ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
27 вересня 2006 р. |
№ 11/57/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.В. -головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення від 28 лютого 2006 року Господарського суду Миколаївської області у справі № 11/57/06 за позовом Акціонерного товариства закритого типу “Отрада”, м. Миколаїв, до Комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”, м. Миколаїв, про визнання права власності,
за участю представників сторін:
скаржника -СПД ОСОБА_1;
позивача -ЗАТ “Отрада” -голова правління -Яхимюк В.П.; ОСОБА_2 (дов. від 12.01.2006 р.);
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 року позивач Акціонерне товариства закритого типу “Отрада” пред”явив у господарському суді позов до відповідача Комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності.
Вказував, що на підставі договору купівлі-продажу майна від 11 грудня 1995 року, укладеного між Організацією орендарів трудового колективу магазину НОМЕР_1, правонаступником якого він є, та Представництвом Фонду державного майна в м. Миколаєві, який був засвідчений державним нотаріусом під НОМЕР_2 і зареєстрований у виконавчому комітеті Миколаївської міської ради під НОМЕР_3, він набув прав власності на приміщення магазину НОМЕР_1, розташованого АДРЕСА_1, що було передане йому по акту передачі майна від 8 лютого 1996 року.
Посилаючись на безпідставну відмову відповідача у здійсненні реєстрації його права власності на зазначений об”єкт нерухомості та порушення його прав власника на спірне майно, позивач просив визнати за ним право власності на це майно та спонукати Миколаївське міжміське Бюро технічної реєстрації і технічної інвентаризації здійснити реєстрацію його права на об”єкт нерухомості.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28 лютого 2006 року (суддя Василяка К.Л.) позов задоволено.
Постановлено визнати за Акціонерним товариством закритого типу “Отрада” право власності на не житлове приміщення площею 205,7 кв.м. магазину НОМЕР_1, розташованого АДРЕСА_1 та зобов”язати КП “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за позивачем право власності на вказане приміщення.
Рішення мотивоване посиланнями на положення ст. 392 ЦК України та безпідставним невизнання відповідачем права власності за позивачем на спірне приміщення.
У касаційній скарзі суб”єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, посилаючись на порушення під час вирішення даної справи господарським судом його законних прав на 41,3% спірного приміщення, просив скасувати рішення суду.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення - до скасування, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Рішення місцевого суду не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Під час розгляду справи господарський суд встановив, що 11 грудня 1995 року на підставі договору купівлі -продажу, укладеного між організацією орендарів трудового колективу магазину НОМЕР_1 та Представництвом Фонду Державного майна України в м. Миколаєві, організація орендарів набула права власності на приміщення магазину НОМЕР_1, розташованого АДРЕСА_1.
Задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того, що АТЗТ “Отрада” є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю “Отрада” та Організації орендарів трудового колективу магазина НОМЕР_1. Статутний фонд АТЗТ “Отрада” було збільшено за рахунок придбаного в процесі приватизації приміщення магазину НОМЕР_1 і відмовою у здійсненні реєстрації права власності на зазначене приміщення допущено порушення прав власника на спірне майно.
Проте, незважаючи на зазначені факти, СПД - фізична особа ОСОБА_1 вважає себе співвласником зазначеного майна, мотивуючи тим, що засновниками АТЗТ “Отрада” були лише четверо осіб, з одинадцяти покупців спірного приміщення магазину, які не увійшли до складу засновників цього товариства, і не має наміру на відчуження належного йому майна.
З матеріалів справи і змісту касаційної скарги вбачається, що співвласники спірного приміщення до участі в справі в суді першої інстанції в будь-якій процесуальній якості не залучалася.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
Відповідно до п. 3.1 Статуту АТЗТ "Отрада", зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Миколдаївської міської ради НОМЕР_4, товариство є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю “Отрада”, яке об”єднане в організацію орендарів трудового колективу магазину НОМЕР_1, зареєстрованого Миколаївським міськвиконкомом НОМЕР_5, товариство є власником майна переданого йому засновниками та акціонерами у власність.
Задовольняючи позов, судом належним чином не з'ясовано підстав набуття позивачем права власності на спірне майно з огляду на те, що матеріали справи не містять і судом не досліджувались докази того, яке саме майно передавалося засновниками до статутного фонду АТЗТ "Отрада" та чи входило спірне майно до цього складу.
Крім того, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно підприємства бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Вирішуючи спір, не звернув увагу на те, що міське МБТІ відповідно до вищезазначеного положення здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно і не може бути відповідачем щодо вимог АТЗТ "Отрада" про визнання права власності. У зв'язку з цим, суду, відповідно до вимог ст. 24 ГПК України, слід було вирішити питання про залучення до участі в справі іншого відповідача повинного відповідати за цим позовом.
За таких обставин висновки суду щодо порушення з вини Комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” права власності позивача на спірне майно слід вважати наслідком неправильного застосування наведених норм матеріального права та порушення вимог норм процесуального законодавства, а ухвалене в справі судове рішення не може вважатися законними і обґрунтованими, а тому воно підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Господарському суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При новому вирішенні справи суду належить врахувати наведене, вирішити питання про притягнення до участі у справі у якості відповідачів належних осіб, встановити дійсні права та обов'язки сторін, повно та всебічно дослідити всі суттєві обставини справи, надати належну оцінку доказам в їх сукупності на постановити законне й обгрунтоване рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 111 10, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 28 лютого 2006 року у справі № 11/57/06 скасувати.
Справу № 11/57/06 передати на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області в іншому складі.
Головуючий Л.П. Невдашенко
Судді М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська