Справа № 1-15\ 2011 р.

                                                                              В И Р О К

                                                                       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року    

Літинський районний суд Вінницької області  в складі

                                          головуючого- судді:   Сільченка О.В.

                                          при секретарі:             Плахотнюк Л.М.

                                          за участю  прокурора  Зелениці Б.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в с.м.т. Літині  справу  про обвинувачення   ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1  уродженця  та  жителя   АДРЕСА_1,  громадянина  України,  освіта средня спеціальна,  не  працює,  раніше  не  судимого    у  вчиненні  злочину,  передбаченого   ч.2  ст. 186  КК України;

                                                                       В С Т А Н О В И В:

        30.09.10   року    юлизько  21  години  ОСОБА_1  на  вул. Черняховського  в  смт. Літині  Вінницької  області,  перебуваючи  у  стані  алкогольного сп»яніння,  з  метою  відкритого  викрадення  чужого майна,  підійшов  до  ОСОБА_2  та  із  застосуванням  фізичного насильства,  яке  не  є  небезпечним  для  життя  чи  здоров»я  потерпілого,   рукою  наніс  їй  удар  у  живіт, від  якого вона  впала  на  землю,  отримавши  тілесні  ушкодження,   після  чого   зняв  з  її  безим»яного пальця  дівої  руки  золоту  каблучку  вартістю  1300 грн.  та  з  місця  вчинення  злочину  зник.

      Під  час  розгляду  справи    ОСОБА_1   свою  вину  у  вчиненні   злочину  визнав  частково  та  пояснив,  що   30.09.10  р.  у  вечірній  час  дійсно  перебував  у  стані  алкогольного сп»яніння   та  на  вул. Черняховського   в  смт. Літині  зустрів    ОСОБА_2,  яка  теж  перебувала  у  стані  сп»яніння.  Він  побачив, що  у  неї  у   руці  знаходився  целофановий  пакет,  у  якому  були продукти.  Він  їй запропонував  випити  спиртного,  однак  на  його придбання  не  було  коштів.  Застосувавши  фізичну  силу,  він  відібрав  у  неї  золоту  обручку,   та  пішов  з  того місця  де  зустрів   ОСОБА_2 Після  цього  він  пішов  до  кафе,  де  намагався  продати  відібрану  у  ОСОБА_2  золоту  каблучку.

     ОСОБА_1  пояснив,  що  телефона «Самсунг» та  стартового пакета  у  ОСОБА_2  не  відбирав,  та  не  знав, що  у  неї  є  телефон ,  так  як   на  запитання  чи  є  у  неї  мобільний  телефон  щоб  залишити  його  у  заставу,   приббавши  спиртного,  вона  сказала,  що   телефон   здала   на    ремонт.

      Потерпіла  ОСОБА_2    у  судовому  засіданні  пояснила,  що   30.09.10  р.  у  вечірній  час,  перебуваючи  у  стані  сп»яніння,  вона,  рухаючись  по  вул. Черняховського  в  смт. Літині,  йшла  додому  в  с.  Білозірку. У  руці  у  неї  був  целофановий  пакет   із  продуктами.  На  вулиці  Черняховського  вона  зустріла  ОСОБА_1,  який   напав  на  неї  та  відібрав  мобільний  телефон    і  золоту  обручку,  порвав  куртку

     Потерпіла  пояснила,  що  матеріальних  та  інших  притензій  до    ОСОБА_1   не  має, так як   він  з  нею  повністю  розрахувався.

    Свідок    ОСОБА_3  пояснив,  що    працює  у  Літинському  РВ  УМВС  та  30.09.10  р.  отримав  повідомлення  про  грабіж   в  смт. Літині. Перебуваючи  в  смт. Літині,  він  обстежував   територію  на  предмет  виявлення  особи,    яка  мога  вчинити  грабіж. Зайшовши  до  кафе «Тет-а-тет»,   він  побачив  ОСОБА_1,  який  за  прикметами  був  схожий  на  особу,  що  вчинила  грабіж   та  затримав  його.  В подальшому  ОСОБА_2  пояснила,  що   ОСОБА_1  був  саме  тією  особою,  що  відібрав  у  неї  обручку  та  телефон.

