П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10.05.2011 рокуСправа №1-423/11

                               Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                               головуючого                                    Берегуляка Ф.Г.

                              за участю секретаря                          Малко Н.В.

                              прокурора                                           Топилка І.Б.

                              захисників                                        ОСОБА_1, ОСОБА_2          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу про застосування примусових заходів медичного характеру відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя  АДРЕСА_1, громадянина України,

одруженого, на утриманні неповнолітня дитина,

освітою середньою, суб’єкта підприємницької

діяльності –фізичної особи, раніше не судимого,  

за вчинення ним суспільно –небезпечних діянь, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст.189, ч.2 ст.289, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357  КК України,                                   

                                                В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, будучи раніше не судимим, не страждаючи психічними захворюваннями, однак, виявляючи органічний розлад особи і поведінки змішаного ґенезу (черепно-мозкова травма, атрофія мозку), з інтелектуально-мнестичним зниженням, які в період інкримінованих дій були невираженими, не досягали рівня психічної хвороби чи недоумства і не позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, вчинив ряд суспільно –небезпечних діянь за наступних обставин.

Так, 9 листопада 2009 року у ОСОБА_3 виник злочинний намір, направлений на вимагання у ОСОБА_4 грошових коштів.

З метою реалізації своїх злочинних намірів щодо вчинення вимагання майна ОСОБА_4, ОСОБА_3 вступив у попередній злочинний зговір із ОСОБА_5 При цьому ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5 про те, що він перебуває у ділових стосунках із ОСОБА_4, який йому заборгував гроші в сумі 2500 гривень за побутову техніку. В результаті злочинної змови ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вирішили шляхом погроз застосування фізичного насильства та погроз вбивством до ОСОБА_4 під приводом повернення боргу в сумі 2500 грн.,  незаконно, шляхом вимагання, заволодіти його грошима у більшій надуманій сумі 2850 доларів США.

Реалізуючи свої злочинні наміри, 9 листопада 2009 року у період з 9 до 10 години ОСОБА_3 під приводом проведення розмови щодо повернення боргу, запросив ОСОБА_4 до кабінету директора розважального комплексу «Алігатор», яким користується ОСОБА_5, що по вул. Гайовій, 29 в м. Тернополі, де  за попередньою змовою із останнім, погрожуючи вбивством та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, під надуманим приводом повернення боргу, почали вимагати у нього гроші в сумі 2850 доларів США, при цьому вказали, що кошти він повинен передати до 01 грудня 2009 року.

В ході вимагання ОСОБА_3 став завідомо безпідставно стверджувати, що ОСОБА_4 йому винен кошти в сумі 2850 доларів США, а він у свою чергу заборгував таку ж суму ОСОБА_5 і відповідно тепер у ОСОБА_4 цей борг утворився перед ОСОБА_5 Після того як ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про існування боргу лише в сумі 2500 грн., ОСОБА_5, діючи з метою доведення спільного із ОСОБА_6 умислу, спрямованого на вимагання чужого майна до кінця, схопив бейсбольну биту та намагався нанести нею удар по голові ОСОБА_4, однак останній ухилився від удару. При цьому, ОСОБА_4, усвідомивши реальну загрозу для свого життя і здоров”я, почав просити ОСОБА_5 не бити його, після чого ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6, продовжуючи свою злочинну діяльність, почали висловлювати погрози в адрес ОСОБА_4, повідомивши, що у випадку відмови віддати кошти у сумі 2850 доларів США вб’ють його та розправляться із його близькими родичами, акцентувавши увагу на шестирічній доньці потерпілого, а також зроблять усе, щоб припинити підприємницьку діяльність ОСОБА_4 При цьому, висловлюючи погрози, ОСОБА_5 для переконливості свої злочинних намірів, продовжував демонструвати бейсбольну біту та розмахувати нею перед ОСОБА_4

ОСОБА_4, знаючи, що ОСОБА_5 має зв’язки у кримінальному середовищі, раніше притягався до кримінальної відповідальності, а також за обставин, що склалися, реально сприйнявши погрози, усвідомлюючи реальність їх здійснення та побоюючись за своє і близьких родичів життя та здоров’я, погодився передати ОСОБА_5 та ОСОБА_3 гроші в сумі 2850 доларів США, що у еквіваленті на національну валюту станом на 9 листопада 2009 року відповідно до офіційно встановленого курсу Національним Банком України становить 22780,05 гривень.

