Справа № 22ц-240/2008р.     Головуючий у першій інстанції - Хандога В.М.

          Категорія - цивільна               Доповідач - Скрипка А.А.

У Х В А Л А

      І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         23  січня 2008 року  Апеляційний суд Чернігівської області  у  складі:

                              головуючого -судді Литвиненко І.В.

                            суддів -  Скрипки А.А., Редьки А.Г.

                            при секретарі - Зіньковець О.О.

                              з участю - представника позивача Ліпковича М.Б., представника

                                                відповідача ОСОБА_1

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 грудня 2007 року по справі за позовом Іудейської релігійної громади м.Ніжина до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

                 Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 грудня 2007 року  задоволено позовні вимоги Іудейської релігійної громади м. Ніжина. Судовим рішенням  встановлено порядок користування присадибною земельною ділянкою, розташованою за адресою :  АДРЕСА_1, площею 430 кв.м., відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №С-196 від 19.11.2007 року, шляхом виділення в спільне користування сторонам земельної ділянки площею 68,4 кв.м. (на план-схемі додатку №1 до висновку експертизи показано червоним кольором) з воротами і хвірткою з АДРЕСА_1 та виділено  дві земельні ділянки  для індивідуального користування : Іудейській релігійній громаді м.Ніжина в рахунок 51/100 частини земельну ділянку площею 184,4 кв.м. (на план-схемі додатку №1 показано зеленим кольором) з урахуванням належних площ будинку ; ОСОБА_2 в рахунок 49/100 частин будинку земельну ділянку площею 177,2 кв.м. (на схемі показано чорним кольором) з урахуванням належних площ будинку і надвірних будівель.

                В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду ,як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Іудейській релігійній громаді м.Ніжина.  Апелянт наполягає на тому, що позивачу у власність було передане нежитлове приміщення, а тому посилання суду в своєму рішенні на ст.377 ЦК України,  яка регламентує право на земельну ділянку при придбанні житлового будинку, є неправомірним. В свідоцтві про право власності на нежитлове приміщення від 17.05.2001 року, виданому позивачу, відсутні відомості про земельну ділянку. Апелянт також вказує, що висновок експерта про можливість розподілу земельної ділянки та виділення її частини у користування не є доказом по справі, оскільки він не погоджений з відділом земельних ресурсів та виконкомом міської ради.

        Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, зважаючи на наступне.                                         

        По справі встановлено, що земельна ділянка площею  430 кв. м, на якій розміщений будинок сторін , зареєстрована за землекористувачами в цілому на підставі рішення  виконкому Ніжинської  міської ради від  12 жовтня 1955 року ( а. с. 6). Земельна ділянка у власність сторонам не передана.

        Позивач -  Іудейська громада м.Ніжина відповідно до свідоцтва про право власності від 28.05.2001 року ( а. с. 5) є власником нежитлового приміщення -квартири №1 в будинку АДРЕСА_1. Відповідачці ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 06.12.2001 року на праві власності належить житлове приміщення - квартира №2 в цьому ж будинку.

        Задовольняючи позовні вимоги Іудейської релігійної громади, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень  статті 377 ЦК України, якщо житловий будинок,  будівля або споруда  розміщені на земельній ділянці, наданій у користування , то у разі  їх відчуження  до набувача переходить право  користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені , та частиною ділянки,  яка необхідна для їх обслуговування. Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок стосовно того, що кожному із співвласників будинку в користування повинна бути виділена земельна ділянка відповідно до розміру їх часток у будинку.       Такий висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам і вимогам закону.

               З висновку  проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи від 19 листопада 2007 року ( а. с. 29 -32) вбачається, що експертом  із загальної площі земельної ділянки  430 кв. м виділено  земельну ділянку  спільного користування  загальною площею  68, 4 кв. м( на план - схемі показано  червоним кольором) з воротами  і хвірткою з АДРЕСА_1  і виділено  дві земельні ділянки  для індивідуального  користування  згідно часток : -  в рахунок  кв. №1  51/100 частини  площею -  184, 4 кв. м ( на план - схемі показано  зеленим кольором) земельну ділянку  з урахуванням  належних площ будинку , - в рахунок  кв. №2  49/ 100 частин  площею - 177, 2 кв. м ( на план - схемі  показано чорним кольором) , з урахуванням  належних площ будинку  і надвірних будівель.

               Поклавши зазначений  висновок експертизи в основу свого рішення, суд обґрунтовано зазначив, що запропонований експертом варіант  є прийнятним.

               Доводи апелянта відносно того, що  вся спірна земельна ділянка повинна перебувати в її користуванні , не можуть бути підставою для скасування вірного по суті судового рішення. Оскільки вони  не підтверджені матеріалами справи та встановленими по справі обставинами. Відсутні докази того, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири №2 в житловому будинку від 06.12.2001 року попередній власник користувався чи мав у власності земельну ділянку в розмірі 430 кв.м.

              Доводи  апеляційної скарги ОСОБА_2 відносно того, що суд безпідставно поклав в основу свого рішення висновок проведеної по справі  судової будівельно - технічної експертизи , оскільки він не був узгоджений з відділом земельних ресурсів та виконкомом міської ради, також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.  Оскільки відповідно до положень статтей:  57, 66 ЦПК України, висновок експерта є одним із  доказів по справі. Висновок судової будівельно-технічної експертизи від 19.11.2007 року відповідно до вимог статті 189 ЦПК України був досліджений судом під час судового розгляду. Попереднє узгодження   висновку експерта з відділом земельних ресурсів  та міськвиконкомом, на необхідність якого посилається апелянт, чинним  законодавством  не передбачено.

                   Враховуючи наведене, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не  спростовують висновків оскаржуваного судового рішення.

                   Керуючись статтями :  303, 307, 308,  313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

                Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

                 Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 грудня 2007 року  залишити без змін.

               Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців  з дня набрання законної сили  ухвалою апеляційного суду.

              Головуючий:                                           Судді :