     Свідок ОСОБА_4  пояснив,  що  30.09.10  р.  перебував  у  вечірній  час  у  кафе «Тет-а-тет» в  смт. Літині  та  бачив, як  ОСОБА_1  пропонував  купити  обручку  за  300 грн.,  пояснивши,  що  забрав  обручку  як  борг.  ОСОБА_1  з  приміщення  кафе  забрали працівники  міліції.

     Свідок  ОСОБА_5  пояснив,  що 30.09.10  о.  у  вечірній  час   перебував  у  кафе  «Тет-а-тет» в  смт.  Літині,  куди  зайшов  ОСОБА_1 На  ньому  була  брудна  одежа  та  він  просив  у  борг  спиртного,  на  що  йому  було  відмовлено.  З  приміщення  кафе  ОСОБА_1  забрали  працівники  міліції.

     Свідок  ОСОБА_6  пояснила,  що  30.09.10  р.  у  вечірній  час  у  кафе «Тет-а-тет» в  смт.  Літині  ОСОБА_1  пропонував  купити  золоту  обручку.  З  кафе  його забрали  працівники  міліції.

       Свідок  ОСОБА_7   пояснив,  що   працівники  міліції  його запросили  у  якості  понятого  коли  проводили  слідчі  дії.  Перебуваючи  на  вул. Черняховського  в  смт. Літині, при  ньому  ОСОБА_1  пояснив  та  показав  місце  де  він  відібрав  у  ОСОБА_2  золоту  обручку. Після  цього  він  показав  на  кафе «Тет-а-тет»,  у  якому  намагався  продати  обручку.  Будь-яких  пояснень  за  телефон «Самсунг» ОСОБА_1  не  надавав.

      Крім  визнання  своєї  вини  ОСОБА_1,  поясненням  свідків,  винуватість  ОСОБА_1   доведена  матеріалами  кримінальної  справи.

      Протоколом  огляду  місця  події ( а.с. 4-6)  стверджується,  що  в  смт.  Літині  є  вулиця  Черняховського. Довідка  вартості (а.с. 17)  підтверджує, що  вартість  золотої  обручки,  що  належала  ОСОБА_2  складає  1300 грн.  Протокол  відтворення  обстановки  та  обставин  події  (а.с. 24-25)   підтверджує,  що  ОСОБА_1  добровільно  у  присутності  понятих  показав  та  пояснив  про  обставини  вчиненого злочину. Відповідно  до    висновку  експертизи (а.с. 74)    у ОСОБА_2  виявлені  тілесні  ушкодження  у  вигляді   ссадна  на  лівій  кисті,   в  ділянках  лівого  та правого колінних  суглобів  та  належать  до  легких  тілесних  ушкоджень,  що  виникли  від  дії  тупого  твердого   предмету,  можливо  30.09.10  р.

      Дії  ОСОБА_1  слід  кваліфікувати  за ознаками  складу  злочину,  передбаченого    ч. 2  ст. 186  КК України  як    грабіж,  тобто   відкрите  викрадення  чужого майна,  поєднане  з насильством,  яке  не  є  небезпечним  для  життя  чи  здоров»я  потерпілого.

     Відповідно  до   п. 2 статті 6  Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку"

   З  огляду  на  вказану  норму  усі сумніви у справі, в тому числі сумніви щодо допустимості та достовірності наявних або наданих для використання фактичних даних, якщо вичерпані всі способи для їх усунення, повинні тлумачитись та розв'язуватися на користь обвинуваченого чи особи, що знаходиться під слідством. Недоведена вина дорівнює доведеній невинуватості.

