Справа № 1-10

      2008 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     14 січня 2008 року  Деражнянський районний суд Хмельницької області

 в складі: головуючого - судді         Коваля Ф.І.

                 при секретарі                    Демчишиній Н.Г.

                 з участю прокурора          Бондар Н.Д.

                 і захисника                         ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня кримінальну справу  по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця і жителя с. Шелехово Деражнянського району  Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, ніде не працюючого, раніше не судимого,

за ст. 122 ч.1 КК України, -

встановив:

19 вересня 2007 року  біля 19 год. ОСОБА_1під час сварки, що сталася на ґрунті особистих неприязних відносин між ним і ОСОБА_2. на вулиці в с. Шелехово Деражнянського району, наніс декілька ударів дерев'яною палицею  по тілу потерпілої ОСОБА_2., умисно заподіявши їй середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Підсудний ОСОБА_1винним себе визнав повністю і показав, що 19 вересня 2007 року надвечір він вийшов на вулицю з метою загнати в господарство корову, що поверталася з пасовища. При зустрічі з потерпілою між ними обома сталася розмова, в ході якої він запитав її, чому вона впускає кури на його присадибну земельну ділянку. Потерпіла у відповідь стала лаятись на його адресу. Така поведінка потерпілої вивела його з рівноваги і він тричі наніс удари дерев'яною палицею по її тілу. 

 Крім повного визнання вини підсудним, його винність підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в ході судового слідства доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_2. показала, що 19 вересня 2007 року біля 19 год. на вулиці між нею і ОСОБА_1виникла сварка, в ході якої підсудний наніс їй декілька ударів дерев'яною палицею, заподіявши перелом лівої ліктьової кістки.

Свідок ОСОБА_4. показав, що у вересні 2007 року він був очевидцем сварки між підсудним та потерпілою. Залишивши їх обох, він почув окрик потерпілої і коли вибіг на вулицю, то побачив там ОСОБА_1, котрий мав у руках палицю. Потерпіла скаржилась йому на те, що підсудний заподіяв їй травму руки. 

Згідно з висновком судово-медичної експертизи на тілі ОСОБА_2. виявлене тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини діафіза лівої ліктьової кістки, який міг утворитися від дії тупого твердого предмета із обмеженою травмуючою поверхнею, що діяв зі значною силою. Тілесне ушкодження могло утворитись в строк та за обставин, що вказані в постанові про призначення експертизи, тобто 19 вересня 2007 року, і за своїм характером відноситься до середнього ступеню тяжкості, як таке, що не є небезпечним для життя в момент заподіяння, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я. Дане тілесне ушкодження могло утворитися і від ударів дерев'яною палицею (а.с.20). 

Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного зафіксовано спосіб та місце вчинення ним злочину (а.с.16, 17).

Згідно з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1душевним захворюванням не страждає, а виявляв та виявляє легку розумову відсталість. Порушення в сферах психічної діяльності суттєво впливають на здатність його розуміти значення своїх дій та керувати ними, тобто він не в повній мірі може розуміти значення своїх дій та керувати ними, а тому відносно скоєного ОСОБА_1 можна визнати обмежено осудним. ОСОБА_1в момент скоєння інкримінованого йому злочину в стані тимчасового розладу душевної діяльності не знаходився, як і не знаходився в стані сильного душевного хвилювання. Примусових заходів медичного характеру підсудний не потребує (а.с.24, 25).       

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у скоєнні інкримінованого йому злочину.

Судом кваліфікуються дії підсудного за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудний раніше не судимий і скоїв злочин, який класифікується як злочин середньої тяжкості, вперше.

За місцем проживання підсудний характеризуються позитивно. Він щиро кається у скоєному, що пом'якшує його покарання.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено.

Виходячи із сукупності всіх обставин, за яких вчинене злочинне діяння, суд приходить до висновку про доцільність призначення підсудному покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, оскільки є можливість виправлення його без відбування покарання реально.

Що стосується позовних вимог потерпілої ОСОБА_2. про стягнення з підсудного на її користь моральної шкоди, то суд, приймаючи до уваги незадовільний матеріальний стан підсудного, вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню - в розмірі 1500 грн.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк  на один рік та зобов'язавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Стягнути з  ОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_2. 1500 грн. моральної шкоди.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд  протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

           Суддя                                            Коваль Ф.І.