіданні.
Доказів щодо повної сплати заборгованості за договором в період з 10.06.2008 по 19.02.2009р. відповідачем не надано.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенні в розмірі (18 829,39 –(7250 +240,3+332)) 11007,06грн.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За уточненим розрахунком позивача, виходячи з заборгованості в розмірі 11007,06грн., сума інфляційних втрат складає 2245,4грн., а 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов’язання –792,88грн.
Наданий апеляційному суду розрахунок, відповідачем в установленому порядку не спростовано.
Посилання в апеляційній скарзі, у тому числі представника відповідача у судовому засіданні, на повну сплату поставленої продукції шляхом видачі готівки, не може бути прийнято до уваги, оскільки не підтверджується допустимими доказами у справі.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду в частині стягнення заборгованості слід змінити, задовольнивши позов частково щодо стягнення 11007,06грн. - основного боргу, 2245,4грн. - інфляційних втрат та 792,88грн. - 3% річних.
В решті позову відмовити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011р. у справі №5005/1895/2011 (а.с.40).
Судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2011р. у справі №5005/1895/2011 щодо стягнення заборгованості змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: “Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) - 11007,06грн. основного боргу, 2245,4грн. інфляційних втрат, 792,88грн. три відсотка річних, 140,45грн. державного мита та 108,86грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011р. у справі №5005/1895/2011.
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді А.О.Логвиненко
Т.Г.Стрелець