ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2006 р. | № 03-1/1-3/8-59/3 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого | М. Остапенка, |
суддів: | Є. Борденюк, Н. Ткаченко, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Херсонський нафтопереробний комплекс” |
на постанову | від 16.05.2006 року |
Запорізького апеляційного господарського суду |
за заявою | ВАТ “Херсонський нафтопереробний комплекс” про відстрочку виконання судового рішення |
у справі | № 03-1/1-3/8-59/3 |
за позовом | Спільного підприємства (СП) “Агротехсервіс” |
до | ВАТ “Херсоннафтопереробка” (“Херсонський нафтопереробний комплекс”) |
про | витребування нафтопродуктів |
В судове засідання представники сторін не з’явились |
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
15.09.2003 року господарським судом Херсонської області виданий наказ у справі № 03-1/1-3/8-59/3 про стягнення з ВАТ “Херсоннафтопереробка” на користь СП “Агротехсервіс” 7 011 186,00 грн. в порядку примусового виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 10.04.1998 року щодо задоволення позовних вимог СП “Агротехсервіс” про зобов’язання відвантажити 17 852 тонн нафтопродуктів, ухвали Вищого арбітражного суду України від 26.08.1998 року про зміну способу виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 10.04.1998 року та постанови Верховного суду України від 21.01.2002 року (а. с. 148 т. 13), який було пред'явлено позивачем до виконання.
Постановами ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона від 21.10.2004 року накладений арешт на кошти у сумі 7 011 186,00 грн. з зазначенням рахунків банківських установ, всього 12 постанов (а. с. 58-69 т. 15).
Постановою ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона від 03.11.2004 року вжито заходів щодо арешту всього майна відповідача та оголошення заборони його відчуження (а. с. 13 т. 15).
10.02.2005 року ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона описане та арештоване майно відповідача на загальну суму 7 177 018,57 грн. без зауважень останнього.
16.02.2006 року до господарського суду Херсонської області ВАТ «Херсонський нафтопереробний комплекс»подана заява № 29юр-27 про відстрочку виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 10.04.1998 року у справі № 03-1/1-3/8-59/3, ухвали Вищого арбітражного суду України від 26.08.1998 року та постанови Верховного суду України від 21.01.2002 року про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 7 011 186,00 грн. на п'ять років.
Подана в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України заява відповідача мотивована тим, що внаслідок виконавчих заходів уповільнились виробничі процеси на підприємстві, ускладнились розрахунки з контрагентами, зменшились обсяги постачання сировини, збільшилась заборгованість підприємства. Зазначені обставини негативно вплинули на фінансовий стан ВАТ «Херсонський нафтопереробний комплекс», а отже, виконання судового рішення у справі № 03-1/1-3/8-59/3 ускладнюється.
Також відповідач в обґрунтування необхідності відстрочки виконання судового рішення посилається на наступні обставини. ВАТ «Херсонський нафтопереробний комплекс»виробляв дизельне паливо з підвищеним змістом сірки, однак, Львівським регіональним державним центром стандартизації були анульовані технічні умови випуску дизпалива із підвищеним змістом сірки, що призвело до припинення переробки нафти відповідачем. Отже, з метою підвищення якісних показників виробленої продукції необхідне проведення реконструкції підприємства, проте, виконання судового рішення унеможливить проведення реконструкції підприємства та може призвести до його банкрутства.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.03.2006 року у справі № 03-1/1-3/8-59/3 (суддя М. Закурін) в задоволенні заяви ВАТ “Херсонський нафтопереробний комплекс” про відстрочку виконання судового рішення відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що підстав для відстрочки виконання судового рішення в порядку ст. 121 ГПК України не вбачається, оскільки заявником не доведено наявність виняткових обставин неможливості виконання судового рішення, враховуючи накладення органом ДВС арешту на майно підприємства, вартість якого достатня для сплати заборгованості, а тим більше, дане майно не відноситься до основних засобів виробництва, які використовуються в технологічному процесі переробки нафтопродуктів.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року (колегія суддів: М. Мирошниченко, В. Кричмаржевський, О. Яценко) ухвала господарського суду Херсонської області від 10.03.2006 року у справі № 03-1/1-3/8-59/3 залишено без зміни.
Постанова суду мотивована тим, що ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Виходячи з цього, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, викладені відповідачем в заяві про відстрочку виконання рішення, в розумінні ст. 121 ГПК України не можуть вважатися такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у встановлений строк та спосіб, погоджуючись при цьому з мотивами господарського суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви ВАТ “Херсонський нафтопереробний комплекс” про відстрочку виконання судового рішення.
Доводи заявника щодо можливості протягом п’яти років покращення економічного становища ВАТ “Херсонський нафтопереробний комплекс” шляхом здійснення реконструкції заводу за допомогою інвестицій, що в подальшому забезпечить швидке погашення боргу перед позивачем, не прийняті до уваги Запорізьким апеляційним господарським судом, зважаючи на те, що вони не мають достовірного характеру, а ґрунтуються лише на припущеннях відповідача.
Крім того, господарським судом враховано, що фактично з 1998 року позивач знаходиться в тяжкому фінансовому стані виключно з вини відповідача, а з моменту видачі наказу господарського суду Херсонської області № 03-1/1-3/8-59/3 від 15.09.2003 року пройшов значний термін часу.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ “Херсонський нафтопереробний комплекс” посилається порушення господарськими судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень процесуальних норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення (ухвали) суду вказуються мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, докази, на підставі яких прийнято рішення, і, зокрема, обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1,2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене, касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази в обґрунтування необхідності розстрочки виконання судового рішення та переоцінювати реальність загрози неможливості або утруднення виконання судового рішення як підстави для розстрочки його виконання відповідно до положень ст. 121 ГПК України.
За встановлених обставин, Вищий господарський суд України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій діяли у відповідності з нормами Господарського процесуального кодексу України, а оскаржувані судові рішення є обґрунтованими і законними та підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ “Херсонський нафтопереробний комплекс” залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року (за ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.03.2006 року) у справі № 03-1/1-3/8-59/3 залишити без зміни.
Судді: М. Остапенко
Є. Борденюк
Н. Ткаченко