Справа № 2-а-427/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 року суддя Сокальського  районного суду Львівської області Веремчук О. А.  

розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання неправомірними дій та стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

В Сокальський районний суд з позовною заявою звернулася позивач  ОСОБА_1   до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання протиправними дій, зобов"язаня зробити перерахунок та виплатити недоплачену надбавку до пенсії передбачену Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

В позовній заяві вказала, що згідно із ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, вона є дитиною війни, оскільки народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  року. Відповідно до ст. 6 цього закону з 01.01.2006р. позивачу має виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак вищевказана соціальна допомога відповідачем їй не нараховувалась і не виплачувалась.  Проте,  п.17 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік",з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом  зупинено на 2006 рік дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". ЗУ від 19.01.2006. "Про внесення змін до ЗУ "Про державний бюджет України на 2006 рік" п.17 ст. 77 виключено та ст. 110 викладено у новій редакції, установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 5 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються з 01.01.2006р., а ст.6 у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі. Цей законо набрав чинності 02.04.2006р., тобто з цього часу ст.6 Закону знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема поетапно, за результатами виконання бюджету в певному півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік", а саме п. 12  ст. 71 призупинив дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Конституційний суд України рішенням від 09.07.2007 року визнав такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст. 71 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 ЗУ від 18.11.2004 року "Про соціальний захист дітей війни. Після прийняття Коституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", отже з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно рішення КС України від 22.05.2008р., зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України. Будь-які обмеження щодо виплати у 2009, 2010 роках соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", ЗУ "Про державни бюджет України на 2009 рік" чи іншими законами України не встановлено, тобто у 2009-2010 роках соціальна допомога повинна була виплачуватися в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Таким чином,  невиплату соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону, вважає протиправною. Про грубе порушення своїх прав, що на момент винесення рішення Конституційним судом тривало понад три роки, їй стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, тобто про свої порушені права позивач дізналася у  2010 році. Просить визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" за період з вересня 2010 року  по час винесення рішення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов"язати відповідача нарахувати та виплачувати щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" за період з вересня 2010 року по час винесення рішення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період та в подальшому проводити нарахування та виплату відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", зобов’язати відповідача надалі постійно проводити нарахування та виплату підвищення пенсії згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

У запереченні на позовну заяву, яке надійшло до суду 25.03.2011 року, представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області вказав, що дітям війни, згідно із ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, законодавством України не визначено поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно із ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", оскілька ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. В частині 3 ст. 28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Стаття 7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Проте, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог даного Закону, не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір. ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплати за цим Законом проводиться із державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України. Щодо зобов"язання проводити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги в майбутньому, вважає, що відповідно до ст.ст. 2, 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутному. Просить відмовити у задоволенні позову.  

Дослідивши повідомлені позивачем та представником відповідача обставини, а також матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач наділена правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сокальському районі. За період 2010 року їй нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 52 Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік”від 27.04.2010 р., прожитковий мінімум у 2010 р. на одну особу для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірах: з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня –709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня –734 грн. та визначено, що розміри  соціальних гарантій на 2010 рік, що  визначаються залежно  від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.   

В свою чергу, дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є чинною станом на день розгляду справи.  

З наведених підстав, суд визнає протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період  з 15.09.2010 року по 28.03.2011 рік.

Разом з тим, відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року), управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов'язаний провести нарахування та виплату позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 15.09.2010 року по 28.03.2011 року у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”(в редакції станом на 09.07.2007 року).

Що стосується позовної вимоги про зобов"язання відповідача надалі постійно проводити нарахування та виплату позивачу підвищення пенсії згідно із ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", суд приймає до уваги заперечення представника відповідача, що відповідно до ст.ст. 2, 6 КАС України, в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутному. Тому, у задоволенні цієї вимоги суд відмовляє.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 6, 17, 104, 158, 160, 161,162,163, 183-2, 256 КАС України, суд-,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 15.09.2010 року по 28.03.2011 рік.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1  державної соціальної допомоги як дитині війни за період з  15.09.2010 року по 28.03.2011 рік у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеному ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги. Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.   

Головуючий:                                                                                  О.  А.  Веремчук