Справа № 2-3725/11

РІШЕННЯ  

Іменем України

11 травня  2011 року               Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:                    головуючого                                                                 Грицака Р.М.

за участю секретаря                                                     Бєлоусової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник” про визнання майнових прав на частину в об’єкті нерухомості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» про визнання майнових прав на недобудовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, площею 45,48 кв.м згідно договору від 01 липня 2005 року про пайове будівництво квартири вартістю на момент підписання договору 90903 грн. 00 коп. та в обгрунтування своїх вимог вказує на те, що позивачем було сплачено відповідачу вартість квартири повністю та виконано умови договору, тому позивач набула майнове право на квартиру. Однак відповідач не виконав умови договору, не здав в експлуатацію зазначений будинок та не передав у власність квартиру. У зв’язку з цим просить визнати за нею майнове право на вищевказане нерухоме майно та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що дійсно між ними були укладені договори про дольову участь на будівництво квартири та у позивача виникло майнове право у момент сплати коштів, яке не потребує додаткового визнання  в судовому порядку. В зв’язку з тим, що позивачем не доведено жодних обставин про порушення його прав, просить суд відмовити у задоволенні позову.    

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав:

01 липня 2005 року між ПМП «ТФ «Будівельник»та ОСОБА_1 було укладено договір та 27 квітня 2011 року було укладено додаткову угоду, відповідно до яких ПМП «ТФ «Будівельник»приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_1. Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію –2008 рік.  Вартість квартири становить  90903 грн. 00 коп.

Позивачем було сплачено відповідачу вартість квартири в сумі 90903 грн. 00 коп., що не заперечувалось сторонами та підтверджено відповідною квитанцією № 287.  

Таким чином, зі сторони ОСОБА_1 договір від 01 липня 2005 року виконано повністю.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, відповідачем не подано доказів про здачу будинку в експлуатацію в запланований строк –2008 рік та виконання таким чином умов договору.  

Таким чином судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов’язання, оскільки не завершив будівництва квартири та не прийняв в експлуатацію зазначений будинку, чим неналежним чином виконав взяті на себе зобов’язання.  

Відповідно до змісту ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов’язковим для виконання сторонами).

          Відповідно до змісту ст. 190 ЦК України та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 набула майнових прав на  спірну квартиру згідно сплачених ним коштів на суму 90903 грн. 00 коп., а саме право вимоги передачі у її власність даної квартири після завершення будівництва.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про порушення прав позивача відповідачем, які підлягають захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем ОСОБА_1 майнового права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, згідно сплачених коштів на суму 90903 грн. 00 коп. за договором від 01 липня 2005 року та додатковою угодою від 27 квітня 2011 року та стягнення з відповідача в користь позивача судових витрат в сумі 171 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 294 ЦПК України, ст.ст. 190, 208, 509, 526, 629, 654  Цивільного кодексу України,  ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнове право на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, площею 61,40 кв.м, відповідно до сплачених коштів на суму 90903 грн. 00 коп. згідно договору від 01 липня 2005 року та додаткової угоди від 27 квітня 2011 року, укладених з Приватним підприємством “Тернопільська фірма “Будівельник”.   

Стягнути з Приватного підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник” в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 171 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий                                                   підпис                              Р.М. Грицак

Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили. Оригінал рішення суду зберігається в архіві Тернопільського міськрайонного суду в матеріалах справи № 2-3725/11.

Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                                         Р.М. Грицак