ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

Справа № 11-14/08 р.                        Головуючий у І інстанції Воронцова С.В.

Категорія ст. 187 ч.2 КК України    Доповідач  Білобров В.Д.

 

 

                                       У Х В А Л А

                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

24 січня 2008 року  колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

 

                       Головуючого             Кузюри М.М.     

                       суддів                         Білоброва В.Д., Демченка О.В.

                       з участю прокурора  Томилко М.П.

                         адвокатів                    ОСОБА_1, ОСОБА_2                    

                 засуджених                 ОСОБА_3, ОСОБА_4

              

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду    м. Чернігова від 20 липня 2007 року.

 

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Кирилівки, В. Писарівського району, Сумської області, житель АДРЕСА_1 українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий:

25.03.1996 року Славутицьким міським судом, Київської області за ст. ст. 229-6 ч.2, 46-1 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на           2 роки;

02.06.1997 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ст. ст. 229-6 ч.2, 14 КК України до 3 років позбавлення волі;

11.01.2001 року Славутицьким міським судом, Київської області за ст. 206 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі;

30.09.2003 року Новозаводським районним судом                м. Чернігова за ст. ст. 309 ч.2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

30.09.2004 року Славутицьким міським судом, Київської області за ст. ст. 185 ч.1, 71, 96 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Київської області від 15.12.2004 року вирок змінено та призначено покарання у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 07.08.2006 року по відбуттю покарання,

 

засуджений за ст. 187 ч.2  КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією  всього належного йому майна.

 

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Конотоп, Сумської області, житель АДРЕСА_2, росіянин, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, розлучений, раніше судимий:

20.12.1999 року Славутицьким міським судом Київської області за ст. 140 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі;

02.02.2000 року Славутицьким міським судом, Київської області за ст. ст. 143 ч.2, 42 ч.3, 14 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією ½ частини майна;

26.12.2002 року Славутицьким міським судом, Київської області за ст. ст. 15 - 185 ч.2, 96 КК України до 2 років позбавлення волі;

19.03.2003 року Славутицьким міським судом, Київської області за ст. ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 19.05.2006 року по відбуттю покарання,   

 

засуджений за ст. 187 ч.2  КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.

 

Цивільний позов задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_5 - 2856 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього на загальну суму 8856 грн. 50 коп.

 

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави по 145 грн. 28 коп. судових витрат за проведення ЧВ КНДІСЕ товарознавчої експертизи.

Зараховано в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 200 грн. добровільно сплачених ОСОБА_4

 

Доля речових доказів вирішена у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, засудженим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишено попередній - утримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання: ОСОБА_3 з 09. 01.2007 року, а ОСОБА_4 з 04.01.2007 року.

 

Як встановив суд, 20.12.2006 року, близько 19 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, з метою заволодіння майном напали на ОСОБА_5 та нанесли останньому численні удари руками і ногами в різні частини тіла, та в голову, в результаті чого заподіяли ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у формі астено-вегетативного та невротичного синдромів, закритого перелому кісток спинки носа, крововиливів під шкіру повік обох очей, слизову лівого ока, крововиливів під шкіру повік обох очей, слизову лівого ока, крововиливу та забійної рани верхньої губи, травматичного пошкодження 11, 12, 21, 22, 31, 32 зубів, саден обличчя, спини, правої кисті, з яких травматичне пошкодження 11, 12, 21, 22, 31, 32 зубів, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою стійкої втрати працездатності менш ніж на 1/3 (10 %), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку у формі астено-вегетативного та невротичного синдромів, перелом кісток спинки носа, крововилив та забита рана верхньої губи, крововилив під слизову лівого ока, синці, садна, забиття м'яких тканин обличчя, садна спини та правої кисті, згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких  тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто застосувавши насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, та заволоділи мобільним телефоном „Nokia-6111”, вартістю 1211 грн. 25 коп., в якому знаходився пакет „Лайф”, вартістю 25 грн., з залишком на рахунку в розмірі 30 грн., золотим чоловічим перснем, 583 проби, вагою 6 г, вартістю 1238 грн. 60 коп., поясний ремінь, вартістю 39 грн. та гроші в сумі 600 грн., а всього на загальну суму 3783 грн. 85 коп., що належали потерпілому.  

 

В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 вважає, що вирок підлягає зміні у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та призначення надмірно суворого покарання. Вказує, що суд неправильно кваліфікував дії засудженого, свідчення про вчинення розбійного нападу він дав під тиском, від яких потім відмовився. Не погоджується з обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Суд не врахував, як обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Просила вирок суду змінити, перекваліфікувати  дії засудженого на ст. ст. 185 та 122 КК України та призначити більш м'яке покарання.

 

Засуджений ОСОБА_3 в апеляції вважає, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та призначення надмірно суворого покарання. Вказує, що суд неправильно кваліфікував його дії, свідчення про вчинення розбійного нападу він давав під тиском, а потім від них відмовився. Просив вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на ст. ст. 185 та 122 КК України та призначити більш м'яке покарання.

 

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_4 які підтримали апеляції та просили вирок змінити, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить виходячи з наступного.

 

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4  у вчиненні злочину передбаченому ст. 187 ч. 2 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, і є обгрунтованим.

 

 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в пред'явленому обвинувачені за ст. 187 ч. 2 КК України визнали частково, заперечували скоєння розбійного нападу та показали, що побили ОСОБА_5, а вже після того, як він знепритомнів, забрали його речі, оскільки він сам спровокував конфлікт.