Однак, у зв’язку із відсутністю таких коштів, ОСОБА_4 почав просити відстрочити термін їх передачі, на що ОСОБА_5 сказав, що гроші повинні бути передані до 1 грудня 2009 року, про що почав вимагати у ОСОБА_4 написати боргову розписку. Після відмови ОСОБА_4 писати розписку, ОСОБА_5 повторно замахнувся на нього бейсбольною битою та продовжив погрожувати фізичною розправою. В результаті погроз, усвідомлюючи реальність їх здійснення, ОСОБА_4 під диктовку ОСОБА_5 написав завідомо безпідставну боргову розписку про позику у ОСОБА_3 2850 доларів США із зобов’язанням повернення коштів до 1 грудня 2009 року та передав її ОСОБА_5 Після отримання розписки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 відпустили.

В подальшому, побоюючись погроз вимагачів, ОСОБА_4 почав збирати гроші, однак перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, зміг зібрати лише 1500 грн. 01 грудня 2009 року у період з 9 до 10 години ОСОБА_4 разом із своїм знайомим ОСОБА_7 на автомобілі «Опель Омега»д.н. НОМЕР_1, який належав на праві власності ОСОБА_8 та яким ОСОБА_4 користувався на підставі генеральної довіреності, приїхали по місцю роботи ОСОБА_3 до магазину на центральному ринку м. Тернополя, щоб повернути частину грошей в сумі 1500 грн., які у нього вимагали ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Коли ОСОБА_3 побачив, що ОСОБА_4 не приніс всієї суми грошей у визначений разом із ОСОБА_5 час, наказав ОСОБА_4 сісти до нього в його автомобіль «Тойота FG Крузер»д.н. НОМЕР_4 та привіз до розважального комплексу «Алігатор». В цей час ОСОБА_7 залишився в автомобілі «Опель Омега»на ринку. На подвір’ї розважального комплексу „Алігатор” в м. Тернополі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чекав ОСОБА_9, який зразу ж запитав ОСОБА_4 за гроші. ОСОБА_4 відповів, що не зміг зібрати всієї суми грошей, а привіз лише 1500 грн., на що ОСОБА_5 почав йому  погрожувати фізичною розправою. При цьому ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5, що у користуванні ОСОБА_4 є автомобіль «Опель Омега».

Після того, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_3 побачили, що ОСОБА_4 не приніс всієї суми коштів, яку вони вимагали, продовжуючи реалізацію своїх злочинних корисливих намірів, спрямованих на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6 пред’явили ОСОБА_4 незаконну вимогу привезти автомобіль, яким він користувався, на територію розважального комплексу «Алігатор»з метою незаконного заволодіння ним. Усвідомлюючи реальність здійснення погроз застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого зі сторони ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 за допомогою мобільного телефону передзвонив до ОСОБА_7 та попросив його приїхати на автомобілі «Опель Омега»до розважального комплексу «Алігатор».

Після приїзду ОСОБА_7, ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні кабінету розважального комплексу «Алігатор», яким він користувався, за попередньою змовою із ОСОБА_6 пред’явили до ОСОБА_4 незаконну вимогу про передачу їм портмоне, яке для потерпілого матеріальної цінності не представляє, із коштами в сумі 1500 гривень та документами, що ОСОБА_4 і зробив, усвідомлюючи реальність здійснення погроз застосування до нього насильства.

Крім цього, продовжуючи здійснення своїх злочинних корисливих намірів, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом вимагання, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, пред’явили вимогу до ОСОБА_4 про залишення на території розважального комплексу «Алігатор»транспортного засобу «Опель –Омега», р.н. НОМЕР_1 із майном потерпілого ОСОБА_4, яке у ньому знаходилося.  Усвідомлюючи реальність здійснення погроз застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого зі сторони ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишив автомобіль разом із майном, яке у ньому перебувало у розпорядження ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а саме

мисливською рушницею марки МР-153 калібру 12 мм, НОМЕР_3 вартістю 4450 грн.;

20 патронами до рушниці 12 калібру вартістю 4 грн. за один на загальну суму 80 грн.;

шкіряним патронташем вартістю 100 грн.;

мобільним телефоном «Соні-Еріксон-530І»вартістю 340 грн.;

окулярами «Блок-Блокер»в чохлі вартістю 655 грн.;

400 літрами соняшникової олії вартістю 3200 грн., яка знаходилась в бочці об’єм  ом 200 л. вартістю 100 грн., та шістьма пластмасовими каністрами вартістю 30 грн. кожна, на загальну суму 180 грн.;   

печаткою приватного підприємця ОСОБА_4 в металевій оснастці вартістю 240 грн.;

           набором ключів для ремонту автомобіля вартістю 1000 грн.;  

дитячими рукавичками вартістю 50 грн. та шапочкою вартістю 50 грн., яке вони використали на власний розсуд.

