Справа № 2-6/08                                       

           Р І Ш Е Н Н Я

                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   17  січня 2008 року  Сосницький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді - Смаль І.А.

при секретарі - Шуляр І.В.

за участю позивача ОСОБА_1,представника позивача  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця  цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення  боргу за договором позики та моральної шкоди,-

   В С Т А Н О В И В

  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до  ОСОБА_3  стягнення  боргу за договором позики та моральної шкоди. Позовні вимоги  ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що  11 жовтня 2007 року він дав в борг  відповідачу гроші в сумі 2000 доларів  США ,що еквівалентно 10100 грн., про що було складено розписку. Відповідач зобов”язувався повернути борг до 01 жовтня 2007 року. Однак до цього часу грошей він не повернув. Також не поверненням боргу йому завдано моральної шкоди, яка виразилась порушенні спокою та стану життя, викликало негативні емоції, переживання. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 1700 грн..

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та пояснив, що 11 вересня 2007 року він позичив відповідачу   гроші в сумі 2000 доларів  США ,що еквівалентно 10100 грн., про що було складено розписку. В позовній заяві помилково зазначено, що не 11 вересня ,а 11 жовтня  був оформлений договір позики.  ОСОБА_3 зобов»язався повернути борг до 01 жовтня 2007 року, що  підтверджується наданою розпискою. До цього часу відповідач кошти не повернув . Крім того в зв»язку з затримкою повернення коштів йому була спричинена моральна шкода ,яку він оцінює в сумі 1700 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав,посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з»явився,про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомив.

В попередніх судових засіданнях відповідач  ОСОБА_3 давав суду  наступні пояснення.

Відповідач ОСОБА_3 позов  не визнав  і пояснив, що дійсно  11.09.2007 року він писав розписку про те, що взяв у борг у ОСОБА_1 2000 доларів  США  і він змушений був написати розписку .Хоча він  грошей не отримував, але повернув позивачу 19.10.2007 року в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5  гроші в сумі 10000 грн. ОСОБА_1 розписки про повернення боргу йому не давав.

    Суд заслухавши доводи позивача, представника позивача, покази свідків ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6 та дослідивши  матеріали  справи  приходить до висновку,  що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому  задоволенню виходячи з наступних міркувань.

     Як вбачається з боргової розписки, 11.09.2007 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_1 2000 доларів США , які зобов”язався повернути до 01 жовтня 2007 року.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти ,а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

В судовому засіданні на підтвердження укладення договору позики та його умов була представлена розписка позичальника від 11 вересня 2007 року ,як це передбачено ч.2 ст.1047 ЦК України.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем)у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд зазначає, що відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір позики від    11 вересня 2007 року був укладений з дотриманням вимог необхідних для чинності правочину, а саме сторони, які їх уклали мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину було вільним ,правочин вчинений у формі, яка передбачена законом та даний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням відповідача в якості свідка ОСОБА_4 показала ,що в середині жовтня 2007 року відповідач підвозив її автомобілем з ринку до бару "Диканька" . В автомобілі ще був ОСОБА_5. Неподалік  магазину "Нептун"  в смт.Сосниця ОСОБА_3 зупинив автомобіль  і підійшов до позивача, який знаходився на  протилежній стороні дороги .Вони щось поговорили ,потім  ОСОБА_3повернувся , дістав із барсетки гроші і почав відраховувати 9 чи 10 тис.грн . Потім  ОСОБА_3 ці кошти віддав позивачу.

Свідок  ОСОБА_5  показав ,що в середині жовтня 2007 року ,в п»ятницю вони  з ОСОБА_3 зібрались їхати до Чернігова . Неподалік базару до них підійшла ОСОБА_4 і попросила ОСОБА_3 підвезти  до бару "Диканька". Неподалік  магазину "Нептун" Сергій зупинив автомобіль і  пішов на протилежну сторону дороги ,де був позивач .Вони про щось поговорили ,потім  ОСОБА_3 повернувся ,дістав із барсетки  гроші і  відраховув 10000 грн . Ці гроші ОСОБА_3 віддав позивачу .Позивач ці кошти перерахував,перекладаючи з руки в руку.

Позивач в судовому засіданні ставить під сумнів покази даних свідків,оскільки вони зазначають різне місце де віддавалися гроші і крім того він не міг перераховувати гроші,перекладаючи з руки в руку,оскільки в нього не працює права рука.

З довідки  Сосницької міжрайонної МСЕК від 12.10.2007 року  №730 вбачається,що у ОСОБА_1відсутні 3-4 пальці правої кисті.

За клопотанням позивача буву допитаний свідок ОСОБА_6 ,який пояснив,що 19 жовтня 2007 року він виконував будівельні роботи  у позивача ОСОБА_1 на вул.Освіти. Він не може пояснити чи підходив відповідач ОСОБА_3 до ОСОБА_1  того дня,оскільки взагалі не знає ОСОБА_3. Він не бачив,щоб хтось віддавав кошти позивачу того дня.

Суд не може взяти до уваги покази  свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 , оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи,які за законом мають бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 

Ч.3 ст.1049 ЦК України передбачено,що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми,що позичалася на  банківський рахунок позикодавця.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач порушив умови договору та  не повернув позику в сумі 10100 грн. до 01 жовтня 2007 року  тобто в строк обумовлений договором.

Відповідно до довідки  відділення №12  ВАТ банк «Надра» станом на 18.12.2007 року офіційний курс гривні до долару США становить 5,05 грн. за 1 дол.

Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, як це передбачено ст.11 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 10100 грн. боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Однак позивач не наводить достатньо доказів на підтвердження нанесеної йому моральної шкоди, нічим не обґрунтовує її розмір і не наводить обставин, які б підтверджували наявність причинного зв”язку із фактом не повернення  боргу і його душевними стражданнями. Крім того ч.2 ст. 23 ЦК України містить вичерпний перелік  того, в чому може полягати моральна шкода.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1700 грн. нанесеної моральної шкоди не може бути задоволена судом.

Необхідно стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.88 ЦПК України  судові витрати : по сплаті державного мита в сумі 101грн. (квитанція №60664 від 21 листопада 2007 року)  та в рахунок відшкодування витрат на інформаційне забезпечення в сумі 30 грн. (квитанція №60665 від 21.11. 2007 року) .

       Керуючись ст.ст.1046,1047,1049,1050,1051,625,203 ЦК України,  ст.ст 215 ЦПК України, суд,-

   В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення  боргу за договором позики та моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10100 (десять тисяч сто ) грн. боргу за договорами позики, 30 грн. в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 101 грн. витрати по сплаті державного мита.

     В задоволенні решти позовних вимог відмовити .

    Рішення може бути оскаржено до  апеляційного суду Чернігівської області через  Сосницький районний суд шляхом подачі протягом десяти днів заяви на апеляційне оскарження та протягом  двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Головуючий