Справа №  22а-4150/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

31 березня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області

          в складі : головуючого - судді Баса О.Г.,

                                                 суддів: Гринчука Р.С.,

                                                              Матковської Л.О.

                                      при секретарі: Мороз А.В.,

діючи відповідно до п. 11 Закону України №2748-VІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій та статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від  02 грудня 2010 року, розглянула у відкритому судовому  засіданні  у  м. Хмельницькому справу № 22а-6264 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 вересня 2010  року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії дитині війни.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

                                          в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

В серпні 2010 року, позивачка звертаючись до суду з позовом, вказувала, що у супереч вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006-2010 роках управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому не перераховано і та не виплачено їй, як особі, яка має статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просила визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати його нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу у належному розмірі.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13 вересня 2010  року позовні вимоги в частині  визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії дитині війни за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року залишено без розгляду.

_____________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції: Навроцький В.А.                                   Справа № 22а-6264

Доповідач: Бас О.Г.                                                                                     Категорія №   10.3.1.  

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13 вересня 2010  року позов задоволено частково.

Визнано дії управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо невиплати ОСОБА_2 підвищення пенсії ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року неправомірними.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року, з врахуванням виплачених сум.

Вирішено питання про судові витрати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управлінням Пенсійного фонду України у                   м. Хмельницькому просить постанову суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права.

Учасники процесу, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з’явились і відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що позивачка відносяться до категорії діти війни.

Давши належну оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, якими зупинення та внесення змін до порядку та розміру виплати доплати до пенсії дітям війни, встановлені ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними, з урахуванням того, що після прийняття Конституційним Судом України рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни в їх первинній редакції, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення відповідачем зазначених норм закону щодо виплати підвищення до пенсії позивачці з                01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року.

У 2009-2010 роках дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" обмежена не була. Що ж стосується постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, в частині зменшення розміру підвищення пенсії, то вона не відповідає приписам указаного Закону. Тому в даному випадку необхідно застосовувати положення Закону, який має вищу юридичну силу.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача щодо правомірності дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програм з доплат дітям війни, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному фонду України для виконання покладених на нього обов'язків у справі виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

У супереч вимогам п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" суд стягнув з управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому 8 грн.50 коп. судових витрат по справі у вигляді судового збору, від сплати якого зазначений орган звільнений. Оскільки неправильне вирішення питання про судові витрати не призвело до неправильного вирішення справи, інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з виключенням вказівки про стягнення цих витрат.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у  х  в  а  л  и  л  а :

 Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в  м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 вересня 2010  року залишити без змін.

Виключити з рішення суду вказівку про стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому 8 грн.50 коп. судових витрат по справі у вигляді судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:/підпис/

     Судді:/підписи/

Копія вірна

Суддя апеляційного суду                                 Бас О.Г.