Внаслідок злочинних дій та погроз застосування насильства ОСОБА_5 і ОСОБА_3, пред’явивши до ОСОБА_4 незаконну вимогу про передачу їм 2850 доларів США, шляхом вимагання фактично заволоділи майном ОСОБА_4 на загальну суму 11945 грн., заподіявши йому шкоду на вказану суму.

          Крім цього, період з 9 до 10 год. 01 грудня 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за попередньою змовою під час вчинення вимагання майна у ОСОБА_4, погрожуючи насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я, перебуваючи на території розважального комплексу «Алігатор»в м. Тернополі по вул. Гайовій, 29 умисно всупереч волі ОСОБА_4 протиправно вилучили автомобіль «Опель –Омега», державний номерний знак НОМЕР_1, залишкова (ринкова) вартість якого відповідно до висновку експерта від 02 серпня 2010 року №7-100/10 складає 43970,45 грн., яким ОСОБА_4 користувався на підставі генерального доручення.

В подальшому ОСОБА_5, з метою незаконного отримання коштів, 09 грудня 2009 року продав автомобіль «Опель Омега»за 3800 доларів США, що у еквіваленті на національну валюту станом на момент реалізації становить 30341,1 грн.,  а виручені за реалізацію кошти використав на власні потреби.

Крім цього, у період з 9 до 10 год. 01 грудня 2009 року ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6, перебуваючи на території розважального комплексу «Алігатор»в м. Тернополі по вул. Гайовій, 29, шляхом застосуванням погроз насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я, незаконно з корисливих мотивів шляхом вимагання заволоділи офіційними документами, зокрема:

свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Опель Омега»р.н. НОМЕР_1 НОМЕР_4, виданий 13.05.2005 року Тернопільським МРЕВ на ім'я ОСОБА_8,

копією генерального доручення від імені ОСОБА_8 на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, завіреного приватним нотаріусом Кременецького районного округу ОСОБА_12 01.12.2008 року реєстраційний №7970,

дозволом на зброю №383, виданий 04.05.2007 року на ім’я ОСОБА_4;

посвідченням мисливця НОМЕР_2, видане 21 вересня 2006 року на ім’я ОСОБА_4;

обліковою карткою відстрілу та карткою відстрілу на ім’я ОСОБА_4;

свідоцтвом про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності  - фізичної особи НОМЕР_4  від 11.03.2004 року на ім'я ОСОБА_4;

посвідченням члена «Партії регіонів»НОМЕР_8 на ім’я ОСОБА_4

печаткою приватного підприємця ОСОБА_4 в металевій оснастці вартістю 240 грн.

        Крім цього, у період з 9 до 10 години 1 грудня 2009 року ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_6, перебуваючи на території розважального комплексу «Алігатор»в м. Тернополі по вул. Гайовій, 29, шляхом застосуванням погроз насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, незаконного з корисливих мотивів шляхом вимагання заволоділи особистими документами ОСОБА_4, зокрема посвідченням водія на ім’я ОСОБА_4 НОМЕР_5, видане  ВДАІ м. Тернополя 5.02.2005 року та талоном до посвідчення водія на ім’я ОСОБА_4НОМЕР_6, виданий ВДАІ м. Тернополя 05.02.2005 року.

Допитаний як обвинувачений ОСОБА_3 за ч.2 ст.289 КК України своєї вини не визнав, а у зв"язку з його захворюванням обвинувачення за ч.2 ст. 186, ч.2 ст.189, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України не пред"являлось.

Факт вчинення ОСОБА_6 суспільно –небезпечних діянь, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.189, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, що були оцінені та перевірені в судовому засіданні:

Заявою потерпілого ОСОБА_4, в якій він просить притягнути до  відповідальності ОСОБА_5, який шляхом погроз заволодій його автомобілем «Опель-Омега», д.н.з. НОМЕР_1, в якому також знаходилися його особисті речі, зокрема документи та мисливська зброя (Т.1 а.с. 101);

Довіреністю №7970 на автомобіль «Опель-Омега», д.н.з. НОМЕР_1, виданою ОСОБА_8 на прізвище ОСОБА_4, від 01.12.2008 року (Т.1 а.с.123);  

З показань потерпілого ОСОБА_4, які він дав на досудовому слідстві, слідує, що  три  роки  тому він познайомився з мешканцем м. Тернополя ОСОБА_6, який займається реалізацією побутової техніки на центральному ринку м. Тернополя, і сума неповернутих ним грошових коштів ОСОБА_3 за її збут складала 2500 грн.

