КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4750/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" квітня 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-4750/09/0270
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
при секретарі: Корж В.В.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Могилів-Подільської об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом Чернівецького споживчого товариства до Могилів-Подільської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним рішення суб"єкта владних повноважень та його скасування,-
В С Т А Н О В И В :
Чернівецьке споживче товариство (далі –позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Могилів-Подільської об"єднаної державної податкової інспекції (далі –відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з’ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
03 березня 2009 року на підставі направлень №№ 902159, 902154 від 01.06.2009 року службовими особами ДПА України у Вінницькій області було проведено планову виїзну перевірку магазину «Гастроном», що розташований за адресою: смт. Чернівці, вул. Кірова, 3 та належить позивачу. Дана перевірка проводилась з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 03.06.2009 року. Згідно вказаного акта, позивачем було порушено вимоги п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі –Закон № 265/95, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме не забезпечено зберігання фіскального звітного чеку за 02.06.2009 року в книзі обліку розрахункових операцій та п. 2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті України, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі –Положення № 637, у редакції,чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме не оприбутковано готівкові кошти в сумі 8472,82 грн. за період з 25.05.2009 року по 02.06.2009 року.
За наслідками висновків вказаного акта перевірки, відповідачем були прийняті наступні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0000982301 від 22.06.2009 року на суму 42264,10 грн. за порушення законодавства про ведення касових операцій у національній валюті України та № 0000972301 від 22.06.2009 року на суму 340 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Внаслідок процедури адміністративного оскарження вказаних рішень до вищестоящих податкових органів, скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення –без змін.
У відповідності до п. 9 ст. 3 Закону № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Підзаконним нормативно-правовим актом, який деталізує вказану норму, є Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614.
У відповідності до п. 7.5 вказаного Порядку, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Як свідчать матеріали справи, при здійснення перевірки було встановлено,що позивачем не зберігався звітний чек № 0647 за 02.06.2009 року у книзі обліку розрахункових операцій.
Задовольняючи позовні вимоги у цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано копію вказаного чека, що свідчить про те, що вказаний чек був роздрукований, крім того даний чек був лише не підклеєний у книгу ОРО, що свідчить про відсутність у позивача порушень п.9 ст. 3 Закону № 265/95.
Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Співставставляючи вказані норми, можна дійти висновку, що позивач здійснював використання книги ОРО з порушенням вимог Порядку- не було підклеєно для зберігання в книзі ОРО, а отже ним не виконувались вимоги щодо зберігання звітного чеку у КОРО. Тому штрафні санкції були застосовані до позивача правомірно.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону № 265/95, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Щодо висновків суду першої інстанції про неправомірність рішення про застосування штрафних санкцій № 0000982301 від 22.06.2009 року, колегія суддів відзначає наступне.
Нормативно правовим актом, який регулює порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, є Положення № 637.
Згідно з п.1.2 вказаного Положення, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Таким чином, кінцевою операцією при оприбуткуванні готівки при використанні РРО є факт фіксації здійснення розрахунків шляхом запису у книзі ОРО на основі касових чеків. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що проведення готівкових операцій через РРО свідчить про здійснення оприбуткування готівки, є помилковим.
Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Враховуючи суму неоприбуткування 8472, 82 грн., відповідачем було правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 42264, 10 грн.
Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Могилів-Подільської об"єднаної державної податкової інспекції задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову Чернівецького споживчого товариства до Могилів-Подільської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним рішення суб"єкта владних повноважень та його скасування.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 04.05.2011 року