Справа №  2-320/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 травня 2011 року                                                                                             м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого:  Ільтьо  І.  І. ,

         при секретарі:  Куні О.І.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2,про стягнення заборгованості по кредитному договору,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту та поруки посилаючись на те, що 09.07.2007 року між відповідачкою ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір кредиту №02-07/808Ф, відповідно до якого відповідачка отримала грошові кошти в сумі 5000,00 грн. терміном до 08.07.2009 року зі сплатою 19 відсотків річних. Погашення кредиту та відсотків повинно відбуватись щомісячно відповідно до графіка погашення кредиту протягом всього строку дії кредитного договору. Свої зобов’язання перед позивачем відповідачка належним чином не виконала, кредит вчасно не повернула та не сплатила відсотки. Таким чином, виникла заборгованість по поверненню залишку кредитних коштів, сплаті відсотків та сплаті пені в розмірі 4906,65 гривень. З метою забезпечення виконання зобов’язань відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором, позивачем з відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 09-07/709 від 09.07.2007 року.

В зв’язку з наведеним,  позивач звернувся до суду і просить солідарно  стягнути з відповідачів на його користь суму заборгованості в розмірі 4906,65 гривень, сплачений судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. Крім того, позивач просить, забезпечити позов шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відповідачів.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про день, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, однак подав до суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позов підтримує та просить задовольнити у повному обсязі. Не заперечує проти заочного рішення.

Відповідачі  до суду не з’явились, причини неявки суду не повідомили, однак подали до суду заяву в якій просять розглянути справу без їх участі, позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач  посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 09.07.2007 року був укладений договір №02-07/808Ф про надання кредиту (а.с. 19-21). За даним договором відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 5000,00 грн.. Надану суму кредиту відповідач повинен був повернути не порушуючи терміни, згідно графіку погашення кредиту, який є невід’ємною частиною договору про надання споживчого кредиту, до 08.07.2009 року. 09.07.2007 року з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_1, між позивачем та ОСОБА_2  було укладено договір поруки № 09-07/709, відповідно до умов якого остання зобов’язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов’язань перед позивачем (а.с.23).

В судовому засіданні встановлено, що позивачем були виконані зобов’язання перед відповідачем ОСОБА_1 та надано кредит.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість по простроченому кредиту, процентах та пені у розмірі 4906,65  гривень (15-17).

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так  і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки, відповідач ОСОБА_2  несе солідарний обов’язок перед позивачем за невиконання ОСОБА_1  зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту, тому, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 4906,65  гривень..

Розглядаючи вимогу про тимчасове обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон до моменту повного виконання ними зобов’язань, покладених на них судовим рішенням у даній справі, суд виходить і того, що у відповідності до ст.33 Конституції України, обмеження свободи пересування може бути встановлено виключно законом.   Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»від 21.01.1994 року. Статтею шостою Закону передбачено підстави для застосування обмежень, що мають виключно тимчасовий характер, та встановлено види таких обмежень. Видами обмежень є: відмова у видачі паспорта для виїзду за кордон, відмова у виїзді за кордон; а також затримання та вилучення паспорта –за наявності передбачених підстав. При цьому компетенція суду поширюється лише на випадки застосування такого виду обмежень, як тимчасове затримання та вилучення паспорта, що здійснюється уповноваженими органами за судовим рішенням, зокрема. Таким чином, розглядаючи справу виключно у межах заявлених вимог, зокрема, вимоги про тимчасове обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон до моменту повного виконання ними зобов’язань, покладених на них судовим рішенням, суд не знаходить законних підстав для її задоволення.   

Отже, розглянувши справу у межах поданих доказів та заявлених вимог, оцінивши подані докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що обставини позову підтвердилися  під час судового розгляду справи, однак вимоги позову обґрунтовані лише частково, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.   

Крім цього, підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача сплачений в доход держави судовий збір в сумі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88,  197 ч.2, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити частково.   

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором №02-07/808 Ф від 09.07.2007 року у розмірі 4906 (чотири тисячі дев’ятсот шість) гривен 65 коп. на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та 120 (сто двадцять) гривен витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.   

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

         Суддя:                       І. І. Ільтьо