У листопаді 2009 року він знаходився в с. Біла Тернопільського району Тернопільської області на території колишньої фірми «Хімдим», яка знаходиться на вул. Мазепи, 27,  де ремонтував свій автомобіль. В цей час до нього зателефонував ОСОБА_3 У подальшому, через 20-30 хв. ОСОБА_3 приїхав до нього на своєму автомобілі «Тойота FJ крузер»чорного кольору з білим дахом, д.н.з. НОМЕР_4, та запропонував поїхати з ним поговорити до однієї особи, зазначивши при цьому, що суть розмови він повідомить на місці. Надалі він завіз його на територію розважального комплексу «Алігатор», який знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова, 29. На території «Алігатора»ОСОБА_3 завів його в кабінет до власника цього закладу  ОСОБА_5, якого до того він знав візуально. В кабінеті крім нього, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 нікого не було. ОСОБА_3 раптово змінив свій тон з дружнього на агресивний, почав на нього кричати і сказав, що він винен йому 3000 доларів США, а він в свою чергу винен ОСОБА_5 таку ж суму. Також ОСОБА_3 повідомив йому, що тепер він винен ОСОБА_5 3000 доларів. Він почав заперечувати, що не винен таких грошей ОСОБА_3, що в нього  є одна несправна пральна машина, яку не зміг продати, і що вона коштує набагато менше. ОСОБА_5 схопив биту, яка лежала на мебельному гарнітурі і підбігши до нього замахнувся, щоб вдарити по голові, він  відхилився і ОСОБА_5 не попав. Він почав просити ОСОБА_5 не бити його, на що він сказав, що вб’є його і розправиться з родиною, зокрема з донькою, якій 6 років. Він на нього кричав, розмахував битою, погрожував фізичною розправою, обзивав нецензурною лайкою. ОСОБА_3 також приймав участь в розмові і погрожував йому фізичною розправою. Їх погрози він сприймав як реальні оскільки, знав що ОСОБА_5 має зв’язки в кримінальному середовищі, і серед його знайомих є особи, які можуть за його вказівкою нанести йому тілесні ушкодження або знищити підприємство, яке йому належить, також він чув що ОСОБА_5 або його друзі вже скалічили багатьох людей. Він почав пояснювати, що у нього немає таких коштів, на що ОСОБА_5 сказав, що дає йому час передати йому гроші до 01.12.2009 року, після чого дав йому аркуш чистого паперу та ручку і наказав писати розписку. Коли він відмовився, він декілька разів замахнувся на нього битою і знову почав погрожувати фізичною розправою. Він злякався і написав, що зобов’язується виплатити до 01.12.2009 року ОСОБА_5 3000 доларів. Точного змісту розписки не пам’ятає, оскільки був сильно наляканий та схвильований. Після того як ОСОБА_5 отримав від нього розписку, наказав йому йти. До 01 грудня 2009 року він не зміг зібрати вказаної суми, а зібрав лише 1500 грн. З цими грошима він приїхав до ОСОБА_3 на центральний ринок м. Тернополя до магазину, де він займається продажем побутової техніки. Він приїхав автомобілем  марки «Опель –Омега Б», 1996 року, д.