     Отже,   суд  оцінює  критично  та  відхиляє  доводи  обвинувачення  у  частині   відкритого  викрадення  ОСОБА_1  у  ОСОБА_2  мобільного телефону   «Самсунг» із  стартовим  пакетом,   через  те,  що   справа  доказів  про  таке  не  містить,  а  протоколом  огляду  місця  події (а.с. 4-6),  у  якому  зазначено,  що  вказаний  телефон,  що  належить  ОСОБА_2,   виявлено  на    проїзній  частині  вул.  Ватутіна,   а  не  у  ОСОБА_1  чи  іншої  особи, якій  ОСОБА_1  міг  його збути.

   Вказана  обставина  свідчить  про  протиріччя  у  поясненнях  підсудного  та  потерпілої,  однак  за  відсутності  доказів   відкритого  викрадення  вказаного  телефону  ОСОБА_8,    пояснення  ОСОБА_1  суд  рахує  як  достовірні,  а  пояснення  ОСОБА_2 та  доводи  досудового слідства    дослідженими  у  судовому  засіданні  доказами  спростовуються.

  Обираючи  покарання  підсудному   ОСОБА_1,  виходячи  із  загальних  засад  призначення  покарання,  відповідно до  ст. 65 КК України,  суд   враховує те, що  він  вчинив   тяжкий  злочин, як  особа за  місцем  проживання  характеризуються  позитивно,  не  судимий   та    обставини,   що  пом"якшують  та  обтяжують  покарання.

   Обставиною, яка   відповідно до  ст. 67 КК України  обтяжує  покарання   ОСОБА_1  суд  рахує  вчинення  злочину особою, що  перебуває  у  стані  алкогольного сп»яніння.  

    У  якості  обставин, які   відповідно до  ст. 66 КК України  пом"якшують покарання  ОСОБА_9  суд   враховує  щире  каяття,  активне   сприяння  у розкритті   злочину,  відшкодування  заподіяних  збитків.

    Суд  вважає,  що вказані  обставини   у   своїй  сукупності  свідчать  про  те,  що  необхідним  та  достатнім  для  виправлення  підсудного  покаранням та  попередження  вчинення  ним  нових  злочинів    може  бути  покарання  не  пов"язане   із  його  реальним  відбуванням,  а  тому   ОСОБА_1  слід  призначити  покарання   із  випробовуванням,  відповідно  до  ст. 75  КК країни.

       Керуючись  ст. 323, 333-335 КПК  України;

                                                      П Р И С У Д И В;

   Визнати  винним   ОСОБА_1    ІНФОРМАЦІЯ_1  у  вчиненні злочину, передбаченого ст.  186   ч.2 КК України  та  призначити  йому  покарання   у  виді  

позбавлення    волі   строком на  5 ( п»ять)  років.

   На  підставі  ст. 75 КК України ухвалити  про  звільнення    ОСОБА_1   від  відбування  покарання  з  випробовуванням,  якщо  він  протягом  трирічного   іспитового строку  не  вчинить  нового злочину.

   На  підставі  ст. 76 КК України покласти  на  ОСОБА_1  обов"язки: не виїжджати  за  межі  України  на  постійне  місе  проживання  без  дозволу  кримінально- виконавчої   інспекції,  повідомляти  кримінально-  виконавчу  інспекцію  про  зміну  місця  проживання, роботи, навчання  та періодично  з*являтися  для  реєстрації  у  кримінально-  виконавчу  інспекцію.

   Речові  докази:  мобільний  телефон «Самсунг» зі  стартовим  пакетом   залишити  ОСОБА_2

    Запобіжний  захід  підписку  про  невиїзд   ОСОБА_1  залишити  до набрання вироком  законної сили.                                                                                                                            

     Вирок  може  бути  оскаржено  до  апеляційного  суду  Вінницької  області  через  Літинський  районний  суд  протягом  15  діб.

Суддя:О. В. Сільченко