 

Не дивлячись на таку позицію засуджених, їх вина в інкримінованому злочині, за яким їх засуджено підтверджується показами потерпілого, свідків та матеріалами справи.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що 20.12.2006 року, близько 19 год. на автомобілі „ таксі ” разом з, раніше йому незнайомими, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приїхали на вул. Рокосовського. ОСОБА_3 вийшов з автомобіля і пішов в будинок, а вони з ОСОБА_4 залишились в салоні. Потім також вийшли. ОСОБА_3 не повертався і вони також пішли в будинок куди той зайшов. Постукали в двері. ОСОБА_3 вийшов і вони почали спускатись з другого поверху та пішли в сторону рогу будинку, після чого отримав декілька ударів та втратив свідомість. Коли опритомнів виявив що зникли гроші та особисті речі. З приводу отриманих тілесних ушкоджень знаходився на лікуванні. Позов підтримав.

Свідок ОСОБА_6 показав, що працює водієм „ таксі ” в м. Славутичі. 20.12.2006 року ОСОБА_3 замовив „ таксі ” і повідомив, що розрахується в м. Чернігові. Близько 15 год. приїхали до міста. ОСОБА_3 попросив під'їхати до магазину „ Союз ”, що по вул. Бойова в м. Чернігові де в нього була призначена зустріч. Він погодився. Біля магазину в автомобіль сів потерпілий. Поруч нього сидів ОСОБА_3, позаду потерпілий і ОСОБА_4 На прохання ОСОБА_3 поїхали на вул. Рокосовського. Там ОСОБА_3 вийшов з автомобіля і пішов до одного з будинків. ОСОБА_4 і потерпілий також вийшли з автомобіля. Він поставив автомобіль на стоянку. ОСОБА_4 і потерпілий про щось спілкувались та палили. Потім до автомобіля підійшли ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Потерпілого з ними не було. Одразу поїхали до м. Славутича. По приїзду ОСОБА_3 розрахувався перснем в заставу майбутньої оплати, яку обіцяв віддати на слідуючий день. Він бачив в руках ОСОБА_3 телефон „ Нокіа ”, а також на його прохання здавав в ломбард, на своє ім'я, золотий ланцюжок.

Свідок ОСОБА_7 показав, що про обставини злочину знає зі слів свого племінника ОСОБА_6, який працює водієм „ таксі ”. Той розповів, що з ним розрахувались печаткою. Він оглянув її та повернув.

Свідок ОСОБА_8 в ході досудового слідства показала, що перед Новим роком їздила до батьків і брат ОСОБА_3 подарував їй мобільний телефон „ Нокіа ” в корпусі сріблястого кольору і запевнив, що телефон належить йому. 10.01.2007 року з'явились працівники міліції. Вона дізналася, що мобільний телефон був викрадений. В присутності понятих його вилучили про що був складений протокол (т.1 а. с. 76).

Свідок ОСОБА_9 показав, що знає ОСОБА_3 разом відбували покарання. 20.12.2006 року, ввечері, з'явився ОСОБА_3 і пробув в нього хвилин 30. Вони спілкувались. В цей час у двері квартири гучно постукали і погукали ОСОБА_3 і той пішов з двома чоловіками що приходили.

 

Також винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується протоколом огляду, виявлення та вилучення у ОСОБА_4 чорного шкіряного ременя, який зі слів останнього йому дав ОСОБА_3 після того як в м. Чернігові пограбував невідомого хлопця на ім'я ОСОБА_5 (т.1 а. с. 10).

Протоколами відтворення обставин та обстановки події за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_3, де вони розповідали про обставини скоєння злочину, а саме спричинення потерпілому тілесних ушкоджень та заволодіння його майном (т.1 а. с. 24-25, 81-85).

Протоколом добровільної видачі ОСОБА_8 мобільного телефону „Нокіа” (т.1 а. с. 64).

 

Протоколами очних ставок між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.1 а. с. 69-71), між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т.1 а. с. 72-73), між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (т.1 а. с. 74-75), між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (т.1 а. с. 149-151), між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (т.1 а. с. 152-154).

 

Крім цього їх вина  підтверджується висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_5 маються тілесні ушкодження які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою стійкої втрати працездатності менш ніж на 1/3 (10 %) та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, які утворитися внаслідок самопадіння не могли ( а. с. 137 - 141).

Суд критично оцінив покази засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і зазначив, що вони протирічать іншим доказам по справі та їх власним свідченням даним в ході досудового слідства, що в своїй сукупності повністю узгоджуються між собою.

 

Дії засуджених судом правильно кваліфіковані за ст. 187 ч. 2 КК України.

 

Покази ОСОБА_4 щодо неправомірних дій працівників міліції, не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно них, яка ніким не оскаржена.

 

Покарання, яке призначено засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідає характеру і ступеню тяжкості  злочину, даним, що характеризують їх особу та всім обставинам справи і є справедливим.

 

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 врахував, що він неодноразово був засуджений та вчинив злочин в період непогашеної судимості, притягувався до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується, наявність тяжкої хвороби, наявність пом'якшуючої покарання обставини, як часткове відшкодування матеріальної шкоди та такої, що його обтяжує, як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння і правильно призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 187 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України.

 

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_3 врахував, що він неодноразово був засуджений та вчинив злочин в період непогашеної судимості, притягувався до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується , те, що він страждає рядом тяжких захворювань, відсутність обставин, що пом'якшують покарання та наявність такої, що його обтяжує, як вчинення злочину в стані наркотичного сп'яніння  та правильно призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 187  ч. 2 КК України із застосуванням додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна.

 

За таких обставин, підстав для пом'якшення покарання засудженим  колегія суддів не знаходить.

 

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів                                          

     

                                  У Х В А Л И Л А:

 

Апеляції засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2007 року щодо них - без зміни.

                                                    

                                                      Судді: 

 

 Кузюра М.М.                           Білобров В.Д.                              Демченко  О.В.