н. НОМЕР_1, що належить йому на праві доручення, виданого ОСОБА_8 разом з своїм товаришем ОСОБА_7 Залишивши ОСОБА_7 в автомобілі, пішов до ОСОБА_3 Коли він повідомив ОСОБА_3, що має 1500 грн., а решту буде віддавати частинами пізніше, ОСОБА_3 відповів, що його не цікавлять його 1500 грн., йому потрібно 3000 доларів. Через кілька хвилин після їхньої розмови він вийшов на вулицю. Одразу ж до нього під’їхав ОСОБА_3 на своєму автомобілі марки «Тойота FG Крузер», він наказав йому сісти до нього в автомобіль і знову повіз його в «Алігатор». На вулиці на території  комплексу «Алігатор»стояв ОСОБА_5,  який запитав, чи привіз він гроші, він відповів що має лише 1500 грн. Після цього ОСОБА_5 знову почав залякувати його фізичною розправою та кричати на нього. В цей час ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5, що у нього є автомобіль «Опель». ОСОБА_5  сказав йому, щоб він пригнав свій автомобіль на територію комплексу «Алігатор». Боячись розправи зі сторони ОСОБА_5 він не хотів перечити і попросив ОСОБА_7 в телефонному режимі під’їхати з ринку до «Алігатора», не розуміючи навіщо. Десь через п’ять хвилин ОСОБА_7 приїхав на територію  «Алігатора». Після цього вони всі зайшли в кабінет, який знаходиться на 1 поверсі комплексу. В кабінеті на дивані лежали три карабіни з оптичними прицілами. Побачивши зброю він сильно злякався, думаючи, що його зараз застрелять. В кабінеті ОСОБА_5 продовжував його ображати та погрожувати. Після цього в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_7, ОСОБА_5 запитав його, де документи на автомобіль, він витягнув документи: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля, копію генерального доручення на автомобіль, що знаходились в одній книжечці і гроші в сумі близько 1500 грн. Документи і гроші він тримав в руці, ОСОБА_5 вирвав їх і поставив на стіл. Він повідомив його, що автомобіль забирає в рахунок сплати боргу, але він зможе його забрати, коли принесе 3000 доларів. Коли вони вийшли на вулицю, почав просити ОСОБА_5, щоб він дозволив йому забрати з автомобіля свої речі: мисливську рушницю марки МР –153 калібру 12 мм., № НОМЕР_3, дозвіл на вказану рушницю, набої 12 калібру в кількості 20-25 патронів в патронтажі чорного кольору, шкіряний, посвідчення мисливця, посвідчення члена УТМР, облікова картку відстрілу, відстрілочну картка мисливця, свідоцтво про реєстрацію підприємця, договір на користування територією підприємства, мобільний телефон марки «Соні - Еріксон»сірого кольору, посвідчення члена «Партії регіонів», страховку на зброю, окуляри «Блок-Блокер», близько 400 літрів соняшникової олії, штамп приватного підприємця, особисті речі, речі доньки (одяг), коричневу шкіряну сумочку з коричневим гаманцем та кредитною карткою «Приватбанку»та карткою «Віза бізнес Аваль». На його прохання ОСОБА_5 категорично відмовився і в нецензурній формі пояснив, що ці речі він  ніколи не поверне. Після цієї розмови йому запропонували покинути територію «Алігатора»В кінці квітня 2010 року він зібрав 3000 доларів і поїхав на ринок до ОСОБА_3 Коли він запропонував взяти у нього гроші і повернути автомобіль та речі, ОСОБА_3 відповів, що вже пізно, і його автомобіль та речі, які в ньому були, продані. Після цього він зателефонував на мобільний телефон до ОСОБА_5 на НОМЕР_9 і просив його повернути автомобіль та речі, які знаходились в ньому. ОСОБА_5 відповів, що автомобіль викрали, також він сказав, щоб він більше йому не телефонував, оскільки він його не знає і не знає, що він в нього хоче. Він звернувся в МРЕВ УДАІ УМВС України в Тернопільській області з генеральним дорученням на свій автомобіль, де йому повідомили, що його автомобіль марки «Опель –Омега Б»д.н. НОМЕР_1 16.12.2009 року було знято з реєстрації в м. Тернополі (Т.1 а.с. 127-135, 142-143, 146-151);

          Протоколом відтворення обставин та обстановки події злочину, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_4, в присутності понятих, повідомив та показав на місці обставини незаконного заволодіння його автомобілем та особистими речами на території розважального комплексу «Алігатор»(Т.1  а.с. 139-141);   

          Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, під час проведення якої потерпілий ОСОБА_4 повністю підтвердив свої показання та наполіг на них, ОСОБА_5 відмовився від дачі будь-яких показань (Т.1 а.с. 152 –155);  

          Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_6, під час проведення якої потерпілий ОСОБА_4 повністю підтвердив свої показання та наполіг на них, ОСОБА_3 відмовився від дачі будь-яких показань (Т.1 а.с. 158 –161);.

З показань свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні підтверджується, що з вересня 2009 року по січень 2010 року він проживав у АДРЕСА_2 разом із своїм товаришем ОСОБА_4 на квартирі, яку він знімав. Також, оскільки він проживав разом з ОСОБА_4, то допомагав йому по роботі, а саме займався виготовленням бруківки у нього в цеху в с. Кобзарівка Зборівського району Тернопільської області. Йому відомо, що в листопаді 2008 року його товариш ОСОБА_4 взяв під реалізацію побутову техніку, а саме холодильники, телевізори, відеокамери на суму близько трьох тисяч доларів у свого знайомого на ім’я ОСОБА_3, який займається продажем побутової техніки на центральному ринку м. Тернополя, а саме має там магазин. 01 грудня 2009 року він разом з ОСОБА_4 приїхали до ОСОБА_3 на центральний ринок м. Тернополя на його магазин. Приїхавши на ринок, він залишився чекати ОСОБА_4 в його автомобілі марки «Опель –Омега Б», 1996 року д.н. НОМЕР_1, а ОСОБА_4 пішов віддати ОСОБА_3 гроші за товар, тобто за побутову техніку, яку він купляв у нього в листопаді 2008 року. На скільки йому відомо, ОСОБА_4 мав віддати ОСОБА_3 гроші в сумі 1500 грн. і на протязі кількох годин мав ще довезти гроші в сумі близько 4000 грн., однак ОСОБА_3 відмовився брати гроші, оскільки він хотів, щоб ОСОБА_4 повернув йому всю суму, а саме 3000 доларів. Через кілька хвилин після того, як ОСОБА_4  підійшов до свого автомобіля, до нього одразу ж під’їхав ОСОБА_3 на своєму автомобілі марки «Тойота FG Крузер»д.н.з. НОМЕР_4, комбінованого кольору –чорний з білим дахом, після чого ОСОБА_4 сів до ОСОБА_3 в автомобіль, і вони кудись поїхали. Десь через десять хвилин до нього на мобільний телефон НОМЕР_10, зателефонував ОСОБА_4 і попросив його пригнати його автомобіль марки «Опель –Омега Б», 1996 року, д.н. НОМЕР_1, на територію комплексу «Алігатор». Заїхавши на територію комплексу «Алігатор»на вулиці знаходився ОСОБА_4, ОСОБА_3, якому ОСОБА_4 був винен гроші, та ще одна незнайома йому особа, якого він може впізнати і як йому  в подальшому стало відомо звати його ОСОБА_5 і він являється власником чи співвласником комплексу «Алігатор». ОСОБА_5 запропонував йому пройти разом із вищевказаними особами в приміщення комплексу «Алігатор», на що він погодився. Зайшовши у кімнату, яка знаходилась на першому поверсі даного закладу, ОСОБА_5 сказав йому, що ОСОБА_4 винен йому гроші в сумі близько 3000 доларів, а віддав сьогодні лише 1500 грн., тому він забирає автомобіль ОСОБА_4 і поверне його тоді, коли він віддасть всю суму грошей, тобто близько 3000 доларів. Під час розмови були присутні ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Також ОСОБА_5 сказав, що якщо ОСОБА_4 не віддасть гроші, то він продасть автомобіль, і таким чином поверне гроші, хоча ОСОБА_4 був винен гроші ОСОБА_3, а не ОСОБА_5, і яке відношення ОСОБА_5 мав до даного боргу йому не відомо. Після цієї розмови він залишив автомобіль ОСОБА_4 на території комплексу «Алігатор»і поїхав в с.м.т. В.Березовиця по особистих справах, а ОСОБА_4, на скільки йому відомо, пішов до церкви, залишивши йому свої мобільні телефони. Через пів години на мобільний телефон ОСОБА_4, який знаходився у нього, зателефонував ОСОБА_3 і запитав у нього, де він знаходиться,  думаючи, що з ним говорить ОСОБА_4, але після того, як він пояснив йому, що це не ОСОБА_4, а ОСОБА_7, ОСОБА_3 запитав його, в кого ключі від автомобіля ОСОБА_4, на що він відповів, що ключі в нього, після чого ОСОБА_3 сказав, щоб він під"їхав до «Алігатора». Він сів на маршрутний автобус в с.м.т. В. Березовиця і поїхав в сторону Тернополя і десь через десять хвилин на телефон до ОСОБА_4 знову зателефонував ОСОБА_3 і запитав його, де він знаходиться, на що він відповів, що доїжджає до заводу «Ватра», після чого ОСОБА_3 сказав йому, щоб він вийшов на зупинці біля «Ватри», і він зараз під’їде. Вийшовши з маршрутного автобуса на зупинці  буквально через три хвилини до нього під’їхав автомобіль марки «Тойота FG Крузер»д.н. НОМЕР_4, комбінованого кольору –чорний з білим дахом, в якому за кермом знаходився ОСОБА_3, а біля нього сидів ОСОБА_5 Він підійшов до даного автомобіля, і хтось з них сказав йому, щоб він віддав ключі від автомобіля ОСОБА_4, що він і зробив. На його запитання для чого їм ключі, ОСОБА_5 сказав, що автомобіль вони забирають, і коли ОСОБА_4 віддасть гроші, тоді вони його віддадуть. В автомобілі ОСОБА_4 на той час знаходилась: мисливська зброя марки МР –153, калібру 12 мм., набої 12 калібру в кількості 20-25 патронів, штамп приватного підприємця, окуляри, документи на зброю, які саме він не знає, мобільний телефон марки «Соні - Еріксон»сірого кольору, який належав ОСОБА_4 та 400 літрів соняшникової олії та особисті речі ОСОБА_4 а також його особисті речі. Речі він не забрав тому, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 сказали, що речі та автомобіль вони віддадуть тоді, коли ОСОБА_4 поверне їм гроші. При розмові в кабінеті ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_4 і він ці погрози сприймав як реальні.                                                                                          

Протоколом відтворення обставин та обстановки події злочину, під час проведення якого свідок ОСОБА_7, в присутності понятих, повідомив та показав на місці обставини незаконного заволодіння автомобілем та особистими речами ОСОБА_4 на території розважального комплексу «Алігатор»(Т.1 а.с. 167 –168);

Протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_7 та ОСОБА_6, під час проведення якої свідок ОСОБА_7 повністю підтвердив свої показання та наполіг на них, ОСОБА_3 відмовився від дачі будь-яких показань (а.с. Т,1 а.с. 183 –187);  

          Протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_7 та ОСОБА_5, під час проведення якої свідок ОСОБА_7 повністю підтвердив свої показання та наполіг на них, ОСОБА_5 відмовився від дачі будь-яких показань (Т.1 а.с. 176 –180);

          Протоколом обшуку ТзОВ «Алігатор», під час проведення якого, 21 травня 2010 року було виявлено та вилучено: з кабінету, який розташований за кабінетом ОСОБА_5 дозвіл на зброю №383 на прізвище ОСОБА_4, посвідчення члена «Партії регіонів»НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_4, з вази яка знаходиться на столі даного кабінету виявлено та вилучено мобільний телефон «Соні Еріксон»ІМЕЙ НОМЕР_7, який належить ОСОБА_4, також вилучено паперовий згорток із подрібненою речовиною рослинного походження, з кімнати зберігання зброї виявлений та вилучений патронташ, що належить ОСОБА_4, а також із кабінету виявлено та вилучено речовину рослинного походження (Т.1 а.с. 201-214);

          Протоколом огляду автомобіля «Тойота Ф-дж Крузер»д.н.з. НОМЕР_4, що належить ОСОБА_3, під час проведення якого в автомобілі виявлено та вилучено посвідчення водія НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4, талон до посвідчення водія НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_4, боргову розписку ОСОБА_4 із підписами ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_15 (Т.1 а.с. 193-194);

          Протоколом огляду предметів та документів, під час проведення якого у присутності понятих, оглянуті документи та речі вилучені під час обшуку приміщення ТзОВ «Алігатор»та в автомобілі ОСОБА_3,  в тому числі і речі викрадені у ОСОБА_4 та боргової розписки (Т.2 а.с. 96-131);

          Висновком експерта від 17 серпня 2010 року №1-847/10 відповідно до якого, рукописний текст у розписці від 09.11.2008 року виконано ОСОБА_4, підписи у розписці виконані відповідно ОСОБА_15 та ОСОБА_5 (Т.2 а.с. 49-71);

          З показань свідка ОСОБА_15 на досудовому слідстві вбачається, що  він поставив свій підпис у розписці, яку в кабінеті ОСОБА_5 написав ОСОБА_4, крім нього в кабінеті перебував ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (Т.1 а.с. 288-293);

Протоколом виїмки, під час проведення якої 21 травня 2010 року в м. Вінниця у ОСОБА_16 вилученого автомобіль «Опель-Омега», який ідентифікований як викрадений у ОСОБА_4 (Т.1 а.с. 217);          

          Протоколом огляду, під час проведення якого 21 травня 2010 року в м. Вінниця під час огляду автомобіля «Опель-Омега»вилученого у ОСОБА_16 виявлено та вилучено окуляри у чохлі, фотокартки та інші речі, які належать ОСОБА_4 (Т.1 а.с. 218-219);

          Протоколом виїмки, під час проведення якої в МРЕВ УДАІ ГУМВС України в Вінницькій області виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу –«Опель-омега»на прізвище ОСОБА_8 та документи, на підставі яких даний  автомобіль взятий на облік у Вінницькі області (Т.1 а.с. 221);

          З показань свідка ОСОБА_16 на досудовому слідстві вбачається, що  в грудні 2009 року придбав автомобіль «Опель-Омега», 1996 року випуску, д.н.з НОМЕР_1, який був зареєстрований в м. Тернополі, знав його з обліку та поставив на облік у Вінницькій області. Даний автомобіль він придбав через посередників (Т.1 а.с. 233-238);               

        З показань свідка ОСОБА_8 на досудовому слідстві вбачається,  що у його власності перебував автомобіль марки Omega St. Wagon 2.0 I», 1996 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, цей автомобіль було ним зареєстрований у Тернопільському МРЕВ УДАІ УМВС України в Тернопільській області в першій половині 2005 року. Восени 2008 року він вирішив його продати. Даний автомобіль він продав через своїх колег шляхом надання так званого генеральної довіреності. Така практика є загальноприйнятою і відповідає нормам законодавства. Фактично після сплати покупцем продавцю ціни автомобіля саме він на підставі «генеральної»довіреності стає фактичним власником цього авто. Кого саме він вписав у генеральне доручення він не пригадує. Подальша доля цього автомобіля йому невідома. До оформлення доручення через Острозьку приватну нотаріальну контору він ніякого відношення немає. ОСОБА_17 він автомобіль не продавав (Т.1 а.с. 263-268);                       

Висновком судово-почеркознавчої експертизи від 21 липня 2010 року №1-779/10 відповідно до якої підпис від імені ОСОБА_8 в рядку «Підпис» нотаріально посвідченої довіреності ВММ №335822 від 09.12.2009 року виконано не ОСОБА_8, а іншою особою (Т.2 а.с. 9-15);

          Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті докази, суд приходить до переконання, що у справі є достатньо даних, які вказують на те, що ОСОБА_3 вчинив суспільно –небезпечні діяння, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.289, ч.2 ст.189, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України.

У той же час в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт вчинення ОСОБА_6 суспільно –небезпечного діяння, яке передбачене ч.2 ст. 186 КК України, та з приводу якого порушено кримінальну справу відносно нього.

Про неадекватність поведінки ОСОБА_3 після скоєння ним суспільно –небезпечного діяння свідчить те, що 15 серпня 2010 року обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи під вартою в приміщенні ІТТ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області близько 20 години вчинив спробу самогубства, у зв’язку із чим в цей же ж день був поміщений ТОККПНЛ для обстеження.

Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 09.02.2011 року №33 ОСОБА_3 у період інкримінованих йому дій психічним захворюванням не страждав, виявляв органічний розлад особи і поведінки змішаного ґенезу (черепно-мозкова травма, атрофія мозку), з інтелектуально-мнестичним зниженням. Наявні у нього психічні порушення в період інкримінованих дій були невираженими, не досягали рівня психічної хвороби чи недоумства і не позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_3 страждає тимчасовим хворобливим розладом психічної хвороби у вигляді затяжного важкого депресивного епізоду пов’язаного із стресом на ґрунті органічного розладу і поведінки змішаного ґенезу і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Спроба самогубства 15.08.2010 року пов’язана з його теперішнім психічним захворюванням. До виходу з хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом (Т.3 а.с. 88 –90).

          Враховуючи те, що ОСОБА_3 страждає розладом психічної хвороби і характер вчинених ним суспільно –небезпечних діянь, до нього відповідно до ст.ст. 19, 94 КК України, ст. 416 КПК України повинні застосуватись примусові заходи медичного характеру –госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом

Обраний стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання –скасувати після доставки його до лікувального закладу.

Питання стягнення судових витрат, речових доказів та відшкодування збитків по цивільному позову потерпілого ОСОБА_4, а також щодо накладення арешту на майно ОСОБА_3, вирішити при розгляді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст. 189, ч.2 ст.289, ч.ч.1,3 ст.357 КК України та розгляду питання про скасування чи зміни примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 в порядку ст.422 КПК України.

Керуючись ст.ст. 416, 419 –421 КПК України, ст. ст. 19, 94 КК України, суд,

                                                       П О С Т А Н О В И В :

Застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру –госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - підписку про невиїзд із постійного місця проживання –скасувати, після його доставки до лікувального закладу.

Питання стягнення судових витрат, речових доказів та відшкодування збитків по цивільному позову потерпілого ОСОБА_4,  а також щодо накладення арешту на майно ОСОБА_3, вирішити при розгляді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст. 189, ч.2 ст.289, ч.1,3 ст.357 КК України та розгляду питання про скасування чи зміни примусових заходів медичного характер відносно ОСОБА_3 в порядку ст.422 КПК України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 7 діб.

Головуючий: